3. Плата за ресурси. Пільги з ресурсних платежів, умови їх надання

Оподаткуванню використання природних ресурсів України у Податковому кодексі України приділено значну увагу. Так, відповідно до ст. 9 ПКУ у складі загальнодержавних податків і зборів уключено такі ресурсні платежі:

— рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

— плата за користування надрами;

— плата за землю;

— збір за користування радіочастотним ресурсом України;

— збір за спеціальне використання води;

— збір за спеціальне використання лісових ресурсів.

Порівняно з переліком ресурсних платежів, які стягувались до 01.01.11 р. відповідно до Закону про систему оподаткування, цей перелік змінився несуттєво. Слід відзначити виключення із нього збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та деякі зміни у назвах платежів.

Порядок стягнення ресурсних платежів зазнав більш суттєвих змін (для деяких платежів вони кардинальні, а для деяких лише косметичні). Тож розглянемо їх детально, щоб визначити основні аспекти та напрями контролю за їх справлянням.

Порядок справляння ресурсних платежів описано у трьох розділах Податкового кодексу, присвячених зазначеній у заголовку темі, а саме: розд. IX «Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територіє» України», розд. X «Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні» та розд. XI «Плата за користування надрами». Почнемо з розд. IX ПК, тобто з розгляду положень, що регулюють порядок справляння рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

Цей порядок зазнав найменше змін у порівнянні з чинним до 01.01.11 р. законодавством. Єдине нововведення щодо цього платежу - застосування коригуючих коефіцієнтів до ставок рентної плати в разі зміни тарифів на транспортування (крім ставки рентної плати за транзитне транспортування природного газу), які обчислюватимуться в порядку, установленому Кабміном (п. 253.2 ПК).

Нововведення, зафіксовані в розд. X ПК, стосуються, насамперед, визначення об'єкта оподаткування для рентної плати за природний газ. Відтепер об'єкт оподаткування рентною платою природного газу зменшується на обсяг рециркулюючого природного газу, який визначається за показниками вимірювальних пристроїв, зазначеними в журналі обліку видобутих корисних копалин (п. 257.2 ПК).

Згідно з визначенням, наданим у пп. 14.1.216 розд. І ПК, рециркулюючий газ - це природний газ, який повернуто в нафтогазоносні поклади родовища (свердловини) для підтримання в них необхідного пластового тиску або пластової енергії відповідно до затвердженого проекту його облаштування.

Ще одне нововведення, запроваджене положеннями розд. X ПК, полягає в тому, що при визначенні податкових зобов'язань із рентної плати за природний газ ставки платежу за обсяги природного газу, що постачаються для формування ресурсу природного газу Для потреб населення, застосовуються не лише до тих обсягів, які безпосередньо поставлені суб'єкту, уповноваженому Кабміном для формування ресурсу природного газу для потреб населення, але й також до обсягів природного газу у вигляді виробничо-технологічних витрат у тій частині, у якій вони використані на постачання природного газу для потреб населення (п. 258.1.2 ПК).

Ставки рентної плати за природний газ збільшено в 1,185 разу, а за нафту та газовий конденсат - у 1,4 разу порівняно з тими, що діяли раніше.

І нарешті розглянемо ще один розділ ПК - розд. XI, положеннями якого, зокрема ст. 263, також запроваджуються деякі нововведення. Насамперед у цій статті є чітке визначення платників такого обов'язкового загальнодержавного платежу, як плата за користування надрами для видобування корисних копалин.

Так, платниками зазначеного платежу є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) у межах конкретних ділянок надр із метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) у межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктів (ділянок) надр.

Положеннями ст. 263 розд. XI ПК додатково зазначено, що в разі укладення власниками спеціальних дозволів із третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов'язаних із використанням надр, у тому числі за операціями з давальницькою сировиною, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів.

Для цілей оподаткування такі платники здійснюють окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Об'єктом оподаткування по кожній наданій в користування ділянці надр є обсяг видобутої в податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

Слід зауважити, що до об'єктів оподаткування не належить рециркулюючий газ, визначення якого надано в розд. І ПК.

Види видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначаються платником відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання.

Особливу увагу звертаю на те, що види погашених запасів корисних копалин визначаються платником на підставі висновків державної експертизи запасів корисних копалин відповідної ділянки надр, що виконана не раніше ніж за десять років до дати списання запасів корисних копалин із балансу гірничодобувного підприємства.

При цьому базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

Для тих видів корисних копалин, ставки оподаткування яких виражені в абсолютних значеннях, базою оподаткування є обсяг видобутих та погашених запасів корисних копалин.

Обсяг відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається платником у журналі обліку видобутих корисних копалин самостійно відповідно до затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання.

Обсяг погашених запасів корисних копалин визначається платником самостійно з дотриманням вимог актів законодавства з питань гірничого нагляду за раціональним використанням надр.

У ПК плата за користування надрами для видобування корисних копалин є акумулюванням двох окремих платежів, що справлялися до 01.01.11 р.:

• збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

• плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Окрім коефіцієнтів, що застосовувалися до ставок платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, до ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин передбачено застосування коригуючого коефіцієнта 0,7 у разі видобування платником запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів із геологічного вивчення, яке виконане ним за власні кошти.

Застосування цього коефіцієнта можливе платниками плати за користування надрами за видобуті корисні копалини з родовищ, на яких геологорозвідувальні роботи частково виконувалися за рахунок власних коштів, замість коефіцієнтів 0.6, 0.4 та 0.2, що застосовувалися до 01.01.11 р. при визначенні податкових зобов'язань зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Порядок обчислення та сплати цього нового виду загальнодержавного платежу аналогічний порядку обчислення та сплати такого платежу, як плата за користування надрами для видобування корисних копалин, що справлявся до 01.01.11 р. При цьому базовим звітним періодом залишається квартал.

Подання розрахунку так само здійснюється протягом 40 календарних днів, що настають за звітним податковим періодом, а сплата - протягом 10 днів після граничного терміну подання розрахунку.

У разі невнесення або несвоєчасного внесення платником протягом шести місяців сум податкових зобов'язань щодо плати за користування надрами для видобування корисних копалин орган ДПС порушує перед відповідним спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади питання зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу.

Слід звернути увагу на застосування до доходів, що виникли у платника в період невнесення, несвоєчасного внесення ним сум податкових зобов'язань із цієї плати протягом шести місяців, а також на період зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу, адміністративно-господарської санкції у вигляді вилучення прибутку (доходу) від господарської діяльності з видобування корисних копалин.

Для повноти обліку платників плати за користування надрами для видобування корисних копалин передбачено надання органами державного гірничого нагляду у місячний термін після прийняття відповідного рішення органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника повідомлення про надання такому платнику дозволу на початок ведення видобувних робіт або погодження на проведення дослідно-промислової розробки.

Для правильності визначення податкових зобов'язань із зазначеної плати органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у місячний термін після прийняття відповідного рішення надсилають до органу ДПС за місцем податкової реєстрації платника, який буде здійснювати видобуток корисних копалин, копію затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції з конкретизацією порядку визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно із правилами уповноваження та атестації в державній метрологічній системі.