72.Поняття й ознаки правових відносин 

Правові відно́сини — врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких мають суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Правові відносини виникають тоді і тільки тоді, коли відношення регулюється нормами права. Правові відносини на відміну від інших суспільних відносин охороняються державною владою від порушень. Ознаки правовідносин: _1.Суспільні відносини, які виникають тільки між людьми та їх об'єднаннями і безпосередньо пов'язані з їх діяльністю та поведінкою. _2.Ідеологічні відносини, оскільки до свого виникнення вони проходять крізь свідомість людей, в якій складається модель майбутніх стосунків з огляду на існуючі загальнолюдські цінності і суспільні пріоритети. _3.Виступають юридичним виразом економічних, політичних, сімейних та інших відносин, впливають на суспільні відносини, що склалися на їх ґрунті. _4.Виникають, припиняються або змінюються на основі правових норм, які впливають на поведінку людей і через неї реалізуються. _5.Суб'єкти правовідносин пов'язані між собою суб'єктивними правами і юридичними обов'язками. Сторони в правовідносинах виступають як уповноважені і зобов'язані особи, де права та інтереси одних осіб можуть бути реалізовані через виконання обов'язків іншими. _6.Взаємна поведінка учасників правовідносин індивідуалізована і чітко визначена. Суб'єкти правовідносин (державні органи, фізичні або юридичні особи), як правило, відомі заздалегідь, їх дії скоординовані ще до початку цих відносин, чого немає в інших суспільних відносинах. _7.Вольовий характер правовідносин обумовлений тим, що вони виникають і реалізуються на основі волевиявлення хоча б одного з їх учасників, обов'язково проходячи крізь їх свідомість і виражаючи їх волю. _8.Охороняються державою, як і право в цілому, інші суспільні відносини такого забезпечення не мають. Гарантування умов законності і правопорядку означає, що держава охороняє усі правовідносини, які є в суспільстві. 73.Поняття і види правових відносин  Правові відно́сини — врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких мають суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Правові відносини виникають тоді і тільки тоді, коли відношення регулюється нормами права. Правові відносини на відміну від інших суспільних відносин охороняються державною владою від порушень Види правовідносин: 1. За індивідуальним спрямованістю норм права: а) регулятивні – тобто суб єкти правовідносин здійснюють правомірну поведінку; б) охоронні – вони виникають з факту неправомірної поведінки суб єктів як реакція держави на таку поведінку. 2. За індивідуалізацією суб єктів: а) відносні (точно визначені права і обов язки всіх учасників правовідносин); б) абсолютні – точно визначається лише носій суб єктивного права, а всі інші зобов язані не чинити перешкод у здійсненні ним своїх прав. 3. За галузями норм права: а) державно-правові; б) цивільно-правові; в) кримінально-правові тощо. 4. За кількістю суб єктів: а) прості – в правовідношенні лише 2 суб єкти; б) складні – в правовідношенні 3 і більше суб єктів. 5. За розподілом прав і обов язків між суб єктами: а) односторонні – одна сторона має лише права, а друга – обов язки; б) двосторонні – кожне із сторін має і права і обов язки. 6. За характером дій суб єктів: а) активні – вчинити певну дію; б) пасивні – утримання від певних дій. 7. За характером волевиявлення сторін: а) договірні – потрібна згода між суб єктами; б) управлінські – один суб єкт наділений правомочностями відносно інших. 74.Поняття й види субєктів та обєктів правових відносин  Суб єкти права – це учасники правовідносин, що мають права і обов язки. Вони мають мати правосуб єктність (правоздатність і дієздатність). Правоздатність – мати певні права і обов язки. Дієздатність – своїми діями набувати і здійснювати права і обов язки. Іноді в склад правосуб єктності включаються і деліктоздатність – тобто здатність особи нести юридичну відповідальність за скоєні правопорушення. Суб єкти права: а) фізичні особи (громадяни цієї держави, громадяни інших держав (іноземці); біпатриди (подвійне громадянство); апатриди (особи без громадянства); б) організації та об єднання (державні і недержавні); в) соціальні спільності (держава в цілому, народ, нація, адміністративно-територіальні одиниці, трудові колективи тощо). Об єкт правовідношення – це певні соціальні блага, з приводу яких суб єкти вступають в правовідносини (засоби виробництва, предмет споживання, продукти інтелектуальної творчості тощо). 75.Типи правового регулювання суспільних відносин  Тип правового регулювання – це спосіб сполучення загальних юридичних дозволів та загальних юридичних заборон щодо суб єктів, відносини яких регулюються юридичними нормами. Види правового регулювання: - загальнодозволений: дозволено все, що не заборонено законом; - спеціально-дозволений: дозволено лише те, що прямо зазначено в законі. 76.Стадії та межі правового регулювання суспільних відносин 

Стадії правового регулювання

Обов'язкові:

1) моделювання (регламентування) суспільних відносин — шляхом загального програмування юридичних прав та обов'язків їх учасників;

2) виникнення суб'єктивних юридичних прав та обов'язків (правовідносин) у суб'єктів права;

3) реалізація суб'єктивних юридичних прав та обов'язків.

Факультативні:

2а) офіційне тлумачення правової норми;

26) застосування правової норми.

Сфери та межі правового регулювання

Сфера правового регулювання — це той соціальний простір, на який поширюється правове регулювання.

Види сфер і меж правового регулювання:

1) сфера можливого (потенційного) правового регулювання — ділянка суспільних відносин, яка в принципі може бути врегульована правом; її межі зумовлюються певними властивостями суспільних відносин, суб'єктів права, а також самих юридич­них норм;

2) сфера необхідного правового регулювання — ділянка соціального простору, де потрібен вплив права як прояв дії соціальних закономірностей, по­треб суспільства і держави. Її межі зумовлюються загальносоціальними потребами та інтересами ке­рівної частини суспільства, які відображає держава;

3) сфера законодавчого (легального) регулюван­ня — ділянка соціального простору, фактично рег­ламентована правовими нормами; межами даної сфери виступають основні принципи відповідної правової системи;

4) сфера правореалізуючого (зокрема правозастосовного) регулювання — ділянка суспільного жит­тя, в котрій фактично здійснюються правові норми;

межі її визначаються чинним законодавством.