- •****Теорія держави і права *****
- •1. Поняття й основні ознаки держави
- •2. Поняття сутність і причини виникнення держави
- •3. Поняття і види типів держави. Основні причини зміни типів держави та ознаки відносної самостійності держави
- •4. Поняття і види функцій держави
- •5. Поняття і види держав соціально-демократичної орієнтації
- •6. Внутрішні завдання і функції держав соціально-демократичної орієнтації
- •9. Види форм правління сучасних держав соціально - демократичної орієнтації
- •7. Зовнішні функції держав соціально-демократичної орієнтації
- •8. Загальні риси й тенденції розвитку права соціально - демократичної орієнтації
- •10.Поняття і характеристика механізму держави
- •11. Принципи апарату держави та його склад
- •12. Поняття апарату держави. Орган держави і види органів держави
- •13. Поняття та елементи політичної системи суспільства і місце держави у політичній системі суспільства
- •14. Поняття і основні ознаки громадянського суспільства
- •15. Сучасна теорія правової держави.
- •21.Поняття і види основних прав людства
- •22.Основні права дитини та їх види
- •23.Основні права людини та їх види
- •24.Поняття основного соціального обов’язку людини. Класифікація основних соціальних обов’язків людини
- •25.Міжнародно-правові засоби, призначені для забезпечення і захисту основних прав людини
- •29. Теорія держави загального благоденства
- •30. Теорія еліт
- •33. Принципи і функції права
- •36. Поняття суб’єктивного юридичного права та юридичного обовязку
- •37. Правовий статус особи і громадянина
- •39. Поняття і склад правоутворення
- •41. Поняття, принципи і стадії правотворчості
- •42. Правотворчий процес
- •1. Передпроектна стадія
- •2. Проектна стадія
- •4. Засвідчувальна стадія
- •5. Інформаційна стадія
- •43. Поняття і види форм (джерел) права
- •44. Види зовнішніх форм (джерел) права
- •46.Поняття та види підзаконнихнормативно-правових актів
- •47. Поняття і юридичні властивості нормативно-правових актів
- •49. Поняття, основні риси й елементи системи права
- •50. Поняття галузі права та інституту права, їх види. Критерії розподілу правових норм по галузях права
- •53.Поняття і способи систематизації законодавства
- •55. Поняття і види правових норм . Спеціалізовані правові норми
- •56. Поняття і елементи правової норми
- •57 Поняття та види гарантій законності . Поняття й основні принципи законності у державі соціально-демократичної орієнтації
- •58.Поняття й елементи правової культури особи
- •61. Поняття і склад правосвідомості
- •1. Правовапсихологія:
- •2. Правоваідеологія:
- •62. Поняття і види правомірної поведінки
- •63. Поняття і форми реалізації правових норм
- •64. Загальні вимоги правового застосування правових норм
- •65.Поняття і основні риси застосування правових норм
- •72.Поняття й ознаки правових відносин
- •77. Понятття й стадії правового правового регулювання суспільних відносин
- •78. Юридичні факти : поняття, значення, види
- •79. Поняття й ознаки правопорушення
- •80. Поняття і види правопорушень
- •81. Поняття і склад правопорушення
- •83.Поняття, функції та стадії юридичної відповідальності
- •84. Поняття і види правового реголювання
12. Поняття апарату держави. Орган держави і види органів держави
Апарат держави — це система державних органів, уповноважених здійснювати державну владу та управління по виконанню завдань і функцій держави.
Орган держави – це структурно-організований колектив державних службовців (або один державний службовець), які наділені владними повноваженнями та необхідними матеріальними засобами для виконання певних завдань і функцій держави.
Наділення владними повноваженнями означає, що орган держави має право приймати рішення які є обов язковими для інших.
Види органів держави:
1. За місцем в системі державного апарату: а) первинні – створюються шляхом прямого волевиявлення всього (або певної частини) населення і уособлюють суверенітет держави; б) вторинні – всі інші органи, які створюються первинними, походять від них, підзвітні ним.
2. За змістом чи напрямом державної діяльності: а) орган державної влади; б) органи державного управління (виконавчо-розпорядчі); в) судові органи; г) контрольно-наглядові органи; д) органи місцевого самоврядування;
3. За способом утворення: а) виборчі; б) призначувальні; в) успадковані
4. За часом функціонування: а) постійні; б) тимчасові
5. За складом: а) одноособові; б) колегіальні.
6. За територією, на яку поширюються їх повноваження: а) загальні (центральні); б) місцеві (локальні).
13. Поняття та елементи політичної системи суспільства і місце держави у політичній системі суспільства
Поняття політичної системи розглядають у широкому та у вузькому розумінні.У широкому розумінні:Політична система – це сукупність інститутів, які формують і розподіляють державну владу та здійснюють управління суспільними процесами, а також репрезентують інтереси певних соціальних груп у рамках відповідного типу політичної культури.
Елементи політичної системи.
- суб єкти (носії) політики – класи, нації, індивідууми, соціальні групи та представники їхніх інтересів – різноманітні організації (зокрема, держава), особистості.
- політичні відносини між індивідами, соціальними та етнічними групами, націями, державами, державою та громадянами, громадянами і організаціями, щодо влади, вироблення і здійснення політики.
- політичні норми – загальні правила поведінки у політичному житті.
- політична свідомість – це відображення політичного життя суспільства в ідеях, поглядах, уявленнях, традиціях, соціально-політичних почуттях людини, соціальної групи, нації, народу;
- політична культура – характеризує якісний стан політичних відносин і діяльності в суспільстві, а також розкриває ступінь соціально-культурного розвитку людини та міру її активності у політичній діяльності.
Політична система у вузькому розумінні.Політична організація суспільства – це система всіх державних організацій, громадських об єднань, недержавних утворень та трудових колективів у соціально-неоднорідному суспільстві.
Елементи політичної системи :
Трудові колективи – це об єднання трудящих підприємства або установи, яка виконує передбачені законом, статутом чи договором певні функції в економічній, соціальній, політичній сфері суспільного життя.
Громадське об єднання – це добровільне формування громадян (фізичних осіб), створене ними на основі єдності інтересів для спільної реалізації своїх прав і свобод.
Громадська організація – це добровільне об єднання людей, яка створена для задоволення та захисту суспільних колективних чи особистих потреб його учасників і функціонує на засадах рівності та самоврядування.
Політичні партії – це добровільне об єднання людей, яке виражає волю певної соціальної групи і прагне здобути або утримати державну владу, здійснює вплив на формування і політику органів держави, місцевого та регіонального самоврядування відповідно до своєї програми розвитку суспільства.
Громадський рух – масове об єднання, котре складається з учасників, які не мають визначеного членства, з метою досягнення значних соціальних, політичних та інших суспільних цілей.
Громадський фонд – один з видів некомерційних фондів, який не має чіткого членства та ціль якого – формування майна на основі добросовісних внесків і інших не заборонених законом поступлень та використання даного майна на суспільно-корисні цілі.
Громадські заклади – це об єднання без визначеного членства, що ставлять за мету надання конкретного виду послуг, котрі відповідають інтересам учасників.
Органи громадської самодіяльності – це добровільне об єднаня людей, яке створюється при державній або громадській організації для допомоги у виконанні її завдань (наприклад, народна дружина, батьківський комітет у школі).
Держава посідає особливе місце в політичній системі, надаючи їй цілісності та стійкості, зорієнтованості на важливі суспільні справи. Вона виконує винятковий і необхідний обсяг діяльності з управління, розпорядження ресурсами суспільства і регулює його життєдіяльність.Держава є уособлення суверенітету народу (нації), природнім реалізатором його права на політичне самовизначення. Держава – основне знаряддя влади, носій суверенітету. Державний суверенітет – властивість державної влади. що визначає її верховенство, повноту, самостійність і неподільність у внутрішніх відносинах, рівність і незалежність у зовнішніх, забезпечує можливість держави діяти на свій розсуд, вирішувати самостійно всі справи. Народний суверенітет – повновладдя народу, який здійснює свою неподільну і невід ємну владу самостійно і незалежно від інших соціальних сил. Національний суверенітет – реальна спроможність націй визначити зміст, характер і повноту свого політичного життя, економічного, соціального, культурного, забезпечувати своє самовизначення аж до утворення держави.Саме в державі концентрується весь комплекс економічних, соціальних, політичних і культурно-духовних інтересів різних соціальних груп, суперечності, що виникають між ними, та засобів їхнього подолання та узгодженості.
