32. Вода перетворюється на «вино».

Щоб виконати це незвичайне перетворення, налийте у два стакани на 1/4 частину їхнього об'єму води й додайте в один із них 3-4 краплі спиртного розчину фенолфталеїну, а в інший — чайну ложку натрій карбонату Na₂CO₃ (соди).

Якщо після цього ви змішаєте вміст обох стаканів (виллєте розчин з першого стакана в другий), рідина відразу ж стане малиново-червоною, тому що індикатор фенолфталеїн у лужному середовищі забарвлюється в яскравий колір. Ось і вийшло «вино»! От тільки це «вино» не слід куштувати: сода відносно нешкідлива, але фенолфта­леїн — сильний проносний засіб.

Безбарвний спиртовий розчин індикатора фенолфталеїну завжди забарвлюється в малиновий колір у лужному середовищі (при рН близько 8-10). Причиною лужності середовища у вашому розчині є гідроліз натрій карбонату. Спочатку відбувається дисоціація соді на Катіони натрію Na⁺ та карбонат-аніон СO2^-3. Потім карбонат-аніон, який поводиться в розчині як слабка основа, приймає від молекули води протон, перетворюючись на гідрогенкарбонат-аніон НСO₃ і ство­рюючи підвищену концентрацію гідроксид-іонів ОН. Ось звідси й лужне середовище, а значить, і забарвлення індикатора.

А тепер спробуйте перетворити «вино» на воду. Для цього в ста­кані, що звільнився, приготуйте розчин сульфатної кислоти H₂SO₄. У стакан на 1/4 частину його об'єму налийте води й додайте 5 мл 20%-ї сульфатної кислоти. Якщо отриманий розчин вилити у «вино», воно має знебарвитися.

«Сульфатна кислота взаємодіє з натрій карбонатом з утворенням продуктів, не схильних до гідролізу,— натрій сульфату Na₂SO₄, кар­бон діоксиду СO₂ та води:

Na₂CO₃+H₂SO₄Na₂SO₄+CО₂+H₂О.

«Вино» з води можна отримати в інакший спосіб, використовую­чи реакцію взаємодії ферум хлориду FeCl₃ й калій тіоціанату KNCS або амонію NH₄NCS. Для досліду беруть надміру розбавлені водні розчини цих речовин. А знебарвлення «вина» досягають додаванням розчину натрій або калій фториду.

33. Алхімічне золото.

Налийте в пробірку розчин плюмбум ацетату й додайте до нього розчин калій йодиду, уникаючи надлишку. При цьому випадає кра­сивий жовтий осад:

Рb(СН₃СОО)₂+КІ^-РbІ₂+СН₃СООК.

Попри те що цей осад нагадує за кольором золото, він іще не є золотом. Для того щоб перетворити його на золото, слід обережно нагріва­ти пробірку майже до кипіння, доки не розчиниться весь (або майже весь) осад. Якщо навіть при кипінні осаду в пробірці залишається ще багато, то в пробірку потрібно додати води й повторити нагріван­ня. Після того як осад розчиниться в гарячій воді, пробірку залиште остигати на повітрі. У міру охолодження з розчину випадатимуть красиві золотисті кусочки плюмбум (ІІ) йодиду, які блищать на сонці. Причому якщо ви будете охолоджувати пробірки з розчином повільно (на повітрі), то кристали плюмбум (ІІ) йодиду вийдуть великі, а якщо швидко (наприклад, у холодній воді з льодом), то кристали будуть дрібні й нагадуватимуть золотий пісок.

34. Сухозлітне золото.

Золото, яке ви отримаєте в цьому досліді — це так зване сухозлітне золото — станум дисульфід SnS₂, який входить, до складу фарб для бронзування дерева та інших матеріалів.

Приготуйте суміш із сірки та амоній хлориду (1:4), перетріть її у порцеляновій ступці, помістіть у човник і накрийте його олов’яною фольгою (дві частини). З гранульованого олова фольгу можна приготувати, розплавивши кілька гранул і обережно впливаючи розплав на холодну поверхню керамічної плитки. Можете також скористатися обгорткою, в яку загортають високоякісні сорти шоколаду. Відріз­нити олов'яну фольгу від алюмінієвої в цьому разі можна за харак­терним хрускотом — чисте олово при згинанні хрустить. Це дещо незвичайний приклад проведення хімічного аналізу на слух. Човник помістіть у заздалегідь нагріту до 200-220°С піч (дослід проводьте у витяжній шафі). За годину остудіть човник і вийміть фольгу, покриту коричневою кіркою, поки що мало схожою на «коштовний метал».

2Sn+2S+6NH₄Cl SnS₂+(NH₄)₂SnCl₆+4NH₃+2H₂.

Збовтайте її з водою (олово, що не прореагувала осідає) і злийте жовтий розчин у стакан. Після цього слід нагріти стакан — задля кращого відділення осаду, а потім відфільтрувати осад і висушити. Ви отримаєте золотисто-жовтий станум дисульфід, порошок якого в суміші з оліфою можна використовувати для фарбування різних предметів, Сірка та амоній хлорид утворюються з лишком, оскільки вони можуть частково виділятися при прожарюванні. Збільшуючи час нагрівання, можна підвищити ступінь перетворення олова в ди­сульфід.