Тема 5. Оподаткування в сфері підприємницької діяльності

1. Спеціальні режими оподаткування суб’єктів малого підприємництва та передумови їх впровадження.

2. Єдиний податок для юридичних осіб та суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб.

3. Особливості сплати податку на доходи фізичних осіб-підприємців від провадження господарської діяльності.

1. Спеціальні режими оподаткування суб’єктів малого підприємництва та передумови їх впровадження

Податкове регулювання діяльності підприємств є однією з найбільш важливих та суперечливих напрямків державного регулювання. Особливої уваги заслуговує саме аспект податкового регулювання функціонування малих підприємств. Адже, на сучасному етапі розвитку ринкових відносин, суб’єкти малого бізнесу виступають рушійною силою розвитку економічної системи та являються запорукою стабільного економічного зростання. Така ситуація зумовлена тим фактом, що саме малі підприємства дозволяють забезпечити гнучкість національної економіки за рахунок можливості швидко реагувати на зміни кон’юнктури ринку, швидкої окупності вкладень, оперативного використання досягнень науково-технічного прогресу. На сьогоднішній день дане питання викликає значний інтерес як у самих підприємців, так і у науковців, адже в системі податкового регулювання України існує значна кількість прогалин і бар’єрів, що стримують розвиток малого підприємництва. Основним документом, що регулює податкові відносини в сфері малого бізнесу є Податковий Кодекс України, який з початку 2012 року зазнав значних змін, які супроводжувалися виникнення значної кількості суперечностей.

Становлення України, як незалежної держави супроводжувалося розробкою стратегій розвитку малих підприємств, які являються одним з основних елементів сучасної економічної системи. Формування державної політики підтримки малого бізнесу в Україні починається з 1991 року, з прийняття Закону України «Про підприємництво» та утворення Державного комітету України зі сприяння малим підприємствам і підприємництву. Закон України «Про підприємництво» визначив загальні правові, економічні та соціальні засади, умови здійснення підприємницької діяльності, а також визначив правові основи державного регулювання та підтримки підприємництва, відносин суб’єктів підприємницької діяльності та держави. З метою реалізації державної політики сприяння розвитку підприємництва, у тому числі малого бізнесу, у березні 1993 року Кабінетом Міністрів України була схвалена перша Програма державної підтримки підприємництва в Україні.

Початок новому етапу розвитку державної політики підтримки малого бізнесу поклало схвалення Кабінетом Міністрів України Концепції державної політики розвитку малого підприємництва (квітень 1996 р.), закріплення свободи підприємництва в Конституції України. Одним з механізмів підтримки малого підприємництва стала державна Програма розвитку малого підприємництва в Україні на 1997-1998 рр., розроблена Міністерством економіки відповідно до положень Концепції державної політики розвитку малого підприємництва, і затверджена постановою Кабінету Міністрів 29 січня 1997 року. Метою Програми було визначено забезпечення сталого розвитку малого підприємництва як невід’ємної складової ринкової економіки та головного чинника створення нових робочих місць.

У 1998 році зі створенням Державного комітету з питань підприємництва (Держпідприємництва, нині Державний комітет з питань регуляторної політики і підприємництва) почався наступний етап політики державної підтримки малих підприємств. Важливим кроком у цьому напрямі стало підписання Президентом України Указу «Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності».

У 1999-2001 рр. було прийнято майже 20 указів Президента України з питань розвитку підприємництва, Верховною Радою України прийнято закони України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», а також «Про захист економічної конкуренції», окремі норми якого передбачають виняток для малих та середніх підприємців у частині положень, що жорстко регулюють дії суб’єктів господарювання у сфері економічної конкуренції.

Варто звернути увагу на те, що найвпливовішим засобом державної підтримки малих підприємств в Україні сьогодні є, безперечно, впровадження ефективної податкової політики та надання їм пільг у сфері оподаткування. В результаті провадження політики підтримки малих підприємств в Україні з 1 січня 1999 року Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» для суб’єктів малого підприємництва було запроваджено сплату єдиного податку. Зазначеним Указом єдиний податок запроваджувався замість 16 видів податків і зборів, визначених податковою системою України. Передбачалося також спрощення бухгалтерського, податкового обліку та звітності. Загальна кількість суб’єктів малого підприємництва, що перейшли на сплату єдиного податку вже у 1999 році, склала 94,7 тис., або 14,5 % від загальної кількості зареєстрованих малих підприємств.

Ці та ряд інших заходів у сфері державного регулювання діяльності малих підприємств мали як позитивні, так і негативні наслідки.

Таким чином, короткий екскурс в історію розвитку державного регулювання малих підприємств в Україні дає можливість зрозуміти, що дана сфера постійно знаходилась у центрі уваги уряду, однак в сучасних умовах на думку автора доцільно буде більш детально розглянути саме податкове регулювання, адже дане питання є найбільш актуальним на даному етапі розвитку економічних, соціальних і політичних відносин.

Отже, в даному дослідженні особливу увагу хотілося б приділити саме впливу норм, прописаних у Податковому Кодексі, на діяльність малих підприємств.