2. Екологічне законодавство України

Серед різноманітних форм вираження еколого-правових норм (законів, кодексів, декретів, указів, постанов, розпоряджень, положень, інструкцій, методик, правил і т.п.) найбільш важливими є законодавчі акти. Сукупність усіх законодавчих еколого-правових актів, які регулюють, встановлюють або визначають екологічні правовідносини називають екологічним законодавством. В його склад входять загальні, специфічні та міжгалузеві законодавчі акти. (див. рис. 10.)

Рис.10 Структура екологічного законодавства України

Система екологічного законодавства України є досить прогресивною, тому що вона створювалася вже в умовах незалежності з використанням досвіду світових лідерів, в галузі екологічного права. Сьогодні ми можемо сміливо констатувати, що той “правовий вакуум” в сфері охорони довкілля і екологічної безпеки, що утворився одразу після проголошення незалежності ліквідовано. За ці роки в Україні прийнято кілька десятків законів та кодексів що регулюють всю гамму екоправових відносин у державі.

Структура екологічного законодавства є аналогічною структурі екологічного права. Зрозуміло, якщо наша держава ставить за мету інтеграцію в загальносвітовий правовий простір, українське екологічне законодавство потребує подальшої розробки з метою урахування загальноприйнятих світовим співтовариством стандартів і норм в галузі екологічної діяльності та охорони довкілля. На часі систематизація і кодифікація існуючих правових норм, зокрема обговорюється питання про зміну назви закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” на закон “Про основи екологічного законодавства” та прийняття єдиного кодифікованого акту – Екологічного кодексу України.

3. Екологічні права і обов’язки громадян

Однією з найбільш важливих категорій сучасного екологічного права є поняття “екологічних прав громадян”. Це комплексна правова категорія, яка охоплює всю систему екологічних прав, захищених Конституцією нашої держави. В основі формування системи екологічних прав громадян лежать корінні, доленосні, загальнолюдські природні права людини, викладені у “Загальній декларації прав людини”, яка прийнята 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН у Парижі.

Законодавство України визнає пріоритет прав і свобод людини порівняно з державними та іншими інтересами. Людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, – недоторканість і безпеку визнано найвищою соціальною цінністю. Конституція України гарантує всім громадянам “право на безпечне для життя здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (ст. 50). Водночас, конституційний обов’язок кожної людини не заподіювати шкоди природі та відшкодувати завданні їй збитки (ст.66).

Екологічні норми, які встановлюють найбільш загальні права людини, їх захист і гарантії здійснення, а також основні обов’язки в екологічній сфері передбачено насамперед у Законі України “Про охорону навколишнього природного середовища” (розд. 2, ст. 9-12). Зокрема, цим законом передбачено право кожного громадянина на безпечне для його життя і здоров’я довкілля; одержання екологічної освіти; здійснення загального і спеціального природокористування; одержання повної і достовірної інформації про стан навколишнього середовища; об’єднання в громадські природоохоронні формування; подання до суду позовів про відшкодування збитків, заподіяних його здоров’ю і майну внаслідок негативного впливу на довкілля участі у розробці та здійсненні природоохоронних заходів, проведенні громадської екологічної експертизи, обговоренні законопроектів і матеріалів щодо існуючих екологічних проблем (ст.9).

Закон передбачає також гарантії забезпечення екологічних прав громадян (ст.10) і встановлює обов’язки громадян у цій галузі (ст.12): берегти природу, здійснювати діяльність з додержанням екологічних вимог, не порушувати екологічні права інших суб’єктів, компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням довкілля, вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення. Права та обов’язки громадян щодо охорони і раціонального використання окремих природних ресурсів та довкілля в цілому передбачаються в інших законодавчих актах природоресурсних і природоохоронного права та в законодавстві в галузі екологічної безпеки.