- •Дніпропетровська державна фінансова академія
- •Модуль 1. Теоретичні та організаційно-правові аспекти оподаткування Змістовий модуль 1. Загальні засади оподаткування в різних сферах економіки України
- •Тема 1. Теоретико-правові та організаційні засади оподаткування в різних сферах економіки України
- •Податковий метод формування державних доходів як елемент правової держави в умовах ринкової економіки
- •2. Податкове законодавство України. Види загальнодержавних та місцевих податків і зборів, що справляються на території України
- •4. Рівень податкового навантаження суб’єктів національної економіки та напрями його оптимізації
- •Процес формування ціни на товари, які надходять від виробника до споживача
- •Змістовий модуль 2. Особливості оподаткування в різних сферах економіки України
- •Тема 2. Оподаткування в сфері виробництва та торгівлі
- •1. Акцизи в системі оподаткування суб’єктів сфери виробництва
- •2. Податок на прибуток підприємств. Податкова звітність з податку на прибуток, строки її подання в податкові органи
- •Зміни ставок податку на прибуток підприємств в Україні
- •3. Плата за ресурси. Пільги з ресурсних платежів, умови їх надання
- •4. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
- •Тема 3. Оподаткування в сфері фінансових та інших послуг
- •1. Банк як специфічний суб’єкт податкових відносин
- •Особливості оподаткування операцій лізингу (оренди)
- •3. Особливості оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов’язаннями
- •4. Особливості оподатковування доходів страховика
- •5. Порядок оподаткування операцій торгівлі з цінними паперами
- •Тема 4. Оподаткування в аграрному секторі економіки
- •Аграрний сектор економіки як специфічний суб’єкт податкових відносин
- •2. Фіксований сільськогосподарський податок як спеціальний податковий режим
- •Тема 5. Оподаткування в сфері підприємницької діяльності
- •1. Спеціальні режими оподаткування суб’єктів малого підприємництва та передумови їх впровадження
- •Єдиний податок для юридичних осіб та суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб.
- •Групи та критерії відповідності для права перебувати на спрощеній системі
- •3. Особливості сплати податку на доходи фізичних осіб-підприємців від провадження господарської діяльності
- •Тема 6. Оподаткування в сфері зовнішньоекономічної діяльності
- •1. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
- •2. Порядок оподаткування експортних та імпортних операцій
- •3. Врахування операцій з іноземною валютою з метою оподаткування
- •4. Порядок оподаткування бартерних операцій та операцій з давальницькою сировиною в сфері зовнішньоекономічної діяльності
- •Словник термінІв та понять
- •Список використаної літератури
- •Додаток а Ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
- •Конспект лекцій Оподаткування в різних сферах національної економіки
3. Врахування операцій з іноземною валютою з метою оподаткування
Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, у тому числі при здійсненні імпортних операцій, регулюється Законом № 185/94-ВР, який належить до спеціального валютного законодавства. Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, у разі коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Згідно зі ст. 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, у разі відсутності індивідуальної ліцензії Нацбанку України на продовження термінів розрахунків, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Нацбанку України на день виникнення заборгованості. Водночас відповідно до п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після пред’явлення останнім документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.
Згідно з п. 3.5 цієї Інструкції у разі повернення резиденту коштів, що були перераховані на адресу нерезидента за імпортним договором у зв’язку з тим, що взаємні зобов’язання за цим договором частково або повністю не виконано, резидент самостійно передає банку, який за дорученням резидента здійснив платіж на користь нерезидента, копії документів, які однозначно підтверджують повернення коштів (за умови, що кошти повернуто на рахунок резидента в іншому банку). Відповідальність за порушення цієї умови покладається на резидента. Таким чином, припинення зобов’язання угодою про заміну одного зобов’язання іншим, між тими самими сторонами договору, не зупиняє і не продовжує законодавчо встановлених термінів надходження товарів в Україну чи повернення валютних коштів, якщо сторони договору дійшли згоди щодо припинення виконання договору або заміни одного зобов’язання іншим.
Несвоєчасне здійснення розрахунків за експортним контрактом є порушенням ст. 1 Закону № 185/94-ВР, відповідно до якої виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а у разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Відповідно до ст. 4 зазначеного Закону у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 Закону № 185/94-ВР, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду, терміни, передбачені статтями 1 і 2 Закону № 185/94-ВР, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.
У разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 Закону № 185/94-ВР, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбітражним судом.
Враховуючи викладене, припинення нарахування пені згідно зі ст. 4 Закону № 185/94-ВР залежить не від факту (дати) подання резидентом позовної заяви до суду, а від прийнятої судом ухвали та рішення за позовною заявою.
Підставою для зупинення нарахування пені за порушення термінів розрахунків, передбачених статтями 1 і 2 наведеного Закону, може бути тільки надходження валютної виручки за експортовану продукцію експортером в повному обсязі або рішення суду про задоволення позову резидента України.