- •****Теорія держави і права *****
- •1. Поняття й основні ознаки держави
- •2. Поняття сутність і причини виникнення держави
- •3. Поняття і види типів держави. Основні причини зміни типів держави та ознаки відносної самостійності держави
- •4. Поняття і види функцій держави
- •5. Поняття і види держав соціально-демократичної орієнтації
- •6. Внутрішні завдання і функції держав соціально-демократичної орієнтації
- •9. Види форм правління сучасних держав соціально - демократичної орієнтації
- •7. Зовнішні функції держав соціально-демократичної орієнтації
- •8. Загальні риси й тенденції розвитку права соціально - демократичної орієнтації
- •10.Поняття і характеристика механізму держави
- •11. Принципи апарату держави та його склад
- •12. Поняття апарату держави. Орган держави і види органів держави
- •13. Поняття та елементи політичної системи суспільства і місце держави у політичній системі суспільства
- •14. Поняття і основні ознаки громадянського суспільства
- •15. Сучасна теорія правової держави.
- •21.Поняття і види основних прав людства
- •22.Основні права дитини та їх види
- •23.Основні права людини та їх види
- •24.Поняття основного соціального обов’язку людини. Класифікація основних соціальних обов’язків людини
- •25.Міжнародно-правові засоби, призначені для забезпечення і захисту основних прав людини
- •29. Теорія держави загального благоденства
- •30. Теорія еліт
- •33. Принципи і функції права
- •36. Поняття суб’єктивного юридичного права та юридичного обовязку
- •37. Правовий статус особи і громадянина
- •39. Поняття і склад правоутворення
- •41. Поняття, принципи і стадії правотворчості
- •42. Правотворчий процес
- •1. Передпроектна стадія
- •2. Проектна стадія
- •4. Засвідчувальна стадія
- •5. Інформаційна стадія
- •43. Поняття і види форм (джерел) права
- •44. Види зовнішніх форм (джерел) права
- •46.Поняття та види підзаконнихнормативно-правових актів
- •47. Поняття і юридичні властивості нормативно-правових актів
- •49. Поняття, основні риси й елементи системи права
- •50. Поняття галузі права та інституту права, їх види. Критерії розподілу правових норм по галузях права
- •53.Поняття і способи систематизації законодавства
- •55. Поняття і види правових норм . Спеціалізовані правові норми
- •56. Поняття і елементи правової норми
- •57 Поняття та види гарантій законності . Поняття й основні принципи законності у державі соціально-демократичної орієнтації
- •58.Поняття й елементи правової культури особи
- •61. Поняття і склад правосвідомості
- •1. Правовапсихологія:
- •2. Правоваідеологія:
- •62. Поняття і види правомірної поведінки
- •63. Поняття і форми реалізації правових норм
- •64. Загальні вимоги правового застосування правових норм
- •65.Поняття і основні риси застосування правових норм
- •72.Поняття й ознаки правових відносин
- •77. Понятття й стадії правового правового регулювання суспільних відносин
- •78. Юридичні факти : поняття, значення, види
- •79. Поняття й ознаки правопорушення
- •80. Поняття і види правопорушень
- •81. Поняття і склад правопорушення
- •83.Поняття, функції та стадії юридичної відповідальності
- •84. Поняття і види правового реголювання
53.Поняття і способи систематизації законодавства
Систематизація законодавства - це діяльність по вдосконалюванню законодавства, приведенню всіх діючих нормативно-правових актів даної держави в єдину, цілісну, внутрішньо й зовні погоджену, несуперечливу систему.
Форми (види, способи) систематизації законодавства:облік законодавства;інкорпорація законодавства;консолідація законодавства;кодифікація законодавства.Облік законодавства - це діяльність по зборі, зберіганню й підтримці в контрольному стані нормативних актів, а також по створенню пошукової системи, що забезпечує розшук необхідної інформації серед масиву актів, узятих на облік.нкорпорація законодавства - це діяльність по впорядкуванню діючих нормативних актів шляхом їхнього об'єднання в хронологічному, тематичному, алфавітному порядку Консолідація законодавства - це відомість (об'єднання) відповідної безлічі нормативних актів по одному або декількох взаємКодифікація законодавства - це діяльність органів держави по радикальній кількісно-якісній переробці форми й утримуваннязаконодавства шляхом створення нового, зведеного, систематизованого єдиного,нормативного акту .
54.Соціальні та правові норми .Соціальні норми - це правила поведінки, що регулюють взаємини людей і їхніх об'єднань.
Основні види соціальних норм: 1. Норми права - це загальнообов'язкові, -визначені-формально-певні правила поведінки, які встановлені або санкціоновані, а також охороняються державою.
2. Норми моралі (моральності) - правила поведінки, які зложившись у суспільстві, виражають подання людей про добро й зло, справедливості й несправедливості, боргу, честі, достоїнстві. Д
3. Норми звичаїв - це правила поведінки, які, зложившись у суспільстві в результаті їхнього багаторазового повторення, виконуються в чинність звички.
4. Норми громадських організацій (корпоративні норми) - це правила поведінки, які самостійно встановлені громадськими організаціями, закріплені в їхніх уставах (положеннях і т.п.), діють у їхніх межах і ними ж охороняються від порушень за допомогою певних заходів суспільного впливу.Крім зазначених, серед соціальних норм розрізняють: релігійні норми; політичні норми; эстетические норми; організаційні норми;норми культури й ін.
Правова норма — це формально-обов'язкове правило фізичної поведінки, яке має загальний характер, встановлюється або санкціонується державою з метою регулювання суспільних відносин і. Структура правової норми — це об'єктивно зумовлена потребами правового регулювання Ті внутрішня організація, яка виражається в поділі норми на складові елементи та у певних зв'язках між ними.
Ознаки загального характеру правової норми
Правова норма:а) регулює групу кількісно невизначених суспільних відносин;б) адресована колу не персоніфікованих суб'єктів;в) діє в часі безперервно;г) не вичерпує свою обов'язковість певною кількістю застосувань;д) її чинність припиняється, скасовується за спеціальною процедурою.
55. Поняття і види правових норм . Спеціалізовані правові норми
Правова норма — це формально-обов'язкове правило фізичної поведінки, яке має загальний характер, встановлюється або санкціонується державою з метою регулювання суспільних відносин і забезпечується її організаційною, виховною та примусовою діяльністю.
Види правових норм. Правові норми розрізняють по:
1. Галузевої приналежності (норми конституційної, карної, цивільної, трудової й іншої галузей права),
2. виконуваної функції в правовому регулюванніа) регулятивні (розраховані на правомірне поводження, установлюють юридичні права й обов'язки учасників регульованих суспільних відносин);б) правоохоронні (розраховані на неправомірне поводження й завжди містять санкції, застосовувані до правопорушників);
3. Рівню правового регулюванняа) норми матеріального права (прямо, безпосередньо регулюють суспільні відносини , визначаючи юридичні права й обов'язки їхніх учасників);б) норми процесуального права (визначають порядок, процедуру реалізації норм матеріального права);
4. Характеру диспозиціїа) уповноважуючі (вказують на можливість робити певні дії);б) зобов'язуючі (указують на необхідність робити певні дії),в) заборонні (указують на необхідність утримуватися від здійснення певних дій);
5. Способу встановлення диспозиціїа) імперативні (правило поведінки встановлюється державою);б) диспозитивні (установленою державою правило поведінки діє лише тоді, коли учасники регульованих суспільних відносин самі не встановили для себе іншого правила);
6. Призначенню в правотворчестве а) первинні;б) похідні (детализирующие, що конкретизують первинні),
7. Дії в просторіа) загальні (загальнодержавні);б) місцеві;в) регіональні;г) локальні;
8. Дії в часіа) постійні;б) тимчасові;
9. Дії по колу осіба) загальні (поширюються на все населення країни);б) спеціальні (поширюються на певне коло осіб);в) виняткові (роблять вилучення із загальних і спеціальних);
10. Юридичній чинності а) норми законів;б) норми підзаконних актів.
Спеціалізовані норми права - породження регулятивних, охоронних і захисних норм права, результат їх розвитку й удосконалення. Вони містяться в: а) преамбулах законодавчих актів; б) загальних частинах кримінальних кодексів, кодексів про адміністративні правопорушення, інших актах сфери правоохоронної діяльності; в) загальних і особливих (якщо вони виділені) частинах цивільних, житлових, земельних, сімейних, цивільно-процесуальних кодексів, кодексів законів про працю й інших; г) приписах нормативно-правових актів, що вносять зміни і доповнення у приписи актів, які були раніше прийняті.
Ознаки спеціалізованих норм права, якими вони відрізняються від основних:
1) за ступенем самостійності регулювання - не володіють безпосередніми регулятивними властивостями, беруть участь у правовому регулюванні опосередковано, утворюють в поєднанні з основними нормами єдиний регулятор, тобто є допоміжними, допомагають основним нормам права надати праву завершеності і повноти;
2) за структурою - не мають усіх структурних елементів, які об'єктивно властиві класичній моделі норми права (гіпотеза, диспозиція, санкція) і тому вірніше їх називати нормативно-правовими приписами;
3) за характером утворення - похідні, як правило, від основних норм права, деталізують, конкретизують їх;
4) за регулятивними можливостями а) здатні охопити регулюючим впливом принципово нові види суспільних відносин, що вимагають більш глибокої спеціалізації, конкретизації і диференціації в межах загального обсягу та дії основної норми; б) можуть виступати сполучною ланкою між нормами різних галузей права;
5) за забезпеченістю державним примусом - їх дія не підкріплюється державно-примусовими засобами.