Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vidpovidi_na_gos.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
837 Кб
Скачать
☆

Фізична природа

Квантові частки бозони відрізняються від частинок класичної фізики тим, що їх принципово неможливо розрізнити. Крім того, хвильова функція бозонів завжди симетрична відносно перестановок частинок. Це призводить до зміни кількості можливих станів. Наприклад, розглянемо систему, у якій можливі два одночастинкові стани   і  . Для двох таких частинок у класичній фізиці існує 4 можливі стани:

,  ,  , 

У квантовій фізиці можливі лише три стани:

,  , 

Таким чином, у найпростішому випадку, за однакової енергії станів, ймовірність реалізації конкретного стану у класичній фізиці дорівнює 1/4, а у квантовій фізиці — 1/3.

При розгляді великого числа частинок і одночастинкових станів для цих частинок, для ймовірності заповнення стану отримують наведену вище формулу розподілу Бозе — Ейнштейна. Доведення можна знайти у підручниках із статистичної фізики, наведених у джерелах.

Наслідки

Одним із наслідків квантової статистики Бозе — Ейнштейна є можливість існування у тривимірних системах за низьких теператур особливої фази речовини, що складається з бозонів — Бозе-конденсату.

Статистиці Бозе — Ейнштейна підкоряється електромагнітне випромінювання, яке перебуває у тепловій рівновазі з тілом. Тому її застосування пояснює спектр випромінювання абсолютно чорного тіла.

Застосування статистики Бозе — Ейнштейна дозволило пояснити температурну залежність теплоємності твердого тіла за низьких температур (див. температура Дебая, закон Дебая).

Електрика та магнетизм

35. Закон Кулона. Напруженість поля. Принцип суперпозицій. Теорема Гауса та її застосування

На підставі багатьох дослідів Кулон встановив такий закон: Сили взаємодії двох нерухомих точкових зарядів напрямлена вздовж прямої лінії, що з’єднує заряди, прямо пропорційні добуткові обох зарядів і обернено пропорційні квадрату віддалі між ними:

F = kq1∙q2/r2, де к – коефіцієнт пропорційності, який визначається вибором системи одиниць. Властивості сил Кулона. 1.Кулонівські сили є центральні – напрямлені вздовж прямої, що з’єднує центри взаємодіючих зарядів. 2. Для однойменних зарядів q1∙q2 > 0; F12 >0, і це - сили відштовхування. 3. Для різнойменних зарядів q1∙q2 < 0, F12 < 0, і це - сили притягання. 4. Для кулонівських сил виконується третій закон Ньютона F12 = - F21. 5. Закон Кулона виконується як для дуже великих так і для дуже малих (10-17м) відстаней. Для кількісного визначення електричного поля вводять силову характеристику електричного поля - напруженість електричного поля. Це фізична величина, яка дорівнює відношенню сили, з якою поле діє на позитивний пробний заряд, поміщений в дану точку простору, до величини цього заряду: E = F/q. Напруженість електричного поля – векторна фізична величина. Напрям вектора E співпадає в кожній точці простору з напрямом сили, яка діє на додатний пробний заряд. Електричне поле нерухомих і не змінних з часом зарядів називають електростатичним. Напруженість електричного поля, яке створене системою зарядів в деякій точці простору, дорівнює векторній сумі напруженостей електричних полів, створених в тій же точці кожним зарядом зокрема: E = E1 + E2 + E3 + … За законом Кулона, напруженість електростатичного поля, яке створене точковим зарядом Q на віддалі r от нього, дорівнює по модулю: E = kQ/r2. Це поле називають кулонівським. В кулонівському полі напрям вектора E залежить від знаку заряду Q: якщо Q > 0, то вектор E напрямлений вздовж радіуса від заряда, якщо Q < 0, то вектор E напрямлений вздовж радіуса в бік заряда. Електростатичне поле зображають за допомогою силових ліній. Ці лінії проводять так, щоб напрям вектора Е в кожній точці співпадав з напрямом дотичної до силових ліній . Електростатичне поле, яке створене будь-якою системою зарядів, можна представити як суперпозицію кулонівських полів точкових зарядів. Важливою характеристикою електричного диполя є так званий дипольний момент р: р = lq, де l – вектор, направлений від від’ємного заряду до додатнього. Диполь може слугувати електричною моделлю багатьох молекул. Поле в точці спостереження можна представити як суперпозицію кулонівських полів, які створюють малі елементи Δx , з зарядом τΔx, де τ – заряд на одиницю довжини. Результуюче поле дорівнює: Е = τ/2πε0∙R. Теорема Гауса виражає фундаментальні властивості електричного поля. Теорема Гауса стверджує: Потік вектора напруженості електростатичного поля Е через довільну замкнуту поверхню дорівнює алгебраїчній сумі зарядів, розташованих всередині цієї поверхні, поділеній на електричну сталу ε0:

Ф = ∑qвнутр/ε0. Теорема Гауса є наслідком закону Кулона і принципу суперпозиції.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]