65.Поняття і основні риси застосування правових норм 

Застосуванняправових норм — цездійснюванакомпетентнимидержавними органами абоуповноваженимина тегромадськимиоб'єднаннямиорганізаційно-правовадіяльність, яка полягає у встановленні формально обов'язкових правил поведінкиіндивідуального характеру з метою забезпеченнянеобхідних умов для належноїреалізаціїюридичних норм.

  Характерними рисами застосуванняправових норм є також те, що: 1) воноздійснюється у певнихпроцесуальнихформах. Так, у певнихвипадкахнорми, якізакріплюютьвідповіднупроцесуальну форму, є грунтовнодеталізовані і утворюютьокремісамостійніпроцесуальнігалузі права (кримінально-процесуальне, цивільно-процесуальне), в інших — передбачаютьтількизагальну форму правозастосувального акту; 2) процесзастосуванняправовоїнормискладається з ряду чітковизначенихстадій і завершуєтьсявиданнямпередбаченогозаконодавствомправозастосувального акту, в якомуфіксуютьсяіндивідуально-конкретніправовіприписи; 3) правозастосувальнадіяльністьбазується на чітковизначених принципах законності, обгрунтованості, доцільності, щозабезпечуєїїправомірність, справедливість та ефективність.

66. Основні стадії застосування правових норм  Застосування норм права — державно-владна, організаційна, здійснювана в процедурно-процесуальному порядку діяльність компетентних органів держави й посадових осіб у реалізації приписів правових норм стосовно до конкретних життєвих випадків через винесення індивідуально-конкретних правових наказів (приписів), іншими словами, це особлива форма реалізації норм права. В теоретичній літературі по-різному розглядають цей процес і виділяють в одних випадках три, а в інших — шість стадій. У нашому випадку, ми розглянемо 3 стадії. Встановлення фактичних обставин справи. Ця стадія підготовча, але надзвичайно відповідальна, позаяк в перебігу цієї справи уповноважені органи виявляють факти і обставини, які встановлюються за допомогою доказів. Встановлення юридичної основи справи — вибір і аналіз юридичних норм. Вона включає в себе дії з відшукання юридичної норми, що відповідає обставинам, встановленим на першій стадії, і підлягає застосуванню. Здійснюється перевірка дійсності тексту того акта, в якому міститься шукана норма, тобто встановлення офіційного тексту норми, а також проводиться аналіз норми з погляду її дії в часі, просторі і за колом осіб Вирішення справи і документальне оформлення ухваленого рішення. Результат вирішення юридичної справи виражається в індивідуальному державно-владному велінні, розпорядженні, акті-документі, який називається правозастосовним актом. А ще важливим елементом правозастосування на стадії кваліфікації (коли вибирається і з'ясовується легітимність правової норми) є тлумачення правової норми. До правильного застосування нормативних приписів висуваються 3 основні вимоги:- Вимога обґрунтованості.- Вимога право законності. - Вимога доцільності. 67.Поняття,ознаки і види актів застосування правових норм  Акти застосування норм права (правозастосовні акти) - індивідуальні правові акти-волевиявлення (рішення) уповноваженого компетентного державного органу або посадової особи, які на основі юридичних норм установлюють (змінюють, припиняють) права і обов'язки учасників конкретних правовідносин або міру відповідальності конкретних осіб за вчинене ними правопорушення. Ознаки актів застосування норм права: 1) є результатами вирішення юридичних справ і підсумками процесу застосування норм права; 2) приймаються на основі нормативно-правового акта або інших джерел (форм) права і спираються на конкретну норму (норми) права, тобто є законними і обґрунтованими; 3) виходять від компетентних органів держави, їх посадових осіб або уповноважених на це законом органів місцевого самоврядування чи громадських об'єднань і являють собою категоричні, офіційно-владні, обов'язкові для виконання веління, які охороняються примусовою силою держави; 4) адресуються чітко визначеним суб'єктам, тобто є засобами індивідуальної правової регламентації суспільних відносин; 5) поширюють норми права на конкретні юридичні ситуації (виключається поширення на подібні випадки); вичерпують себе одноразовим застосуванням, тобто розраховані на один раз, однак можуть породжувати правові стани, що набувають тривалості (рішення про сплату аліментів); 6) мають певну встановлену законом форму документа (наказ, рішення, вирок, ухвала, розпорядження), якщо це письмові акти (а їх більшість); крім назви за формою, містять інші чітко позначені реквізити: заголовок, дата та місце видання; назва органів або посадових осіб, котрі їх видали; підписи, дати; мають сувору структуру; 7) можуть бути оскаржені чи опротестовані будь-ким із зацікавлених осіб у передбаченому законом порядку. Види актів застосування норм права: За формою зовнішнього вираження'. 1) письмові (таких більшість) - акти-документи, можуть бути, як мінімум, двох видів: а) окремі документи (вирок суду); б) резолюції на матеріалах справи (затвердження прокурором обвинувального рішення); 2)усні - антислова (виклик понятих); 3) конклюдентні - акти-дії або фізично-діяльнісні акти (застосування працівником міліції табельної зброї); 4) знакові - актисимволи (дорожні знаки, знаки світлофора на переході вулиці, звукові та світлові сигнали на водному і залізничному транспорті). Усі вони несуть в собі конкретні владні приписи, обов'язкові для виконання. За юридичними наслідками: 1) правоконстатуючі (свідоцтво про шлюб; свідоцтво про смерть); 2) правовідновлювальні (відновлення на посаді); 3) правозмінні (заміна арешту підслідного на підписку про невиїзд); 4) правоприпиняючі (протест прокурора з приводу незаконного виселення громадянина Н.). За способом прийняття: колегіальні; одноосібні. За сферою дії: у часі, у просторі, за колом осіб. За суб'єктами прийняття: акти парламенту; акти глави держави; акти виконавчих органів влади; акти органів місцевого самоврядування; акти контрольно-наглядових органів; рішення загальних судів; акти господарських судів; акти нотаріату; акти керівників підприємств, військових частин та ін. За юридичною формою: вироки, накази, ухвали, протести, подання, попередження, розпорядження, рішення тощо. Особливе місце серед цих актів займають вироки й інші рішення судових органів, прийняті ними при розгляді кримінальних, цивільних або адміністративних справ. 69.Поняття і види тлумачення правових норм 

Тлумачення норм права — це складний вольовий процес діяльності різноманітних суб’єкл’в, спрямований на встановлення точного змісту, що міститься в нормі права. Цей процес складається з двох стадій: 1) розкриття змісту норми права для себе; 2) роз’яснення змісту норми права всім зацікавленим особам. Під змістом норми права необхідно розуміти волю законодавця, яка в ній виражена. У поняття «з’ясування змісту норми права» включено не лише процес його розуміння, а й результат цього процесу. Тлумачення норм права може здійснюватись як з метою тлумачення взагалі, так і при застосуванні норм до конкретного випадку. Об’єктом тлумачення є нормативно-правові акти. Предметом тлумачення — воля законодавця, що знайшла своє відображення в нормативно-правовому акті. Мета діяльності щодо тлумачення норм права — це правильне та одноманітне розуміння і застосування норм права, а в кінцевому результаті — охорона та всебічне зміцнення законності. Тлумачення норм права спрямоване на досягнення чіткості і визначеності в уявленнях інтерпретатора щодо змісту юридичних норм. Його результати не можуть виходити за межі норми, щодо якої здійснюється тлумачення. Існують певні критерії, за якими можна класифікувати тлумачення норм права на види, а саме: 1) тлумачення норм права за обсягом; 2) тлумачення норм права за суб’єктами. Види тлумачення норм права за обсягом: буквальне (адекватне); розширене; обмежене. Буквальне тлумачення — це таке тлумачення, згідно з яким дійсний зміст норм права, розкритий у результал тлумачення, відповідає буквальному тексту, тобто «дух» і «буква» закону збігаються. За загальним правовим критерієм тлумачення добре відпрацьованих нормативних актів є буквальним, тобто воно не є вужчим або ширшим, ніж їх буквальний текст. Наприклад, ст. 1 297 Цивільного кодексу України передбачає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому.свідоцтва про права на спадщину на нерухоме майно. 70.Поняття і види інтерпраційно-правових норм  Акт офіційного тлумачення (інтерпретаційний акт) — це акт-документ, який містить роз'яснення змісту і порядку застосування норми права, сформульоване уповноваженим органом у межах його компетенції, що має обов'язкову силу для всіх, хто застосовує певну норму.Акти тлумачення норм права можна поділити на види за різними критеріями. 1. За галузевою приналежністю норми, що тлумачиться: акти тлумачення конституційного, цивільного, кримінального права та ін. 2. За структурними елементами норми: акти тлумачення гіпотези; акти тлумачення диспозиції; акти тлумачення санкції. 3. За юридичною формою вираження: постанови; укази; накази; роз'яснення та ін. 4. За сферою дії: нормативні та казуальні. 5. За суб'єктами тлумачення: акти автентичного тлумачення та акти делегованого (легального) тлумачення. 6. За повноваженнями інтерпретатора: акти правотворчих органів (базуються на правотворчих повноваженнях інтерпретатора; мають певну форму; містять нормативні (загальні) роз'яснення; володіють такою самою юридичною силою, як і правотворчі акти цих органів) та акти правозастосовчих органів (ґрунтуються на правозастосовчих повноваженнях інтерпретатора; мають певну форму; містять правила застосування норм права, сформульованих у результаті узагальнення юридичної практики). 71.Поняття та юридичні властивості інтепреційно-правових актів  Інтерпретаційно-правові акти (акти офіційного тлумачення) – це юридичні акти компетентного суб’єкта, що містять формально-обов’язкові правила-роз’яснення змісту норм права. Ознаки інтерпретаційно-правових актів: -Є юридичним актом компетентного суб’єкта. -Є формальнообов’язкові для всіх суб’єктів права. -Містить правила-розуміння змісту норм права. -Мають юридичну форму зовнішнього вираження. -Мають юридичну силу, похідну від суб’єкта правотлумачення. -Правило роз’яснення не виходить за межі норми права. -Не створюють нових і не змінюють, не скасовують чинних норм права. -Правила-роз’яснення діють лише протягом строку дії нормативно-правового припису, що витлумачений. -Не мають самостійного значення та діють в єдності з нормативно-правовими приписами, які тлумачать. Види інтерпретаційно-правових актів - За юридичною формою вираження:а) постанови, б) роз’яснення, в) ухвали, г) рішення, висновки. - За галузевою належністю:а) акти тлумачення конституційних нормативно-правових приписів.б) акти тлумачення кримінальних нормативно-правових приписів.в) акти тлумачення цивільних нормативно-правових приписів. - За суб’єктами:а) акти органу законодавчої влади;б) акти глави державив) акти органів судової влади;г) акти органів виконавчої влади. - За сферою дії:а) казуальні,б) нормативні, що за авторством норм права, що тлумачаться, поділяються на: - За характером норм права, що тлумачиться:а) матеріальні, б) процесуальні - За формою зовнішнього прояву:а) письмові - За юридичною значущістю:а) акти офіційного тлумачення.