83.Поняття, функції та стадії юридичної відповідальності 

В механізмі покладення юридичної відповідальності можна виділити певні стадії. Вони подібні стадіям правозастосовної діяльності, однак мають свою специфіку.

Стадії юридичної відповідальності охоронного характеру: 1 | Стадія загального стану (попереджувальна відпові-дальність)— | виникнення підстав для при-тягнення до відповідальності настає з моменту правопору-шення, тобто юридичного фак-ту, що спричинив конкретні правовідносини 2 | Стадія притягнення до від-повідальності (суб'єктивна сторона)–– | встановлення компетент-ними органами суб'єкта пра-вопорушення (фізичної або юридичної особи) і досліджен-ня обставин справи про право-порушення 3 | Стадія встановлення юри-дичної відповідальності (об'єктивна сторона) | ухвалення рішення про за-стосування (незастосування) санкції, вибір у її межах виду та заходу відповідальності 4 | Стадія настання юридичної відповідальності— | реалізація конкретних заходів юридичної відповідальнос-ті — на підставі певних норм правозастосовного акта: вико-нання стягнення (наприклад, в адміністративному праві) або покарання (у кримінальному праві).

Функції:

Забезпечувальна - юридична відповідальність забезпечує нормальну дію механізму правового регулювання, будучи елементом правового регулювання, одним з юридичних коштів впливу на регульовані суспільні відносини.

Охоронна - юридична відповідальність - кошти охорони, захисту встановленого в державі правопорядку.

Каральна (штрафна) - юридична відповідальність тягне претерпевание правопорушником позбавлення певних, приналежних йому благ.

Відбудовна (компенсаційна) - юридична відповідальність (майнова) припускає відновлення порушеного майнового суб'єктивного права шляхом відшкодування заподіяного збитку, що є слідством даного правопорушення.

Загальпревентивна - застосування мір юридичної відповідальності до правопорушників попереджає інших людей про неприпустимість здійснення правопорушення.

Виховна - юридична відповідальність сприяє формуванню в людей мотивів правомірного поводження.

84. Поняття і види правового реголювання 

Правове регулювання — це упорядкування суспіль­них відносин здійснюване державою за допомо­гою права і сукупності правових засобів, їх юридичне закріплення, охорона і розвиток.

Правове регулювання — це дія права на суспільні відносини з допомогою використання певних юридичних засобів. В умовах формування в Україні основ правової держави роль і значення правового регулювання суспільних відносин набувають особливої актуальності. Адже головною ознакою моделі держави, що характеризуються як правова, виступає саме ознака високої правової врегульованості суспільних відносин.

Види правового регулювання розрізняють за «обсягом» суспільних відносин, на які воно поширюється: - Нормативне регулювання — це впорядкування поведінки людей за допомогою нормативно-правових актів, розрахованих на їх багаторазове застосування за наявності передбачених ними обставин. Тобто обсяг суспільних відносин, на які поширюється нормативне правове регулювання, є кількісно невизначеним.

Індивідуальне регулювання — це впорядкування поведінки людей за допомогою актів застосування норм права, тобто індивідуальних рішень, розрахованих на одну конкретну життєву ситуацію, одну особу

Види:

*Централізоване (здійснюється з єдиного центра в масштабі всієї країни);

*Децентралізоване (підлегло централізованому, здійснюється учасниками правовідносин як доповнення централізованого, його доурегулирования);

*Нормативне (діяльність суб'єктів правотворчества по встановленню норм права (загальних правил поведінки);

*Індивідуальне (діяльність учасників правовідносин по конкретизації норм права - шляхом самостійного рішення юридично значимих питань, нормативне регулювання яких законодавцем не є вичерпної, тобто допускає регулювання, що доповнює).

85. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ПРАВОВОГО РЕГОЛЮВАННЯ  Предмет правового регулювання — це суспільні відносини, на які звернено правове регулювання. До сфери правового регулювання входять відносини, що:    - відображають як індивідуальні інтереси членів суспільства, так і загальні інтереси суспільства в цілому;    - реалізують взаємні інтереси всіх її учасників, кожний з яких йде на певний утиск своїх інтересів задля задоволення інтересів іншого;    - потребують дотримання певних правил поведінки, обов’язковість яких підкріплена силою держави.

 Методи правового регулювання — це способи, засоби і прийоми, за допомогою яких правове регулювання здійснюється. Виділяють два основних методи правового регулювання.    Перший метод — метод децентралізованого регулювання — автономний. Він побудований на координації цілей та інтересів сторін у суспільних відносинах та застосовується для регламентації рівних за становищем (рівноправних) суб’єктів, які задовольняють свої приватні інтереси. Децентралізований метод правового регулювання, як правило, застосовується у приватно-правових галузях (цивільне, сімейне, трудове право).    Другий метод — метод централізованого, або імперативного, наказового регулювання. Він базується на відносинах субординації між учасниками суспільних відносин — вони не є рівними за статусом. За його допомогою регулюються відносини, в яких пріоритет надається загальносоціальному інтересу. В державно-організованому суспільстві загальносоціальні інтереси виражає держава, яка здійснює централізоване управління суспільними процесами та наділена владними повноваженнями. Тому централізований, імперативний метод використовується в публічно-правових галузях (конституційне, адміністративне, кримінальне право).

86. МЕХАНІЗМ, ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ТА СТАДІЇ ПРАВОВОГО РЕГОЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН  Правове регулювання – це владний вплив на суспільні відносини, який здійснюється державою за допомогою всіх юридичних засобів з метою впорядкування, закріплення, охорони та розвитку суспільних відносин.

Стадії правового регулювання:

- моделювання (регламентування) суспільних відносин (прав і обов язків);

- виникнення суб єктивних прав і обов язків (правовідносин) у суб єктів права;

- реалізація прав і обов язків.

Додаткова стадія – застосування юридичних норм. Механізм правового регулювання – це система всіх державно-правових засобів за допомогою яких здійснюється юридичний вплив на суспільні відносини.

Елементи механізму правового регулювання:

- юридичні норми;

- нормативно-правові акти;

- юридичні факти;

- правовідносини;

- акти тлумачення юридичних норм;

- акти застосування юридичних норм;

- акти реалізації правових норм;

- правосвідомість;

- законність.