47. Поняття і юридичні властивості нормативно-правових актів

Нормативно-правовий акт – це офіційний документ, що створений компетентними органами держави та містить загальнообов’язкові юр. норми (правила поведінки).Основними нормативно-правовими актами є закони. За­кон — це н.-п.а. вищого представницького органу державної влади (Верховної Ради України) або всього народу (під час проведення референдуму), який регулює найбільш важливі суспільні відносини, виражає волю і інтере­си більшості населення і має найвищу або вищу юридичну силу по відношенню до всіх інших нормативно-правових актів.

Всі закони под на 3 групи зал від їх юрид сили, за знач і місцем в систзаконодавства:

1) конституційні закони або основні: Конституція (Основ­ний закон) України, Закон «Про громадянство», Закон «Про Президента України», Закони про вибори тощо;

2) звичайні або поточні закони, які регулюють інші важ­ливі суспільні відносини. Наприклад, закон «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 р., «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 р.;

3) надзвичайні закони, які приймаються в необхідних ви­падках, передбачених Конституцією. Україна поки що та­ких законів не має.

За суб'єктами видання закони поділяються:

1) закони, які прийняті Верховною Радою України;

2) закони колишнього СРСР, які регулюють відносини, шо не регламентовані законами України і не суперечать Кон­ституції і законам України;

3) закони Автономної Республіки Крим (діють тільки на території Криму).

Юридичні властивості нормативно-правових актів: 1. є волевиявленням держави або всього народу; 2. містять у собі правові норми; 3. мають зовнішню форму у вигляді письмового документу встановленої форми; 4. володіють юридичною силою, яка відображає їхнє співвідношення з іншими нормативно-правовими актами, місце і роль у системі законодавства та правового регулювання.

Юридична сила — це специфічна властивість нормативно-правових актів, яка відображає їхнє співвідношення і взаємозалежність за формальною обов'язковістю та визначається місцем правотворчого органу в апараті держави.

За юридичною силою нормативно-правові акти поділяються:1.)Законодавчі акти: 1. Конституція України. 2. закони, прийняті на референдумі; нормативно-правові акти Верховної Ради України: 3. закони України; 2.) Підзаконні акти. 48. Дія нормативно правових актів у часі, просторі та на певне коло суб’єктів 

Дія нормативно правових актів у часі.Початковим і кінцевим моментами дії закону в часі є вступ закону в дію і припинення дії закону.Слід відрізняти момент (день) вступу закону в дію від моменту (дня) набуття ним юридичної сили. Закон набуває юридичної сили у день його ухвалення, тобто підписання закону. Закони починають діяти:1. З моменту ухвалення (наприклад, Конституція України);2. З моменту опублікування;3. З часу, який позначено в самому законі;4. З часу, який зазначено в постанові про порядок введення закону в дію. В Україні, як правило, початок дії закону визначається у спеціальній постанові Верховної Ради про порядок його введення в дію: із дня опублікування або з моменту настання застереженої в постанові певної умови (ухвалення іншого закону та ін.). 5. Закони, у яких не вказаний час набрання чинності і щодо яких не було постанови про порядок введення в дію, вступають у силу по всій території України одночасно після закінчення 10-денного строку з дня офіційного опублікування. Закони мають бути опубліковані не пізніше ніж через 15 днів після їх підписання і ухвалення до виконання Президентом України;6. Закони (рішення), ухвалені в результаті референдуму, вводяться в дію з моменту їх опублікування, якщо в них самих не визначений інший строк. Датою ухвалення закону (рішення) є день проведення референдуму.За всіх умов закон вступає в дію не раніше дати опублікування.

Відповідно до КСУ закони, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення в порядку, встановленому законом, є нечинними

Закони втрачають дію: після закінчення строку, на який вони були ухвалені; у разі зміни обставин, на які вони були розраховані; у разі прямого скасування (призупинення дії) даного закону іншим законом або спеціально призначеним актом (в Україні закон може бути скасований рішенням Конституційного Суду у разі визнання його невідповідності Конституції України); у разі фактичного скасування, коли ухвалений новий закон з того самого питання, а старий формально не скасований.

Дія нормативно - правових актів у просторіможе бути територіальною і екстериторіальною.

1. Територіальна окреслена територією держави (Україна) або окремого регіону (Крим) і визначається державним суверенітетом.Н-п.а України поширюються на територію всієї країни, н-п.а АРК - на власну територію в межах повноважень, визначених Конституцією України і Конституцією Автономної Республіки Крим.Під територією держави розуміється її:суходольний простір - земля; водний простір:внутрішні води усередині державних меж і територіальні води в межах 12 морських миль; повітряний простір над державними межами - на висоті до 35 кілометрів; надра; військові і торговельні судна у відкритому морі; повітряні кораблі, що знаходяться в польоті за межами України; космічні об'єкти під прапором і гербом держави; трубопроводи; підводні кабелі і нафтові морські вишки; території дипломатичних представництв і консульств за кордоном.

2. Екстериторіальна дія н-п.а регулюється міжнародними договорами і передбачає поширення законодавства даної держави за межами її території.Вона відома як право екстериторіальності держав - порядок, відповідно до якого установи або ф.о., що розташовані або перебувають на території іншої держави, розглядаються як такі, що розташовані або перебувають на власній нац території і підвладні законам і юрисдикції власної держави. Правом екстериторіальності користуються військові кораблі та літаки, що із дозволу держави перебування знаходяться на її території, але розглядаються як частина території держави прапора або пізнавальних знаків.Право екстериторіальності завжди використовувалося для обгрунтування дипломатичних привілеїв та імунітетів - особливих прав і привілеїв, якими наділяються дипломати і члени їх сімей.

Дія нормативно - правових актів за колом осіб.На порядок дії н-п.а. за колом осіб поширюється загальне правило: закон діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб'єктами відносин, на які він розрахований ( громадяни держави; іноземці; особи без громадянства (апатриди); особи з подвійним громадянством (біпатриди); усі внутрішньодержавні, спільні, іноземні, міжнародні організації, які не користуються правом екстериторіальності).

Види законів у дії за колом осіб:1.Загальні - розраховані на все населення. Низка законів, насамперед кримінальних, поширюються на громадян держави незалежно від місця їх перебування (за кордоном);2.Спеціальні - розраховані на певне коло осіб. Одні закони поширюються на всіх індивідуальних і колективних суб'єктів, інші - лише на конкретну категорію осіб (пенсіонерів, військовослужбовців, лікарів, вчителів тощо), їх дія в просторі та за колом осіб не збігається.3. Виняткові - роблять винятки з загальних і спеціальних. Глави держав і урядів, співробітники дипломатичних і консульських представництв, деякі інші іноземні громадяни (члени екіпажів військових кораблів, військовослужбовці військових частин та ін.), що знаходяться на території невласної держави, наділені імунітетом — дипломатичним, консульським та ін. Ці особи користуються особистою недоторканністю. Вони звільняються від юрисдикції держави перебування у питаннях, пов'язаних із їх службовою діяльністю.

Так, працівники дипломатичних представництв мають дипломатичні імунітети і дипломатичні привілеї (особисті пільги, переваги). Дипломатичні агенти та їх житла є недоторканними. Вони звільняються від кримінальної, адміністративної, цивільної і будь-якої іншої відповідальності перед державними органами країни перебування щодо службової діяльності. Мають фіскальний (податковий) імунітет, а також право на безмитне провезення багажу і звільнення від його огляду та ін. Дипломатичних агентів можна об'явити персоною нон-гра-та, але до них не можуть бути застосовані заходи відповідальності та інші заходи державного примусу.