- •1. Система юриспруденції. Розвиток традиційних юридичних наук. Нові сфери юриспруденції.
- •2. Об’єкт, предмет та мета юриспруденції. Правознавство та державознавство.
- •3. Зміст методології юриспруденції: концептуальні ідеї, методологічні принципи, підходи та методи.
- •4. Теорія держави і права як загальнотеоретична юриспруденція. Функції загальнотеоретичної юриспруденції.
- •5. Мононорми та походження права. Конфліктне призначення права.
- •6. Первісне і похідне походження держави. Неолітична революція та походження держави.
- •7. Співвідношення держави і права. Етатистська і правова держава.
- •8. Догматичний (формально-логічний) метод у юридичній теорії та практиці.
- •9. Герменевтичний підхід у юриспруденції. Мистецтво інтерпретації та розуміння у правовій сфері.
- •10. Юридична антропологія та її призначення. Право в людині – людина у праві.
- •11. Право в системі соціального регулювання. Нормативне, ненормативне та індивідуальне регулювання.
- •13. Правові системи. Національні, інтегративні та міжнародні правові системи.
- •14.Законодавче (статутне) право.
- •15 .Прецедентне право. Прецедент в англійскому і американському праві.
- •16. Релігійні правові системи. Канонічне право в Україні.
- •1 Характерні особливості канонічного права
- •17. Компаративістика, її роль у вивченні правової реальності.
- •18.Філософія права як сфера юриспруденції. Галузі філософії права.
- •19.Соціологія права. Правова соціалізація. Суспільна думка про право.
- •20.Діалог правових культур. Правова акультурація и декультурація. Рецепція права.
- •21. Правова аксіология. Право и цінності.
- •22.Службова (інструментальна) цінність права. Цінності права.
- •23.Соціальна и особистісна цінність права. Правовіе ценності.
- •24. Предмет и метод правового регулювання . Складові метода правового регулювання.
- •25 Правовий режим: поняття і види. Галузеві та спеціальні правові режими.
- •29. Поняття та ознаки правових відносин. Юридична форма і соціальний зміст правовідносин.
- •30. Поняття і види юридичних фактів. Юридичні факти-стани. Фактичний склад.
- •32. Суб’єкт права та правосуб’єктність: правоздатність, дієздатність, деліктоздатність.
- •34. Правосвідомість і правова культура особистості. Правова активність особистості.
- •35. Поняття та класифікація принципів права. Загально-правові та галузеві принципи.
- •36. Правові аксіоми, правові презумпції, правові фікції.
- •37.Юридична концепція прав людини. Правовий статус особистості.
- •38.Три покоління прав людини. Індивидуальні и колективні права. Проблема становлення четвертого покоління прав людини.
- •39.Субєктивні права и юридичні обовязки: поняття и структура.
- •40.Захист прав, свобод и законних інтересів особистості.
- •41 Загальносоціальні та спеціальні функції права. Регулятивна і координуюча функції права.
- •42.Правове виховання і його форми. Правова інформованість. Цілі правового виховання.
- •43 Поняття и основні вимоги законності. Правозаконність.
- •44 Поняття правопорядка. Національний, інтегративний и міжнародний правопорядок.
- •45.Джерела права. Первинні і похідні , основні и додаткові джерела права. Джерела права України.
- •46. Соціальний процес формування права и правотворчість (нормотворчість). Стадії правотворчості (нормотворчості).
- •47.Юридическая практика: понятие и виды. Роль судебной практики в правовой системе Украины.
- •48.Усмотрение в праве: понятие и виды.
- •49.Правовий статус колективних суб’єктів. Поняття компетенції.
- •50.Аномалії у правовому житті: правовий нігілізм, правовфий ідеалізм і правовий догматизм.
- •51.Суб’єкти та об’єкти правовідносин. Юридичні особи.
- •52.Систематизація нормативно-правових актів. Облік нормативно-правових актів. Правовий тезаурус.
- •53.Система права, галузі та інститути права. Правові спільності.
- •1. Поняття та загальна характеристика системи права
- •54.Приватне і публічне право. Особливості формування приватного права в Україні.
- •55.Матеріальне і процесуальне право. Співвідношення матеріального і процесуального права (не зна шов співвідношення в різних правових системах)
- •56.Реалізація права. Форми реалізації права: дотримання, виконання та використання права.
- •1. Реалізація норм права, її поняття та основні ознаки
- •2. Форми і способи безпосередньої реалізації норм права
- •57.Поняття і призначення застосування права. Ідеологія застосування права.
- •4. Підстави, форми і функції застосування норм права
- •58.Реалізація та застосування права. Безпосередня і правозастосовна реалізація права.
- •59.Процес застосування права. Стадії правозастосовного процесу.
- •6. Основні стадії застосування норм права
- •60.Правозастосовні акти: поняття й види. Прості та складні правозастосовні акти.
- •61.Поняття і призначення тлумачення права. Прийоми тлумачення права.
- •1. Поняття та об'єктивна необхідність тлумачення норм права
- •62.Офіційне тлумачення права. Інтерпретаційні акти і їх види.
- •63. Поняття прогалини у праві. Дійсні і уявні прогалини в праві. Усунення і подолання прогалин у праві.
- •64.Поняття і види правової поведінки . Юридично нейтральна поведінка.
- •65.Правомірна поведінка . Типологія правомірної поведінки . Законослухняна поведінка.
- •66.Кодіфікація і інкорпорація , їх співвідношення і різновиди .
- •67.Склад правопорушення . Вина і винність .
- •68.Понятття і види правопорушень . Зловживання правом.
- •69 . Юридична відповідальність . Види юридичної відповідальності .
- •70 . Штрафна і право відновлювальна відповідальність : поняття та призначення .
- •71 . Державно-правовий примус. Заходи державного примусу: юридична відповідальність , заходи захисту , профілактичні заходи.
- •72.Поняття держави . Сильна і слабка держава . Держава і громадянське суспільство.
- •73.Суверенітет держави . Зовнішній і внутрішній суверенітет держави. Держава і наддержавні утворення.
- •74. Сучасна і досучасна держава. Ознаки сучасної держави.
- •75. Державна влада. Єдність і поділ влади. Гілки державної влади у сучасній Україні.
- •76. Типологія держави: формаційний, цивілізаційний і технократичний підходи.
- •77. Поняття механізму держави. Механізм держави і державний апарат.
- •78. Законодавча влада та її функції. Делеговане законодавство.
- •79. Судова влада і здійснення правосуддя. Піднесення судової влади.
- •80. Виконавча влада та її механізм. Центральні та місцеві органи виконавчої влади.
- •81. Державне управління і місцеве самоврядування. Система місцевого самоврядування в Україні.
- •82. Держава в політичній системі суспільства. Держава і групи тиску (лобі).
- •83. Конституційна держава та її характерні риси. Конституційна і правова держава.
- •84. Концепція соціальної держави. Україна як соціальна держава.
- •85. Концепції правової держави і верховенства права. Україна як правова держава.
- •86. Державні органи та їх класифікація. Центральні і місцеві державні органи.
- •87. Номенклатура функцій держави . Функції держави і державні послуги.
- •88. Державна служба. Проходження державної служби.
- •89. Форми сучасної держави. Форма правління , форма державного устрою і державний режим.
- •90.Армія как інститут сучасної держави . Армія і військове право в Україні.
- •91. Податки і податкова функція сучасної держави. Проблема ефективності податкової політики в Україні.
- •92. Аграрна політика сучасної держави. Захист прав сільськогосподарського виробника в Україні .
- •93. Інноваційна політика сучасної держави. Особливості інноваційної політики в Україні.
- •94. Контрольна влада в сучасній державі та її інститути. Інститут омбудсмена (народного правозахисника) і його особливості.
- •95. Демократичний і бюрократичний принципи организації держави. Бюрократі я и бюрократизм в здійсненні державної влади.
- •96. Елітарний характер держави. Специфіка формування юридичної еліти в Україні. Юридична освіта та юридична еліта..
- •97. Держава і церква. Світська і теократична держава.
- •98.Екологічна політика держави. Екологічна держава. Екологізація законодавства .
- •99.Етика і естетика держави. Образ держави та іміджева політика.
6. Первісне і похідне походження держави. Неолітична революція та походження держави.
Питання про виникнення держави в сучасному державознавстві розглядається за двома основними напрямками: 1) первісне виникнення (походження) держави і 2) як похідне виникнення держави. Іноді в якості особливого напрямку виникнення держави розглядається виникнення держави в колоніальному суспільстві. Однак помітно, що це один з варіантів або початкового, або похідного виникнення держави.
Первісне виникнення (походження) держави - це тривалий процес визрівання держави як особливого політичного інституту в бездержавному суспільстві. В ході розгорнутого в часі й унікального процесу походження держави у різних цивілізаціях та культурах складалися спочатку неоднакові переддержавні форми, отримали своє вираження в багатоманітності форм держави. Всі існуючі доктрини, що пояснюють первісне виникнення держави можуть бути зведені до двох: релігійної та світської. Релігійні - стверджують боговстановленість держави, світські - пов'язують походження держави з особливостями людини і його соціального буття. Серед різноманіття світських теорій походження держави в даний час усе більше утверджується олігархічна теорія походження держави (олігархія - влада небагатьох). Згідно з цією теорією процес поділу праці призводить до виділення специфічної його різновиди - управлінської праці. Цей управлінський праця пов'язана з появою еліти, яка присвоює собі функцію управління. На цій основі й виникає особливий інститут в суспільстві - держава. Таким чином, держава з'являється тоді, коли олігархи присвоюють собі функцію по управлінню суспільством (Б. Шан-тебу). Конкретні шляхи походження держави олігархічна теорії зводить до трьох варіантів: військовому, аристократичного і плутократичному. Військовий варіант походження держави пояснюється здійсненням військових дій і захоплення здобичі, коли шляхом перерозподілу серед військових виділяється правляча еліта. Її підтримують воїни (дружинники), які живуть за рахунок війни. Приклади такого роду походження держави досить численні (держава франків, держава монголів).
Аристократичний варіант (аристократія - влада кращих) походження держав пов'язаний з формуванням привілейованого становища вождів племен, окремих сімей, знатних родів, які склали еліту за своїм природним і соціальним даними (відрізнялися розумом, хоробрістю, силою, військовим мистецтвом і ін.). Їх нащадки успадковують особливе становище в суспільстві, стають елітою, яка здійснює функцію управління. Плутократичний варіант (плутократія - влада багатих) походження держави пов'язаний із зосередженням управлінської функції в руках окремих осіб, а потім окремих груп, в силу їх майнового стану. Цей варіант походження держави відображає економічне розшарування суспільства. На думку державознавців такий варіант походження держави по суті був винятком із загального правила в порівнянні з військовим і аристократичною варіантами походження держави. Приклади плутократичного виникнення держави виражені в появі "острівних" держав і приморських держав Сходу.
Похідне виникнення держави відрізняється від початкового (походження) тим, що нова держава виникає не на порожньому місці, а на основі окремих елементів колишньої держави і з використанням уже наявних готових моделей державності. Похідне виникнення держав має наступні варіанти:
1) ліквідація колишнього держави в результаті революції і виникнення нової держави (але на тій же території, населеної тим же народом). Прикладом тому може бути Перша республіка у Франції, проголошена в 1792 р., РРФСР, що виникла в результаті Жовтневої революції 1917 р.;
2) поділ держави. Таким шляхом виникли Чехія і Словаччина в результаті розділу федеративної Чехословаччини, пострадянські держави в результаті розпаду СРСР;
3) сецесія частини держави і населення. Таким шляхом виникли Еритрея, вийшла зі складу Ефіопії, Бангладеш, вийшла з Пакистану;
4) об'єднання кількох держав. Прикладом може бути об'єднання НДР і ФРН у 1990 р.;
5) виникнення держави в результаті національно-визвольного руху. Створення нових держав на руїнах колоніальних імперій стало найбільш поширеним способом створення держав у XX ст. Деякі з домоглися незалежності народів мали власну державність в доколоніальний період (Індія, Єгипет), інші - ні. У будь-якому випадку і ті, і інші нові держави спочатку будувалися на вже наявних у світі державних моделях. Надалі вони, як правило, відходили від спочатку обраних моделей.
Неолітична революція та походження держави
Жодна з теорій походження держави не в змозі пояснити, чому до початку Великих географічних відкриттів (рубіж XV-XVI ст.) державні установи існували лише в окремих регіонах земної кулі (Європа, Південна і Східна частини Азії, Північна Африка, Центральна і частково — Південна Америка). Відповідь на це питання була дана теорією неолітичної революції (англійський археолог Гордон Вір Чайлд, американські економісти-історики Дуглас Норт і Роберт Томас). Із позицій цієї теорії держава виникла внаслідок переходу людства від привласнюючого господарства до відтворюючого — від полювання і збирання до землеробства, скотарства та ремесла.
Учені дотепер сперечаються про причини неолітичної «революції» (хоча вона тривала кілька сотень, а то і тисяч років). Серед припущень — антропогенне виснаження ресурсів, необхідних для полювання і збирання (зокрема винищування мамонтів і вовняних носорогів); фундаментальна зміна людської психології, яка привела до нових . уявлень про світ і переходу до осілості. Більшість учених сходяться на думці, що основною причиною неолітичної революції стала зміна клімату, що зробила сільське господарство в басейнах великих річок вигідним і зручним. У будь-якому випадку вона відбулася тільки там, де демографічний тиск на природу перевищив її можливості дати людям прожиток, і при цьому були екологічні можливості для землеробства і скотарства (помірно жаркий клімат, наявність видів тварин і рослин, придатних для одомашнення). Відтворююче господарство неможливе без відносин власності на природні ресурси, перш за все землю, і без надгромадського регулювання. Ось чому, з позицій теорії неолітичної революції, виникла держава.
