39. Ярослав

По смерті Мстислава став Ярослав єдиним князем усіх широких українських земель. Щоб убезпечити Україну від нападів ворогів, він побудував на межах держави багато твердинь. Над Сяном звів він тоді город, укріпив його. Місто від його імені назвали Ярославом.

Розбивши печенігів під самим Києвом, Ярослав на тім місці побуду­вав величаву церкву св. Софії. Убезпечивши державу від ворогів, він дбав про лад і спокій в краю, а щоб всі суди однаково і справедливо судили, дав наказ списати усі права в одну книгу і назвав її «Руська Правда». Князь Ярослав будував церкви, а при них заводив школи, поширюючи освіту.

Своїми мудрими розпорядженнями і законами Ярослав зміцнив українську державу так, що сусідні чужі держави дбали про його приязнь і єдналися з його родом.

Перед смертю поділив Ярослав цілу Україну на окремі уділи, і до кожного уділу призначив одного сина. Але наказав їм коритися владі найстаршого князя в Києві — Ізяслава. Своєму внукові Ростиславові дав Галичину, і відтоді починається рід галицьких князів Ростиславичів. З надією, що по нім буде Україна сильна й славна, помер Ярослав Мудрий узимку 1054 року, маючи 75 років. Панував він 35 літ. (За А. Лотоцьким, 180 слів)

40. Данило Галицький

Данило впорядковував свою велику державу, яка занепала через кі- лькадесятилітні війни, що велися в Галичині від смерті його батька Рома­на. Та його мирну діяльність перервали татари, що вже вдруге почали нищити Україну.

У 1240 році татари зруйнували Київ, що вже належав Данилові, й пішли на Волинь і Галичину. Поруйнувавши всі міста, розділилися на дві частини: одні рушили на Польщу, інші — на Угорщину. Але навесні 1243 року покинули татари Україну і повернулись на схід. Усю Україну, а також Московщину, взяли татарські хани під свою руку, і хоча в тих зем-

4* Укр. мова. 9 кл. Збірник диктантів до ДГТА лях далі панували свої князі, вони мусили коритися і платити ханові да­нину.

Мусив і Данило вклонитися татарському ханові, хоч як йому було це тяжко, бо він був гордий і хоробрий. Але він думав собі, що таки зуміє зібрати багато свого війська і колись вибитися з-під влади татар. Тож заплативши данину, Данило почав відбудовувати зруйновані міста і за­кладати нові, постійно їх укріплювати.

Найголовнішими містами, які заснував Данило, були Львів і Холм. Холм зробив Данило своєю столицею, а Львів вибудував для сина Льва, який потім, як сам уже став князем, обрав собі Львів за столицю. (За А.Лотоцьким, 180 слів)

41. Запорожжя

Чимало в нас говориться і пишеться про Запорожжя, про запорозь­ких козаків, про їх славну боротьбу з невірними, ворогами хреста, їх сла­вні походи на турецькі й татарські землі, про боротьбу з ворогами Украї­ни. У нас про цю нашу бувальщину співаються пісні-думи. Головною характеристикою Запорозької республіки був щирий демократизм. Він випередив Європу на цілі століття. Він проявився в нас тоді, коли по всій Європі людина зачиналася від шляхтича, а все інше вважалося або півлю- дьми, або двоногим робочим скотом. На Запорожжі всі вважали себе рів­ними, товаришами, братами з рівними правами і обов'язками для всіх городян запорозької землі. Запорозька земля мала лиш два слова, котрі робили її симпатичною для кожного, котрі притягали до неї людей і при­чинялися до її розросту: воля і рівність. Та не можна розуміти волі так, що кожному вільно було робити все, що йому подобалося. Не був це ана­рхізм. Воля родила обов'язки, а в тім вона полягала, що хто виконував взяті на себе обов'язки, той мав волю. А рівність була в тому, що там не було ні пана, ні слуги. (А. Чайківський, 173 слова)