15. Юридичний аналіз складу злочину: незаконне позбавлення волі або викрадення людини ( ст. 146 кк).

Викрадення – таємне або відкрите захоплення і утримання потерпілого викрадачем або викрадачами.

Безпосереднім об'єктом є воля людини її життя та здоров’я. А саме свобода людини в частині реалізації її права на свободу пересування – «фізична свобода.

Об'єктивна сторона: виражається в активних діях, спрямованих на поміщення потепілого в таке місце, де він знаходитись не бажає, або тримання його. Злочин може бути вчинений у вигляді: 1) незаконого позбавлення волі (включає: діяння, наслідок, причиновий зв’язок між діянням і наслідком), є закінченим злочином з моменту фактичного обмеження свободи пересування потерпілого; 2) викрадення людини – це протиправне переміщення особи з одного місця до іншого, яке супроводжується фактичним обмеженням її свободи пересування, є закінченим злочином з моменту фактичного обмеження потерпілого у свободі пересування..

Суб'єкт злочину – приватна фізична особа, яка досягла 16 -річного віку.

Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом і може мати різні мотиви (користь, помста тощо). Обов’язковим є усвідомлення винним незаконості позбавлення волі чи протиправності переміщення потерпілого.

Покарання: караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк. При обставинах, що обтяжують злочин передбачених ч.2 ст.146 КК (щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу)- караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. А коли ті самі діяння вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки (н-д: самогубство потерпілого, його смерть), - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

16. .Юридичний аналіз складу злочину: захоплення заручників (ст. 147 кк).

Об'єктом злочину є не тільки особиста воля, а й особиста безпека особи, яку захоплено як заручника.

З об'єктивної сторони захоплення заручника - це його викрадення і тримання, яке може бути таємним або відкритим, вчиненим шляхом обману, з насильством, в тому числі із застосуванням зброї або без такого насильства.

Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел, що характеризується наявністю в особи наміру спонукання родичів заручника, державної або іншої установи, підприємства або організації, фізичної, юридичної або службової особи до здійснення, або, навпаки, утримання від здійснення будь-якої дії як умови звільнення заручника.

Суб'єкт злочину - будь-яка особа, яка досягла 14-річного віку.

Покарання за злочин:

• захоплення або тримання особи як заручника карається позбавленням волі 5-8 років.

• ті самі дії, якщо вони були вчинені щодо неповнолітнього або організованою групою, або були поєднані з погрозою знищення людей, або такі, що спричинили тяжкі наслідки - караються позбавленням волі 7-

15 років.