11. Об'єктивна сторона складу злочину: поняття та ознаки об'єктивної сторони складу злочину.

Об'єктивна сторона – є складний елемент складу злочину, він характеризує злочин з точки зору його зовнішнього прояву на відміну від інших елементів. Об'єктивна сторона містить найбільше інформації про злочин. Вона відображається у більшості диспозиції статтей Особливої частини КК. Вона відіграє важливу роль в розкритті самого злочину, а зміст її ознак дає нам змогу розмежовувати суміжні подібні склади злочинів. Об’єктивна сторона складу злочину включає такі ознаки: конкретну дія або бездіяльність особи, злочинні наслідки, причиний зв’язок між злочином і наслідком, спосіб вчинення злочину, час злочину, місце злочину, обстановка та ситуація.

Об'єктивна сторона - це зовнішня сторона діяння, яка виражається у вчиненні передбаченого законом діяння (дії чи бездіяльності), яке спричиняє або створює небезпеку спричинення суспільне небезпечних наслідків, а також характеризується наявністю причинного зв'язку між діянням і наслідком, часом, місцем, обстановкою, способами і засобами вчинення злочину.

Основні ознаки:

• обов'язкові;

• факультативні.

Обов'язкові ознаки - це ознаки, які необхідні для кожного конкретного складу злочину. До них відноситься суспільне небезпечне діяння (дія та бездіяльність). Дія може бути власна (сам суб’єкт пустив в рух свою силу) а м.б. використана дія іншої особи чи явища. Бездіяльність – це пасивна поведінка суб’єкта у певних умовах він повинен діяти але недіє, проявляє бездіяльність.Час є обов’язковою ознакою складу злочину, коли його безпосередньо зазначено в законі.

Факультативні ознаки - це такі ознаки, які є необхідними лише для окремих конкретних складів злочинів. До них відносяться: суспільне небезпечні наслідки, причинний зв'язок між суспільне небезпечним діянням і суспільне небезпечним наслідком, місце, час, спосіб, засоби і обстановка вчинення злочину. В одних випадках ці ознаки знаходяться за межами складу, в інших - на них вказано у законі як на основні або кваліфіковані ознаки. Злочиний наслідок (результат) – характерний для матеріальних складів злочину. Може бути у вигляді: фізичної шкоди, майнової шкоди, порушення нормальної роботи транспорту чи зв’язку, моральної шкоди тощо. Причиний зв’язок – 3 підходи: 1) «Умова без якої не»; 2) теорія адекватного спричинення; 3) теорія необхідного спричинення. Спосіб вчинення злочину – певний метод, порядок, послідовність рухів, прийомів, що застосовується для вчинення злочину. Він має значення для класифікації злочинів. Знаряддя і засоби – певні предмети і процеси навколишнього світу (радіація, електричний струм, різні пристосування, автомобіль тощо). Місце – територія де було почато злочин, або настав злочиний результат. Обстановка – сукупність певних зовнішніх обставин, які характеризуються прилюдністю певних подій.

Значення об'єктивної сторони:

• об'єктивна сторона є елементом складу злочину і підставою кримінальної відповідальності;

• ознаки об'єктивної сторони багато в чому визначають суспільну небезпечність злочину;

• об' єктивна сторона має важливе значення для правильної кваліфікації злочину;

• об'єктивна сторона має важливе значення для розмежування злочинів, а також відмежування зло чинних діянь від незлочинних;

• врахування ознак об'єктивної сторони дозволяє суду правильно визначити ступінь тяжкості вчиненого злочину і відповідно до цього призначити покарання, що відповідає вчиненому.