- •1. Система юриспруденції. Розвиток традиційних юридичних наук. Нові сфери юриспруденції.
- •2. Об’єкт, предмет та мета юриспруденції. Правознавство та державознавство.
- •3. Зміст методології юриспруденції: концептуальні ідеї, методологічні принципи, підходи та методи.
- •4. Теорія держави і права як загальнотеоретична юриспруденція. Функції загальнотеоретичної юриспруденції.
- •5. Мононорми та походження права. Конфліктне призначення права.
- •6. Первісне і похідне походження держави. Неолітична революція та походження держави.
- •7. Співвідношення держави і права. Етатистська і правова держава.
- •8. Догматичний (формально-логічний) метод у юридичній теорії та практиці.
- •9. Герменевтичний підхід у юриспруденції. Мистецтво інтерпретації та розуміння у правовій сфері.
- •10. Юридична антропологія та її призначення. Право в людині – людина у праві.
- •11. Право в системі соціального регулювання. Нормативне, ненормативне та індивідуальне регулювання.
- •13. Правові системи. Національні, інтегративні та міжнародні правові системи.
- •14.Законодавче (статутне) право.
- •15 .Прецедентне право. Прецедент в англійскому і американському праві.
- •16. Релігійні правові системи. Канонічне право в Україні.
- •1 Характерні особливості канонічного права
- •17. Компаративістика, її роль у вивченні правової реальності.
- •18.Філософія права як сфера юриспруденції. Галузі філософії права.
- •19.Соціологія права. Правова соціалізація. Суспільна думка про право.
- •20.Діалог правових культур. Правова акультурація и декультурація. Рецепція права.
- •21. Правова аксіология. Право и цінності.
- •22.Службова (інструментальна) цінність права. Цінності права.
- •23.Соціальна и особистісна цінність права. Правовіе ценності.
- •24. Предмет и метод правового регулювання . Складові метода правового регулювання.
- •25 Правовий режим: поняття і види. Галузеві та спеціальні правові режими.
- •29. Поняття та ознаки правових відносин. Юридична форма і соціальний зміст правовідносин.
- •30. Поняття і види юридичних фактів. Юридичні факти-стани. Фактичний склад.
- •32. Суб’єкт права та правосуб’єктність: правоздатність, дієздатність, деліктоздатність.
- •34. Правосвідомість і правова культура особистості. Правова активність особистості.
- •35. Поняття та класифікація принципів права. Загально-правові та галузеві принципи.
- •36. Правові аксіоми, правові презумпції, правові фікції.
- •37.Юридична концепція прав людини. Правовий статус особистості.
- •38.Три покоління прав людини. Індивидуальні и колективні права. Проблема становлення четвертого покоління прав людини.
- •39.Субєктивні права и юридичні обовязки: поняття и структура.
- •40.Захист прав, свобод и законних інтересів особистості.
- •41 Загальносоціальні та спеціальні функції права. Регулятивна і координуюча функції права.
- •42.Правове виховання і його форми. Правова інформованість. Цілі правового виховання.
- •43 Поняття и основні вимоги законності. Правозаконність.
- •44 Поняття правопорядка. Національний, інтегративний и міжнародний правопорядок.
- •45.Джерела права. Первинні і похідні , основні и додаткові джерела права. Джерела права України.
- •46. Соціальний процес формування права и правотворчість (нормотворчість). Стадії правотворчості (нормотворчості).
- •47.Юридическая практика: понятие и виды. Роль судебной практики в правовой системе Украины.
- •48.Усмотрение в праве: понятие и виды.
- •49.Правовий статус колективних суб’єктів. Поняття компетенції.
- •50.Аномалії у правовому житті: правовий нігілізм, правовфий ідеалізм і правовий догматизм.
- •51.Суб’єкти та об’єкти правовідносин. Юридичні особи.
- •52.Систематизація нормативно-правових актів. Облік нормативно-правових актів. Правовий тезаурус.
- •53.Система права, галузі та інститути права. Правові спільності.
- •1. Поняття та загальна характеристика системи права
- •54.Приватне і публічне право. Особливості формування приватного права в Україні.
- •55.Матеріальне і процесуальне право. Співвідношення матеріального і процесуального права (не зна шов співвідношення в різних правових системах)
- •56.Реалізація права. Форми реалізації права: дотримання, виконання та використання права.
- •1. Реалізація норм права, її поняття та основні ознаки
- •2. Форми і способи безпосередньої реалізації норм права
- •57.Поняття і призначення застосування права. Ідеологія застосування права.
- •4. Підстави, форми і функції застосування норм права
- •58.Реалізація та застосування права. Безпосередня і правозастосовна реалізація права.
- •59.Процес застосування права. Стадії правозастосовного процесу.
- •6. Основні стадії застосування норм права
- •60.Правозастосовні акти: поняття й види. Прості та складні правозастосовні акти.
- •61.Поняття і призначення тлумачення права. Прийоми тлумачення права.
- •1. Поняття та об'єктивна необхідність тлумачення норм права
- •62.Офіційне тлумачення права. Інтерпретаційні акти і їх види.
- •63. Поняття прогалини у праві. Дійсні і уявні прогалини в праві. Усунення і подолання прогалин у праві.
- •64.Поняття і види правової поведінки . Юридично нейтральна поведінка.
- •65.Правомірна поведінка . Типологія правомірної поведінки . Законослухняна поведінка.
- •66.Кодіфікація і інкорпорація , їх співвідношення і різновиди .
- •67.Склад правопорушення . Вина і винність .
- •68.Понятття і види правопорушень . Зловживання правом.
- •69 . Юридична відповідальність . Види юридичної відповідальності .
- •70 . Штрафна і право відновлювальна відповідальність : поняття та призначення .
- •71 . Державно-правовий примус. Заходи державного примусу: юридична відповідальність , заходи захисту , профілактичні заходи.
- •72.Поняття держави . Сильна і слабка держава . Держава і громадянське суспільство.
- •73.Суверенітет держави . Зовнішній і внутрішній суверенітет держави. Держава і наддержавні утворення.
- •74. Сучасна і досучасна держава. Ознаки сучасної держави.
- •75. Державна влада. Єдність і поділ влади. Гілки державної влади у сучасній Україні.
- •76. Типологія держави: формаційний, цивілізаційний і технократичний підходи.
- •77. Поняття механізму держави. Механізм держави і державний апарат.
- •78. Законодавча влада та її функції. Делеговане законодавство.
- •79. Судова влада і здійснення правосуддя. Піднесення судової влади.
- •80. Виконавча влада та її механізм. Центральні та місцеві органи виконавчої влади.
- •81. Державне управління і місцеве самоврядування. Система місцевого самоврядування в Україні.
- •82. Держава в політичній системі суспільства. Держава і групи тиску (лобі).
- •83. Конституційна держава та її характерні риси. Конституційна і правова держава.
- •84. Концепція соціальної держави. Україна як соціальна держава.
- •85. Концепції правової держави і верховенства права. Україна як правова держава.
- •86. Державні органи та їх класифікація. Центральні і місцеві державні органи.
- •87. Номенклатура функцій держави . Функції держави і державні послуги.
- •88. Державна служба. Проходження державної служби.
- •89. Форми сучасної держави. Форма правління , форма державного устрою і державний режим.
- •90.Армія как інститут сучасної держави . Армія і військове право в Україні.
- •91. Податки і податкова функція сучасної держави. Проблема ефективності податкової політики в Україні.
- •92. Аграрна політика сучасної держави. Захист прав сільськогосподарського виробника в Україні .
- •93. Інноваційна політика сучасної держави. Особливості інноваційної політики в Україні.
- •94. Контрольна влада в сучасній державі та її інститути. Інститут омбудсмена (народного правозахисника) і його особливості.
- •95. Демократичний і бюрократичний принципи организації держави. Бюрократі я и бюрократизм в здійсненні державної влади.
- •96. Елітарний характер держави. Специфіка формування юридичної еліти в Україні. Юридична освіта та юридична еліта..
- •97. Держава і церква. Світська і теократична держава.
- •98.Екологічна політика держави. Екологічна держава. Екологізація законодавства .
- •99.Етика і естетика держави. Образ держави та іміджева політика.
76. Типологія держави: формаційний, цивілізаційний і технократичний підходи.
Різноманіття держав відображається в категоріях типу і форми держави . У сучасних державах питання визначення форми держави є справою конституції , виражається в найменуваннях держав. Водночас політична забарвлення поняття типу і форми держави призводить до того , що за зовнішньою термінологією часто ховається зовсім не той зміст , який теорія вкладає в поняття типу і форми держави.
Дійшло до наших днів класичне вчення про форми держави з поділом на монархію ( одноосібне панування ) , аристократію (панування еліти) і політеї ( безпосередня демократія народу) представляло ці форми як хороший тип держави , на противагу яким поганий тип : тиранія ( деспотія одноосібного правителя) , олігархія (панування багатіїв ) , демократія (панування черні ) , - свідчили про виродження хороших форм держави , а зміна цих форм відбувалася як би по колу. Надалі уявлення про циклічному зміні форми держави було замінено ідеями прогресивного розвитку форм держави . При цьому класичне потрійне розподіл форм держави поступається місцем розрізнення таких форм , як монархія і республіка. Можуть бути виділені такі типи держави , як Держава - установа будується зверху вниз. У ньому реалізується принцип опіки над людьми , що надає політичному ладу авторитарний характер. Держава - установа часто називають патерналістським державою. Іншим типом виступає держава - корпорація . Воно будується знизу верх , засноване на голосуванні і формується з самостійних суверенних індивідів. Існування цих типів держави визначається рівнем правосвідомості народу. Тільки зріле правосвідомість народу призводить до становлення такого типу держави , як держава - корпорація.
При характеристиці сучасної держави часто використовується розподіл держав на демократію і автократію. При такому підході демократія фактично ототожнюється з конституційним державою, яка може бути і республікою , і монархією , де по-різному проведений принцип поділу влади , використовуються відповідно до традиціями представницька і безпосередня демократія. Автократичне держава є антиподом конституційної держави як самозваний панування окремої людини або групи. З інших підстав для типології важливо виділити розрізнення держав на єдині ( унітарні ) і федеративні держави; за принципом співвідношення між державою і правом розрізняються правова держава і етатистського держава ; за принципами фінансування держави поділяються на бюрократичні та податкові держави .
Держава , як і суспільство , є продуктом історичного розвитку людства , що й обумовлює формування історичної типології держав. Існує кілька основних підходів до історичної типології держави : формаційний , технократичний і цивілізаційний . З точки зору формаційного підходу головною ознакою , що визначає історичний тип держави , є тип соціально -економічних відносин, що склалися в суспільстві. Автори формаційного підходу (Карл Маркс , Фрідріх Енгельс , Володимир Ленін) вважали спосіб виробництва базисом формації , а держава , право , релігію , мораль , мистецтво - надбудовними , похідними від базису явищами. Тому , з їх точки зору , історичний тип держави обумовлений типом соціально -економічних відносин. Маркс виділяв такі існували історично формації (і відповідні їм типи держави) : рабовласницька , феодальна , буржуазна . У майбутньому , з точки зору Маркса , в результаті соціалістичної революції повинно виникнути держава диктатури пролетаріату , яке призведе до відмирання держави і права як непотрібних в комуністичному суспільстві явищ .
З позицій цивілізаційного підходу (Микола Данилевський , Арнольд Тойнбі , Освальд Шпенглер ) історія людства - це історія народження , розвитку та згасання замкнутих , локальних цивілізацій. Кожна з цивілізацій своєю основою має , перш за все , духовне начало ( « велику ідею » , за висловом Тойнбі ) : своєрідну релігію і культуру , національну психологію. Тойнбі включав в число локальних цивілізацій єгипетську , китайську , еллінську , західну , православну , мексиканську та ін цивілізації , що породили відповідний тільки їм історичний тип держави .Технократичний підхід ( Герберт Спенсер , Уолтер Ростоу , Деніел Белл ) до типології держави заснований на пріоритеті рівня розвитку технології , який визначає тип суспільства і держави. Прихильники цього підходу виділяють три рівня розвитку технології: аграрний , промисловий ( індустріальний ) і постіндустріальний ( інформаційний ) , яким відповідають деспотичне , ліберальна і демократична держава .
Кожен з підходів до історичної типології держави має свої сильні і слабкі сторони , по -своєму висвічуючи різні аспекти складного шляху розвитку суспільства і держави.
