8. Поняття та значення складу злочину. Види складів злочину.

Склад злочину – наявність у діях відповідного суб’єкта елементів, які складають злочин. Юридичний склад будь-якого злочину повинен мати такі 4 кримінально-правові елементи:

1. Об’єкт злочину – це те проти чого цей злочин спрямований і чому може заподіяти шкоду (це мішень, яку вражає злочине діяння);

2. Суб’єкт злочину - є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність. Спеціальним суб'єктом злочину є фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа.

3. Об’єктивна сторона складу злочину – конкретна дія або бездіяльність особи, злочинні наслідки, причиний зв’язок між злочином і наслідком, спосіб вчинення злочину, час злочину, місце злочину, обстановка та ситуація.

4. Суб’єктивна сторона складу злочина – вина, мотив злочину, мета, емоційний стан особи під час вчинення злочину. Тобто це внутрішня сутність злочиного діяння, це ті внутрішні процеси, що відбувалися у психиці осудної особи під час вчинення злочину.

Склади злочинів класифікуються:

І. За ступенем їх суспільної небезпечності:

1) основний склад злочину – юридичний склад злочину, який фіксує різновид злочину певного виду без обтяжуючих і помягчуючих обставин;

2) кваліфікаційний склад злочину (з обтяжуючими або особливо обтяжуючими обставинами);

3) привілейований (з помягчуючими обставинами)

ІІ. За особливостями конструкції їх об’єктивної сторони:

1) матеральний склад злочину – при вчиненні якого обов’язково повинен наставати злочиний результат (наслідок). Злочини з матеріальним складом вважаються закінченими з моменту настання шкідливого наслідку;

2) формальний склад злочину – де наслідок та його настання не є обов’язковими. Злочин з формальним складом – вважається завершеним з моменту вчинення дії.

ІІІ. За способом їх описання в кримінальному законі:

1) простий склад злочину – описання єдиного за змістом діяння в межах однієї за формою вини;

2) складний склад злочину – частина якого містить одне чи декілька за змістом альтернативних діянь, що можуть діятися (вчинятися) з різними формами вини, різними способами, або призводити до кількох наслідків (Н-д: розбій).

9. Поняття та значення об'єкта злочину. Види об'єкта злочину.

Об'єкт злочину. Поняття та значення.

Об'єкт злочину - це охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, це те проти чого цей злочин спрямований і чому може заподіяти шкоду (це мішень, яку вражає злочине діяння)

Структурні елементи об'єкта злочину - це предмети суспільних відносин, їх учасники (суб'єкти) та соціальний зв'язок (суспільне значуща діяльність) як зміст відносин.

У науці кримінального права найбільш поширеною є триступенева класифікація об'єктів "по вертикалі" (загальний, родовий і безпосередній).

Поділ на загальний, родовий і безпосередній об'єкти передбачає уточнення питання - проти яких саме суспільних відносин передусім спрямоване те чи інше злочинне посягання і, відповідно, яким саме суспільним відносинам воно заподіює або може заподіяти шкоду.

Загальний об'єкт злочину - це уся сукупність суспільних відносин (спричинення шкоди яким здатне завдати істотної шкоди інтересам суспільства в цілому), які поставлені під охорону кримінального закону. Отже, об'єктом злочину є не всі суспільні відносини, а лише ті, які охороняються кримінальним правом.

Родовий об'єкт злочину - це об'єкт, що охоплює певне коло тотожних або однорідних за своєю соціально-політичною та економічною сутністю суспільних відносин, які тому й охороняються єдиним комплексом взаємопов'язаних кримінально-правових норм. Тобто - це єдиний об'єкт для певної (однорідної) групи злочинів. Він є критерієм класифікації усіх злочинів і кримінально-правових норм, які встановлюють відповідальність за їх вчинення.

Безпосередній об'єкт складають конкретні суспільні відносини, охоронювані конкретними кримінально-правовими нормами від конкретних злочинних посягань.

Теорія кримінального права класифікує безпосередні об'єкти злочинів "по горизонталі". Як правило, злочин має один безпосередній об'єкт, але бувають злочини, які посягають відразу на два безпосередніх об'єкти (двооб'єктні злочини). У таких злочинах один безпосередній об'єкт є основним, а інший - додатковим. Основний об'єкт - це суспільні відносини, які є частиною родового об'єкта. Додатковий об'єкт - ті суспільні відносини, яким заподіюється шкода сумісно, поряд з основним об'єктом.

Предмет злочину – речі матеріального світу, діючи на які особа посягає на блага, які належать суб’єктам суспільних відносин. Предмет злочину є ознакою складу злочину, що містить специфічну інформацію потрібну для правової оцінки злочину.