- •1. Кінематика матеріальної точки. Радіус-вектор, вектори переміщення швидкості і прискорення.
- •2. Обертальний рух матеріальної точки. Кутова швидкість та прискорення. Рух точки по колу. Лінійні й кутові величини, їх зв'язок. Рівняння рівномірного і нерівномірного рухів точки по колу.
- •4. Робота, енергія, потужність. Збереження повної механічної енергії матеріальної точки в полі потенціальних сил.
- •5. Динаміка системи матеріальних точок. Система матеріальних точок. Зовнішні і внутрішні сили. Замкнута система. Центр мас, рух центра мас системи. Закон збереження імпульсу і його наслідки.
- •6. Енергія системи матеріальної точки. Консервативні і неконсервативні сили. Закон збереження механічної енергії в консервативних системах.
- •7. Задача двох тіл. Закони Кеплера.
- •9. Кінетична енергія тіла, що обертається. Закон збереження моменту імпульсу твердого тіла. Динаміка абсолютно твердого тіла
- •11. Механічні коливання. Рух під дією пружних і квазіпружних сил. Рівняння руху найпростіших систем: пружинний, математичний і фізичний маятники. Енергія коливального тіла.
- •12. Затухаючі коливання. Коефіцієнт затухання, логарифмічний. Декремент, добротність
- •15. Коливання в системі з багатьма ступенями вільності. Нелінійні коливання. Параметричний резонанс
- •16. Основні поняття аналітичної механіки (поняття узагальнених сил, імпульсів, координат; канонічні змінні і канонічні перетворення, дужки Пуассона).
- •17. Рівняння лагранжа першого роду. Рівняння Лагранжа другого роду
- •19. Рух відносно неінерціальних систем відліку
- •20. Деформації і напруги в твердих тілах
- •23. Ідеальний газ. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів. Рівняння стану ідеального газу. Газові закони. Закон Авогадро. Суміш ідеальних газів. Закон Дальтона
- •24. Вимірювання швидкостей молекул, дослід Штерна. Розподіл швидкостей молекул за Максвелом. Статистична теорія ідеальних газів.
- •25. Барометрична формула. Закон Больцмана. Експериментальне визначення числа Авогадро. Розподіл Максвела-Больцмана
- •26. Явище переносу в газах. Середня довжина і середній час вільного пробігу молекул. Дифузія. Внутрішнє тертя. Теплопровідність.
- •27. І начало термодинаміки. Застосування 1-го начала термодинаміки до ізопроцесів. Поняття про теплоємність. Рівняння Майєра. Адіабатичний процес. Рівняння Пуасона.
- •30. Властивості рідкого стану. Поверхневий шар рідини. Поверхневий натяг (формула Лапласа). Змочування. Капілярні явища
- •31. Загальна характеристика твердого стану. Аморфні і кристалічні тіла. Дальній порядок в кристалах. Класифікація кристалів за типом кристалічної ґратки. Анізотропія кристалів. Дефекти кристалів
- •32. Теплові властивості кристалів. Закон Дюлонга і Пті. Класична теорія теплоємності. Поняття про квантову теорію теплоємності.
- •Рівновага між твердим тілом і газом
- •34.Статистична теорія квантових ідеальних газів. Розподіли Фермі – Дірака та Бозе – Ейнштейна.
- •Властивості
- •Фізична природа
- •Наслідки
- •35. Закон Кулона. Напруженість поля. Принцип суперпозицій. Теорема Гауса та її застосування
- •36. Потенційний характер електричного поля. Потенціал та енергія електричного поля
- •37. Електричне поле в діелектриках
- •43. Провідність електролітів. Закони електролізу Фарадея. Електричний струм у рідинах
- •44. Магнітна взаємодія струмів. Закон Ампера. Закон Біо-Савара-Лапласа та його застосування
- •45. Дія магнітного поля на рухомий заряд. Сила Лоренца. Визначення питомого заряду електрону. Масспектрометр
- •Характеристики та опис
- •Застосування[ред. • ред. Код]
- •48. Принцип роботи трансформатора
- •Інші форми запису рівняння Лапласа
- •51.Закон збереження енергії для електромагнітного поля. Вектор Умова-Пойтінга.
- •Рівняння неперервності[ред. • ред. Код]
- •Властивості електромагнітних хвиль.
- •Енергія електромагнітної хвилі[ред. • ред. Код]
- •Електромагнітні хвилі на межі діелектриків. Електромагнітна природа світла.
- •Електромагнітні хвилі у провідниках.
- •Випромінювання електромагнітних хвиль. Розсіяння електромагнітних хвиль.
- •58. Принцип Гюйгенса-Френеля. Зони Френеля. Прямолінійне поширення світла і дифракція. Дифракція Френеля на круглому отворі, круглому екрані, від краю напівобмеженої площини
- •60. Оптичні основи голографії. Тривимірні голограми (метод Денисюка). Застосування голографії
- •62. Відбивання та заломлення світла на сферичних поверхнях. Дзеркала. Тонка лінза. Формула лінзи. Оптична сила лінзи. Аберація лінз
- •63. Застосування інтерференції світла в науці і техніці. Просвітлена оптика. Двопроменеві інтерферометри. Оптичні прилади. Генерація і підсилення світла
- •64. Неполяризоване і поляризоване світло. Поляризація світла на межі поділу двох однорідних ізотропних середовищ. Закон Брюстера
- •65. Поширення світла в однорідному анізотропному середовищі. Подвійне променезаломлення. Поляризація при подвійному променезаломленні. Поляризаційні прилади. Закон Малюса
- •66. Нормальна і аномальна дисперсії світла. Поглинання світла речовиною. Кольори тіл. Застосування явищ дисперсії і поглинання світла для визначення спектрального складу випромінювання
- •67. Розсіяння світла в оптично неоднорідному середовищі. Молекулярне розсіяння світла. Оптичні явища, зумовлені розсіянням світла в атмосфері. Нелінійні оптичні явища
- •68. Фотоелектричний ефект. Квантова теорія фотоефекту. Фотоелементи та їх застосування. Фотонна теорія світла. Характеристики фотона. Дослідне підтвердження корпускулярної природи світла
- •70. Експериментальні засади квантових уявлень. Корпускулярно-хвильовий дуалізм електромагнітного випромінювання
- •72. Молекули. Хімічні зв’язки. Енергія молекули. Молекулярні спектри
- •75. Багатоелектронні атоми. Квантові числа, що описують електрон в атомі. Принцип Паулі. Будова атомної оболонки. Періодична система елементів
- •76. Спонтанне і індуктивне випромінювання. Квантові генератори (лазери) і їх застосування
- •78. Склад ядра та його характеристики: заряд і масове число ядра, енергія зв'язку, дефект маси. Момент кількості руху і магнітний момент ядра. Експериментальні методи ядерної фізики
- •79. Ядерні сили. Моделі атомних ядер
- •80. Радіоактивність. Види радіоактивності. Закони радіоактивного розпаду. Приклади радіоактивних перетворень ядер. Дозиметрія
- •81. Ядерні реакції. Приклади ядерних реакцій під дією елементарних частинок і інших ядер. Штучні радіоактивні елементи. Трансуранові елементи. Ядерна реакція поділу. Реакція синтезу
- •Структурування навчального змісту шкільного курсу фізики.
- •Процес навчання. Поняття: навчання, досвід, знання, перетворення. Дві групи перетворювань у навчанні. Діяльності викладання, учіння, навчання. Процес навчання – модель.
- •Формування знань та умінь з фізики.
- •Шкільний фізичний експеримент. Демонстраційні досліди.
- •Фронтальні лабораторні роботи з фізики.
- •Фізичний практикум у школі: цілі практикуму, організація занять, інструкція до робіт практикуму.
- •Формування вмінь роботи з навчальною літературою з фізики.
- •Методика розв’язування задач з фізики.
- •Класифікація задач
- •Структура діяльності з розв’язування фізичних задач
- •2.3.3. Формування умінь розв’язувати задачі
- •Використання нових інформаційних технологій навчання.
- •Навчальний процес “сутність” і “процес” навчання, “явище” і навчальний процес: урок і система уроків.
- •Основні структурні елементи сучасного уроку з фізики (підготовка учнів до активного сприймання нового матеріалу, вивчення нового матеріалу та первинне його закріплення).
- •Навчальні конференції та семінари з фізики.
- •Поняття “фізична величина”. Узагальнений план діяльності з вивчення фізичних величин.
- •Введення узагальненого уявлення про фізичну величину на перших уроках фізики в 7 класі.
- •Застосування узагальненого плану діяльності до вивчення фізичних величин, які визначаються відношенням інших величин.
- •I. Навчальна проблема.
- •II. Планування наступної діяльності.
- •III. Виконання плану.
- •V. Розв’язується навчальна проблема.
- •VI. Робота з результатом.
- •Узагальнений план діяльності з вивчення видів сил.
- •V. Розв’язується навчальна проблема.
- •Vі. Робота з результатом.
- •Вивчення фізичних приладів та технічних пристроїв.
- •Способи організації навчальних занять в історії методики навчання фізики.
- •Планування навчального процесу: поняття “план”; робочий план, тематичний план.
- •Узагальнений план діяльності з вивчення фізичних величин.
- •Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.
- •Використання інтерактивних технологій навчання.
- •Типи і види уроків. Варіанти системи уроків. Характеристика окремих типів уроків.
- •Активізація пізнавальної діяльності учнів: умови існування активності учнів у навчанні; мотиви діяльності; ідея, способи висунення гіпотез.
- •Домашні досліди і спостереження учнів.
- •Методика навчання фізики. Приклади задач методики фізики-науки. Самостійність науки – методика навчання фізики. Методика навчання, як майстерність вчителя. Зв’язок між наукою і практикою.
- •Значущість змісту процесу навчання: поняття “взаємодія”, суспільна значущість діяльності та її зміст, освітні цілі навчання фізики.
- •Розвиток творчих здібностей учнів у циклах навчального процесу з фізики.
9. Кінетична енергія тіла, що обертається. Закон збереження моменту імпульсу твердого тіла. Динаміка абсолютно твердого тіла
Під
час обертання твердого тіла різні його
точки мають різну лінійну швидкість,
а отже, і різну кінетичну
енергію.
Кінетична
енергія матеріальної точки: Eki=
=
.
Кінетична енергія обертального руху
всього тіла дорівнює сумі кінетичних
енергій його елементів: Ek=
=
.
Оскільки величина
=J
є моментом інерції тіла, то кінетична
енергія обертального руху тіла дорівнює:
Ek
.
Якщо тіло здійснює поступальний і
обертальний рухи одночасно, то його
повна кінетична енергія дорівнює сумі
кінетичних енергій: Ek
.
Момент
імпульсу твердого тіла відносно
осі дорівнює сумі моментів імпульсів
окремих частинок: Lz=
=Jz
.
Продиференціювавши за часом, отримаємо:
=
Jz
=
Jzε=Mz.
При рівномірному обертанні твердого
тіла відносно деякої осі z
закон збереження моменту імпульсу
рівносильний:Jz
Розглянемо абсолютно
тверде тіло,
що обертається навколо нерухливої осі
Z,
що проходить через нього з кутовою
швидкістю
,тому
що тіло є абсолютно твердим, отже, усі
точки тіла будуть обертатися з однаковою
кутовою швидкістю. Якщо розбити тіло
на малі об'єми з елементарними масами
m1,m2…,
що перебувають на відстані r1,r2…,
від осі обертання, то кінетичну
енергію тіла можна записати у вигляді
:
Wk=
+
+…+
=
.
10. Пружне розсіяння частинок.
Томсонівське розсіювання — пружнє розсіювання частинок і хвиль електромагнітних хвиль у рентгенівському діапазоні. На відміну від релеєвського розсіювання томсонівське розсіювання не залежить від частоти. За своєю природою томсонівське розсіювання — це випромінювання електронів, які здійснюють коливання під дією електричної складової електромагнітної хвилі (див.дипольне випромінювання). Інтенсивність розсіяної хвилі при Томсонівському розсіюванні неполяризованого світла на електроні може бути описана формулою
,
де Ie — інтенсивність розсіяної хвилі, I — падаюча хвиля, віддаль до точки спостереження, θ — кут розсіювання, e — елементарний заряд, m — маса електрона, c —швидкість світла. Формула втрачає справедливість для малих кутів, для яких важливе багатократне розсіювання.
Перетин томсонівського розсіювання на електроні
,
на
атомі
,
де
Z — число електронів у атомі (зарядове
число ядра
атома).
Крім томсонівського розсіювання існує
також непружнє комптонівське
розсіювання,
яке повністю подавлює томпсонівське
при вищих частотах, коли енергії фотона
вистачає, щоб вибити будь-який електрон
із електронної
оболонки атома.
11. Механічні коливання. Рух під дією пружних і квазіпружних сил. Рівняння руху найпростіших систем: пружинний, математичний і фізичний маятники. Енергія коливального тіла.
Механі́чні
колива́ння
— це фізичний процес у механіці, під
час якого чергуються інтервали збільшення
і зменшення фізичної величини. Бувають
прості і складні. Складні коливання-
це певним чином скомбіновані прості.
Вони найчастіше спостерігаються в
живих організмах. Прості коливання в
свою чергу поділяються на:
а)
гармонічні
коливання
— такі коливання, які відбуваються за
законом синуса або косинуса; б)
Реальні (згасаючі) коливання
— ті коливання, що мають місце в природі,
поступово згасають;
в)
вимушені
коливання
— відбуваються при дії на систему
зовнішньої сили, яка повинна діяти
ритмічно (за законом гармонічних
коливань).
Розглянемо тіло маси m,
закріплене на пружині з коефіцієнтом
жорсткості k
(масою пружини зневажаємо). Розтягнемо
пружину на х. Тоді за законом Гука на
тіло буде діяти сила пружності Fпр
:1)величина
сили пропорційна величині відхилення
системи від положення рівноваги Fупр∼x.
2)
напрямок сила протилежний напрямку
зсуву, тобто сила завжди спрямована
до положення рівноваги (при х > 0, Fпр
< 0, при х < 0, Fпр
> 0). 3)
У положенні рівноваги х = 0 і Fпр
= 0. За законом Гука Fпр=-
kx.
Систему, що складається з матеріальної точки маси m і абсолютно пружної пружини з коефіцієнтом жорсткості k, у якій можливі вільні коливання, називають пружинним маятником. Запишемо другий закон Ньютона для рис. б) : Fупр=ma, Fупр=- kx,
ma=-kx.
a=-A
cos(
0t+𝛗0)=
-
-m
x=-kx
⟹
,
0=
.
V=
0=
.
T=
=
.
Якщо
сила не є по своїй природі пружної, але
підкоряється закону F
= -kх,
то вона називається квазіпружною силою.
Одержимо рівняння пружинного маятника.
Урахуємо в записі другого закону
Ньютона, що a=
.
ma=-kx.
m
+kx=0
x=0
- диференціальне рівняння точки, що
робить коливальний рух (диференціальне
рівняння
пружинного маятника). Розв'язок
диференціального рівняння: x=Acos(
0t+
𝛗0)
-
рівняння коливної точки (рівняння
коливної пружини).
0= - власна частота коливань. Фізи́чний ма́ятник — тверде тіло довільної форми, яке під дією сили тяжіння здійснює коливання навколо нерухомої горизонтальної осі, що не проходить через центр маси тіла.
Період
коливань фізичного маятника визначається
формулою:
T=
=
,
де I - момент інерції, m - маса, d - віддаль
від центра маси тіла до осі, g - прискорення
вільного падіння. Зведена довжина
фізичного маятника - довжина такого
математичного маятника, період коливань
якого збігається з періодом коливань
даного фізичного маятника. Вона дорівнює
lr=
.
Математи́чний
ма́ятник
— теоретична модель маятника, в якій
матеріальна точка масою m
підвішена на невагомому нерозтяжному
стержні довжини l
і здійснює рух в вертикальній площині
під впливом сил тяжіння з прискоренням
вільного падіння g.
Модель нехтує розмірами тіла, деформацією
підвісу та тертям в точці підвісу
стержня. В загальному випадку, якщо
відхилити маятник від положення
рівноваги та штовхнути його вбік, рух
маятника буде складатися з коливань в
вертикальних площинах та руху в
горизонтальних. При малому відхилені
математичний маятник здійснює гармонічні
коливання. Якщо відхилення велике, то
коливання маятника періодичні, але не
гармонічні. Потенціальна енергія
математичного маятника дорівнює
U=mgh=mgl(1-cos𝛗).
Pозрізняють
кінетичну
та потенціальну енергії тіл.
Кінетична енергія визначається масою
тіл та швидкістю їх руху: Ek=
.
Потенціальну енергію тіла у полі сил
тяжіння визначають за формулою Еп
= mgh, а потенціальну енергію пружно
деформованого тіла (наприклад, пружини)
Eп=
.
