Гра «хімічний елемент» Запитання до гри

1. Назви яких хімічних елементів пов'язані з на­звами планет сонячної системи? (Телур, Селен, Уран, Нептун, Плутоній, Церій, Гелій)

2. Найпоширеніший метал на Землі. (Алюміній)

3. Найлегший метал на Землі. (Літій)

4. Найважча тверда речовина. (Осмій)

5. Найважча рідина. (Ртуть)

6. Який хімічний елемент алхіміки зображали у вигляді змії? (Арсен)

7. В якій галузі медицини застосовують тантал? (У хірургії, для виготовлення інструментів)

8. Назва якого хімічного елемента в перекладі з грецької означає фіолетовий? (Іод)

9. Яким елементам дано назви материків? (Амери­цій — Америка, Європій — Європа)

10. Назва якого хімічного елемента означає «носій світла»? (Фосфор)

11. Назва якого хімічного елемента стверджує, що він народжує воду? (Гідроген)

12. Якщо замінити першу літеру в назві елемента першої групи, то отримаєте назву ділянки зем­лі (зволоженої), яка заросла рослинами? (Золо­то — болото)

13. Які елементи мають назви держав? (Руте­ній — у перекладі з латини Росія, Полоній — Польща, Галій — Галлія, старовинна назва Франції)

14. Які хімічні елементи найбільш поширені в кос­мосі? (Гелій, Гідроген)

15. Який елемент був названий за кольором його парів? (Хлор, що означає зелений)

16. Нестача якого хімічного елемента призводить до карієсу? (Кальцію)

17. Сполукою якого хімічного елемента отруєно Наполеона? (Арсену)

18. Нестача якого хімічного елемента в організмі людини призводить до хвороби недокрів'я? (Феруму)

19. Який хімічний елемент носить назву сканди­навської богині краси? (Ванадіс— ванадій)

20. До назви якої важливої для життя рослин сполу­ки, що зумовлює їх зелене забарвлення, входить назва хімічного елемента? (Хлорофіл — хлор)

21. Назва якого хімічного елемента співпадає з на­звою соснового лісу? (Бор)

22. На який хімічний елемент багата морська ка­пуста ламінарія? (Іод)

23. Назва якої країни походить від назви одного з благородних металів? (Аргентум, Аргентина)

24. Який хімічний елемент отримав назву штату, де знаходиться університет, у якому цей еле­мент одержано штучно? (Каліфорнія)

Розділ ііі. Цікава хімія. Хімія на кухні. Цукор

Найдавніший вид цук­ру — тростинний. Його батьків­щина — Бенгалія (нині територія Бангладеш). Європейці в особі воїнів Александра Македонсько­го вперше спробували цукор і по­відомили, що знайшли «мед», який отримується без участі бджіл. Під час хрестових походів були виявлені величезні плантації цукрової тростини в Сирії. Місцеві жителі в глиняних горщи­ках варили цукор з тростини. Були часи, коли цукор вважали дороги­ми ліками і купували в аптеках. У 1747 році німецький хімік Андреас-Сигізмунд Маргграф (1709—1782) виділив перший європейський цу­кор із цукрового буряка. У 1802 році у селі Аляб'єво Тульської губернії був побудований перший російсь­кий цукровий завод. Тут цукор ва­рили з буряка, який вирощували неподалік.

Те, що ми зараз називаємо цук­ром, — це майже чиста (99,75-%) сахароза.

Цукор — дуже висококалорій­ний продукт харчування.

Сахароза (дисахарид) під час нагрівання в присутності води розпадається на глюкозу і фрук­тозу (моносахариди). Ця хімічна реакція називається інверсією са­харози.

Глюкоза, яка отримується в результаті розпаду сахарози, моментально потрапляє в кров, над­звичайно легко засвоюється організмом і швидко відновлює сили людини. Однак при надлиш­ковому надходженні цукру глюко­за перетворюється в глікоген і відкладається в печінці. Потім надлишок глікогену переходить у жири, що призводить до надмірної ваги (ожиріння, целюліту). Спо­живання цукру дорослими людь­ми не повинне перевищувати 80-100г на день.

Глюкоза з усіх вуглеводів (цук­рів) є найважливішою для життєдіяльності рослин, тварин і лю­дини. У вільному вигляді вона міститься в плодах (наприклад, у винограді, звідси і її стара назва «виноградний цукор»), квітково­му нектарі, меді разом із фрукто­зою і сахарозою. Глюкоза містить­ся в крові людини і тварин, при­чому концентрація її відносно постійна (близько 0,1%). Якщо глюкози в крові стає менше, то виділення енергії в м'язовій та інших тканинах організму ослаб­ляється або зовсім припиняється, настає гіпоглікемія. При діабеті («цукровій хворобі») вміст глюко­зи в крові та сечі перевищує нор­му, це теж викликає важкий стан, аж до діабетичної коми.

Глюкозу та багаті на неї про­дукти використовують для ліку­вального харчування ослаблених хворих та людей, які виконують роботу, пов'язану з великими не­рвовими і фізичними наванта­женнями.

Фруктоза («фруктовий цукор») була вперше виділена в 1847 році. У вільному вигляді вона міститься в овочах, фруктах і бджолиному меді. Фруктоза має приємний со­лодкий смак, легко розчиняється у воді та етиловому спирті. У хо­лодному вигляді й у кислому се­редовищі вона здається солодшою від сахарози.

Фруктоза і глюкоза мають од­накові формули, але їхні молеку­ли розрізняються за просторовою будовою — фруктоза є ізомером глюкози. Аж до відкриття інсулі­ну фруктоза була незамінним продуктом харчування для хворих на діабет. Заміна звичайного цук­ру на фруктозу в харчуванні зни­жує небезпеку захворювання зубів на карієс. Однак фруктоза як ком­понент їжі має і свої недоліки: вона утворює дуже міцні комп­лексні сполуки із залізом, що погіршує засвоєння цього елемен­та. Оскільки фруктоза «підкрес­лює» власний аромат та смак фруктів і овочів, дуже заманливо застосовувати її для консервуван­ня замість цукру чи разом з ним. Коли ми варимо варення, зви­чайно ж, додаємо в нього цукор. Консервуюча дія цукру пропорційна його концентрації. При цьо­му завдяки реакції інверсії сахарози молярна концентрація цукрів (вуглеводів) у процесі приготування варення збільшується вдвічі, адже з однієї молекули сахарози отримуються дві — глюко­зи і фруктози. Для посилення інверсії під час варіння плодів з низькою кислотністю (айви, чорноплідної горобини, ірги) дода­ють лимонну кислоту. Ще краще використовувати для цього суміші цукру (сахарози) та фруктози в рівних співвідошеннях.