- •Історія державності в україні
- •1. Походження українського народу.
- •2. Матеріальна і духовна культура трипільської цивілізації.
- •3. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •4. Суспільно-політичне і економічне життя східнослов’янських племен доби перших державних утворень і Київської Русі (IV – перша половина хііі ст.).
- •5. Культура Київської Русі.
- •6. Устрій, господарство, побут українських земель в складі Литви.
- •7. Кревська унія.
- •8. Грюндвальдська битва.
- •9. Люблінська унія.
- •10. Берестейська унія.
- •11. Внесок української інтелігенції в розвиток освіти й наукових знань в хv - хvі ст.
- •12. Постать Дмитра Вишневецького в історії України.
- •13. Культура України першої половини хvіі ст.
- •14. Постать Петра Сагайдачного в історії України.
- •15. Реформа Православної церкви за часів п. Могили.
- •16. Еволюція козацько-селянських повстань напередодні Хмельниччини.
- •17. Військово-територіальний устрій як спосіб поширення реєстрового козацтва на городову Україну.
- •18. Історіографія Хмельниччини.
- •1648–1649. Зборівська угода
- •1650–1651. Білоцерківська угода
- •1652–1654. Переяславська угода
- •1654–1657. Союз зі шведами
- •19. Військово-територіальний устрій реєстрового козацтва як основа створення органів влади на місцях в період Хмельниччини.
- •20. Перші кроки дипломатичної служби Богдана Хмельницького.
- •21. Формування збройних сил Гетьманщини.
- •22. Козацька старшина як українська політична еліта доби Гетьманщини.
- •23. Постать Михайла Кричевського в історії України.
- •24. Підготовка українсько-московського союзу.
- •25. Статті Богдана Хмельницького 1654 року.
- •26. Березневі статті 1654 року.
- •27. Постать Івана Богуна в історії України.
- •28. Другий похід Хмельницького в Галичину.
- •29. Віленське перемир"я 1656 року.
- •30. Підготовка українсько-шведсько-угорського союзу в 1656-1657 роках.
- •31. Постать Юрія Немирича в історії України.
- •32. Проект нового московсько-українського договору після смерті Богдана Хмельницького.
- •33. Гадяцький трактат 1658 року.
- •34. Конотопська битва в історії України.
- •35. Постать Мартина Пушкаря в історії України.
- •36. Переяславський договір 1659 року.
- •37. Чорна рада 1663 року.
- •38. Московські статті 1665 року.
- •39. Андрусівський договір 1667 року.
- •40. Гетьман Петро Дорошенко.
- •41. Постать Михайла Ханенка в історії України.
- •42. Батуринський переворот 1672 року.
- •43. Гетьманування Івана Самойловича.
- •44. Постать Івана Сірка в історії України.
- •45. Обрання Івана Мазепи на гетьманство.
- •46. Постать Петра Іваненка(Петрика) в історії України.
- •47. Полтавська битва в історії України.
- •48. Гетьман Павло Полуботок.
- •49. Нова Січ.
- •50. Гетьманування Кирила Розумовського.
- •51. Друга Малоросійська колегія.
- •52. Ліквідація Запорозької Січі 1775 року.
- •53. Постать Петра Калнишевського в історії України.
- •54. Чорноморське козацьке військо.
- •55. Задунайська Січ.
- •56. Участь українського козацтва в освоєнні Слобожанщини та
- •57. Крим у складі Катеринославського генерал-губернаторства.
- •58. Українські землі в складі Австрійської монархії.
- •59. Українська культура в добу Гетьманщини.
- •60. Входження українських земель до складу Російської та Австрійської імперій.
- •61. Суспільно-політичний рух в українських землях у першій половині хіх ст.
- •62. Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині хіх ст.
- •63. Суспільно-політичний рух в українських землях в другій половині хіх ст.
- •64. Значення творчості Тараса Шевченка, Михайла Драгоманова, Івана Франка та Лесі Українки для відродження української державності.
- •65. Постать Миколи Міхновського в історії України.
- •66. Український національно-визвольний рух під час Першої російської революції. 1905 – 1907.
- •67. Вплив українців Петрограду на революційні події 1917 року.
- •68. Українізація російської армії. 1917.
- •69. Центральна рада в боротьбі за відродження української держави. Ііі і іv Універсали.
- •70. Ставлення більшовиків до української державності.
- •71. Берестейський договір 1918 року.
- •72. Гетьманський переворот.
- •73. Відновлення Української Народної Республіки. Директорія унр.
- •74. Селянські повстання проти більшовицького режиму.
- •75. Радянська Росія і демократична Україна: проблема взаємовідносин у 1917-1920 роках.
- •76. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях.
- •77. Злука зунр і унр. Акт Соборності.
- •78. Варшавський договір 1920 року.
- •79. Зимовий похід 1921 року.
- •80. Причини та наслідки голоду на Україні 1921-1923 років.
- •81. Суспільно-політичне і культурне життя українського народу в 20-ті роки.
- •82. Становлення адміністративно-командної державної системи управління.
- •83. Сталінська індустріалізація України.
- •84.Насильницька колективізація сільського господарства. Голодомор 1932-1933 років та його наслідки.
- •85. Суперечливий характер культурного будівництва на Україні в 30-роки.
- •86. Згортання українізації.
- •87. Коренізація в усрр.
- •88. Українізація поза межами усрр.
- •89. Діяльність Української військової організації (уво).
- •90. Діяльність Організації українських націоналістів (оун).
- •91. Проголошення Карпатської України самостійною державою.
- •92. Приєднання до урср Північної Буковини та Південної Бессарабії.
- •93. Розкол в оун.
- •94. Україна в загарбницьких планах нацистської Німеччини.
- •95. Оборонні бої на території України в 1941-1942 роках.
- •96. Діяльність комуністичного та націоналістичного підпілля під час Другої світової війни.
- •97. Внесок українського народу в перемогу над гітлерівцями.
- •98. Боротьба оун і упа проти гітлерівського і сталінського режимів за відродження української незалежної держави. 1941-1955.
- •99. Сталінські репресії в кінці 40-х – на початку 50-х років.
- •100. Демократичні процеси в Україні після смерті Сталіна, їх суперечливий і непослідовний характер.
- •101.Загострення соціальних проблем радянського суспільства у другій половині 60- на початку 80-х років хх ст. Неосталінізм.
- •102.Духовне життя українського народу в 70-80 рр. Хх ст.
- •103.Застійні явища в науці, літературі та мистецтві. Опозиційний рух у 60-80-х роках хх ст.
- •104. Основні напрямки перебудови м. Горбачова та її наслідки.
- •105. Зусилля діаспори щодо відродження української державності.
- •106. Проголошення незалежності України. 1991.
- •107. Прийняття Конституції України. 1996.
- •108. Реалізація ринкових реформ (друга половина 1994 - 1999 рр.).
- •109. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації сучасної України.
- •110. Основні тенденції розвитку сучасної української культури.
- •111. Релігійне життя сучасної України.
- •112. Роль української діаспори у розбудові незалежної держави.
- •113. Роль Помаранчевої революції в історії сучасного державотворення в Україні.
77. Злука зунр і унр. Акт Соборності.
З наближенням воєнної поразки країн Четверного союзу українське населення Австро-Угорщини рішуче висловилось за утворення української держави в її етнічних межах. 18.10.1918 у Львові на зборах українських депутатів австрійської Державної Ради і членів Палати Панів, українських членів галицького і буковинського сеймів було утворено Українську Національну Раду ЗУНР, яка очолила український національний рух в Австро-Угорській імперії. В ніч на 1.11.1918 українські війська за розпорядженням УН Ради зайняли всі найважливіші державні установи у Львові. 13.11.1918 було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку. Вищим виконавчим і розпорядчим органом республіки став Державний Секретаріат ЗУНР. Державна територія ЗУНР включала українські етнічні землі-- Галичину, Буковину і Закарпаття (загальна площа бл. 70 тис. кв. км). Однак незабаром буковинські й закарпатські землі були окуповані іноземними військами. Уряд ЗУНР за умов воєнного стану не мав можливості змінити систему адміністративно-територіального поділу, характерну для Австро-Угорської імперії, хоча принципи роботи органів державної влади значно змінились. Адміністративні і фінансові функції на місцях здійснювали повітові комісари, яких призначав державний секретар внутрішніх справ, військова влада в повітах належала повітовим військовим комендантам.
Для розгляду судових справ були створені окружні суди. Одним із головних завдань центральних органів влади ЗУНР було державне об'єднання з УНР. Після нетривалої підготовчої роботи 22.1.1919 у Києві було проголошено Акт Злуки УНР і ЗУНР. Під час українсько-польської війни 1918-19 польські війська поступово витісняли адміністрацію ЗУНР з території республіки. Спроби укласти перемир'я і досягнути державно-територіального розмежування з Польщею за посередництва Антанти були безрезультатними. В середині липня 1919 польські війська повністю окупували територію ЗУНР.
Наприкінці 1920, після підписання мирної угоди між радянською стороною і Польщею був прокладений новий державний кордон, який поділив Волинську губернію на дві частини - до Польщі відійшли 6 повітів, а також 5 волостей Острозького повіту, одна волость Новоград-Волинського повіту та частина волості Овруцького повіту. Враховуючи це, у Волинській губернії в 1921 провели нове розмежування повітів, що залишилися.[6] Зокрема, Острозький повіт був скасований, Заславський повіт став містити в собі 23 волості, Старокостянтинівський - 15 волостей. Був утворений Полонський повіт, у який ввійшли 14 волостей.
У 1921 до Заславського повіту входили наступні 23 волості: Антонінська, Білогородська, Бутовецька, Грицівська, Жуківська, Заславська, Михнівська, Новосільська, Славутська, Судилківська, Сульжинська, Тернавська, Хоровецька, Шепетівська, а також волості, що відійшли від Острозького повіту: Довжоцька, Ганнопільська, Кривинська, Кунівська, Ляховецька, Плужанська, Перерослівська, Семенівська, Уніївська. Разом з тим, до новоствореного Полонського повіту від Заславського відійшли Лабуньська та Хролинська волості.