- •1. Кінематика матеріальної точки. Радіус-вектор, вектори переміщення швидкості і прискорення.
- •2. Обертальний рух матеріальної точки. Кутова швидкість та прискорення. Рух точки по колу. Лінійні й кутові величини, їх зв'язок. Рівняння рівномірного і нерівномірного рухів точки по колу.
- •4. Робота, енергія, потужність. Збереження повної механічної енергії матеріальної точки в полі потенціальних сил.
- •5. Динаміка системи матеріальних точок. Система матеріальних точок. Зовнішні і внутрішні сили. Замкнута система. Центр мас, рух центра мас системи. Закон збереження імпульсу і його наслідки.
- •6. Енергія системи матеріальної точки. Консервативні і неконсервативні сили. Закон збереження механічної енергії в консервативних системах.
- •7. Задача двох тіл. Закони Кеплера.
- •9. Кінетична енергія тіла, що обертається. Закон збереження моменту імпульсу твердого тіла. Динаміка абсолютно твердого тіла
- •11. Механічні коливання. Рух під дією пружних і квазіпружних сил. Рівняння руху найпростіших систем: пружинний, математичний і фізичний маятники. Енергія коливального тіла.
- •12. Затухаючі коливання. Коефіцієнт затухання, логарифмічний. Декремент, добротність
- •15. Коливання в системі з багатьма ступенями вільності. Нелінійні коливання. Параметричний резонанс
- •16. Основні поняття аналітичної механіки (поняття узагальнених сил, імпульсів, координат; канонічні змінні і канонічні перетворення, дужки Пуассона).
- •17. Рівняння лагранжа першого роду. Рівняння Лагранжа другого роду
- •19. Рух відносно неінерціальних систем відліку
- •20. Деформації і напруги в твердих тілах
- •23. Ідеальний газ. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів. Рівняння стану ідеального газу. Газові закони. Закон Авогадро. Суміш ідеальних газів. Закон Дальтона
- •24. Вимірювання швидкостей молекул, дослід Штерна. Розподіл швидкостей молекул за Максвелом. Статистична теорія ідеальних газів.
- •25. Барометрична формула. Закон Больцмана. Експериментальне визначення числа Авогадро. Розподіл Максвела-Больцмана
- •26. Явище переносу в газах. Середня довжина і середній час вільного пробігу молекул. Дифузія. Внутрішнє тертя. Теплопровідність.
- •27. І начало термодинаміки. Застосування 1-го начала термодинаміки до ізопроцесів. Поняття про теплоємність. Рівняння Майєра. Адіабатичний процес. Рівняння Пуасона.
- •30. Властивості рідкого стану. Поверхневий шар рідини. Поверхневий натяг (формула Лапласа). Змочування. Капілярні явища
- •31. Загальна характеристика твердого стану. Аморфні і кристалічні тіла. Дальній порядок в кристалах. Класифікація кристалів за типом кристалічної ґратки. Анізотропія кристалів. Дефекти кристалів
- •32. Теплові властивості кристалів. Закон Дюлонга і Пті. Класична теорія теплоємності. Поняття про квантову теорію теплоємності.
- •Рівновага між твердим тілом і газом
- •34.Статистична теорія квантових ідеальних газів. Розподіли Фермі – Дірака та Бозе – Ейнштейна.
- •Властивості
- •Фізична природа
- •Наслідки
- •35. Закон Кулона. Напруженість поля. Принцип суперпозицій. Теорема Гауса та її застосування
- •36. Потенційний характер електричного поля. Потенціал та енергія електричного поля
- •37. Електричне поле в діелектриках
- •43. Провідність електролітів. Закони електролізу Фарадея. Електричний струм у рідинах
- •44. Магнітна взаємодія струмів. Закон Ампера. Закон Біо-Савара-Лапласа та його застосування
- •45. Дія магнітного поля на рухомий заряд. Сила Лоренца. Визначення питомого заряду електрону. Масспектрометр
- •Характеристики та опис
- •Застосування[ред. • ред. Код]
- •48. Принцип роботи трансформатора
- •Інші форми запису рівняння Лапласа
- •51.Закон збереження енергії для електромагнітного поля. Вектор Умова-Пойтінга.
- •Рівняння неперервності[ред. • ред. Код]
- •Властивості електромагнітних хвиль.
- •Енергія електромагнітної хвилі[ред. • ред. Код]
- •Електромагнітні хвилі на межі діелектриків. Електромагнітна природа світла.
- •Електромагнітні хвилі у провідниках.
- •Випромінювання електромагнітних хвиль. Розсіяння електромагнітних хвиль.
- •58. Принцип Гюйгенса-Френеля. Зони Френеля. Прямолінійне поширення світла і дифракція. Дифракція Френеля на круглому отворі, круглому екрані, від краю напівобмеженої площини
- •60. Оптичні основи голографії. Тривимірні голограми (метод Денисюка). Застосування голографії
- •62. Відбивання та заломлення світла на сферичних поверхнях. Дзеркала. Тонка лінза. Формула лінзи. Оптична сила лінзи. Аберація лінз
- •63. Застосування інтерференції світла в науці і техніці. Просвітлена оптика. Двопроменеві інтерферометри. Оптичні прилади. Генерація і підсилення світла
- •64. Неполяризоване і поляризоване світло. Поляризація світла на межі поділу двох однорідних ізотропних середовищ. Закон Брюстера
- •65. Поширення світла в однорідному анізотропному середовищі. Подвійне променезаломлення. Поляризація при подвійному променезаломленні. Поляризаційні прилади. Закон Малюса
- •66. Нормальна і аномальна дисперсії світла. Поглинання світла речовиною. Кольори тіл. Застосування явищ дисперсії і поглинання світла для визначення спектрального складу випромінювання
- •67. Розсіяння світла в оптично неоднорідному середовищі. Молекулярне розсіяння світла. Оптичні явища, зумовлені розсіянням світла в атмосфері. Нелінійні оптичні явища
- •68. Фотоелектричний ефект. Квантова теорія фотоефекту. Фотоелементи та їх застосування. Фотонна теорія світла. Характеристики фотона. Дослідне підтвердження корпускулярної природи світла
- •70. Експериментальні засади квантових уявлень. Корпускулярно-хвильовий дуалізм електромагнітного випромінювання
- •72. Молекули. Хімічні зв’язки. Енергія молекули. Молекулярні спектри
- •75. Багатоелектронні атоми. Квантові числа, що описують електрон в атомі. Принцип Паулі. Будова атомної оболонки. Періодична система елементів
- •76. Спонтанне і індуктивне випромінювання. Квантові генератори (лазери) і їх застосування
- •78. Склад ядра та його характеристики: заряд і масове число ядра, енергія зв'язку, дефект маси. Момент кількості руху і магнітний момент ядра. Експериментальні методи ядерної фізики
- •79. Ядерні сили. Моделі атомних ядер
- •80. Радіоактивність. Види радіоактивності. Закони радіоактивного розпаду. Приклади радіоактивних перетворень ядер. Дозиметрія
- •81. Ядерні реакції. Приклади ядерних реакцій під дією елементарних частинок і інших ядер. Штучні радіоактивні елементи. Трансуранові елементи. Ядерна реакція поділу. Реакція синтезу
- •Структурування навчального змісту шкільного курсу фізики.
- •Процес навчання. Поняття: навчання, досвід, знання, перетворення. Дві групи перетворювань у навчанні. Діяльності викладання, учіння, навчання. Процес навчання – модель.
- •Формування знань та умінь з фізики.
- •Шкільний фізичний експеримент. Демонстраційні досліди.
- •Фронтальні лабораторні роботи з фізики.
- •Фізичний практикум у школі: цілі практикуму, організація занять, інструкція до робіт практикуму.
- •Формування вмінь роботи з навчальною літературою з фізики.
- •Методика розв’язування задач з фізики.
- •Класифікація задач
- •Структура діяльності з розв’язування фізичних задач
- •2.3.3. Формування умінь розв’язувати задачі
- •Використання нових інформаційних технологій навчання.
- •Навчальний процес “сутність” і “процес” навчання, “явище” і навчальний процес: урок і система уроків.
- •Основні структурні елементи сучасного уроку з фізики (підготовка учнів до активного сприймання нового матеріалу, вивчення нового матеріалу та первинне його закріплення).
- •Навчальні конференції та семінари з фізики.
- •Поняття “фізична величина”. Узагальнений план діяльності з вивчення фізичних величин.
- •Введення узагальненого уявлення про фізичну величину на перших уроках фізики в 7 класі.
- •Застосування узагальненого плану діяльності до вивчення фізичних величин, які визначаються відношенням інших величин.
- •I. Навчальна проблема.
- •II. Планування наступної діяльності.
- •III. Виконання плану.
- •V. Розв’язується навчальна проблема.
- •VI. Робота з результатом.
- •Узагальнений план діяльності з вивчення видів сил.
- •V. Розв’язується навчальна проблема.
- •Vі. Робота з результатом.
- •Вивчення фізичних приладів та технічних пристроїв.
- •Способи організації навчальних занять в історії методики навчання фізики.
- •Планування навчального процесу: поняття “план”; робочий план, тематичний план.
- •Узагальнений план діяльності з вивчення фізичних величин.
- •Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.
- •Використання інтерактивних технологій навчання.
- •Типи і види уроків. Варіанти системи уроків. Характеристика окремих типів уроків.
- •Активізація пізнавальної діяльності учнів: умови існування активності учнів у навчанні; мотиви діяльності; ідея, способи висунення гіпотез.
- •Домашні досліди і спостереження учнів.
- •Методика навчання фізики. Приклади задач методики фізики-науки. Самостійність науки – методика навчання фізики. Методика навчання, як майстерність вчителя. Зв’язок між наукою і практикою.
- •Значущість змісту процесу навчання: поняття “взаємодія”, суспільна значущість діяльності та її зміст, освітні цілі навчання фізики.
- •Розвиток творчих здібностей учнів у циклах навчального процесу з фізики.
Планування навчального процесу: поняття “план”; робочий план, тематичний план.
Одним із важливих видів робіт вчителя є планування навчального процесу. Це складний вид роботи, результат якої формується протягом декількох років викладацької діяльності учителя.
План – це заздалегідь визначений порядок, послідовність здійснення накресленої на певний період програми із зазначенням її мети, змісту, обсягу, методів, засобів, послідовності і строків виконання.
Планування навчального процесу передбачає складання вчителем календарних, робочих, тематичних планів вивчення програмного матеріалу, планів або конспектів окремих уроків та їх систем.
Першим кроком у плануванні навчального процесу є складання календарного плану. Він визначає послідовність вивчення розділів, тем, окремих питань шкільної програми з фізики.
Шкільні програми з фізики визначають розділи, теми, їх зміст навчальний час, що відводиться на їх вивчення фронтальні лабораторні роботи, які обов’язково повинні виконати учні переліки можливих демонстраційних дослідів та робіт фізичного практикуму.
У традиційному підході організації навчального процесу його одиницею був урок, а одиниця навчального змісту відповідала змісту одного або декількох параграфів підручника. Тому, складаючи календарний план, у ньому вказувалося послідовність тем уроків, яка відповідала послідовності викладу матеріалу в підручнику, розв’язування задач, лабораторних, контрольних робіт, дати їх проведення.
Використання інтегративної моделі процесу навчання передбачає, що за одиниці навчального змісту приймаються його компоненти. В одному випадку одночасно вивчаються всі істотні ознаки, що належать даному компоненту. У другому випадку спочатку вивчається тільки частина істотних ознак даного компонента, після чого аналізується зміст (одного або декількох) інших компонентів, нарешті вводяться останні істотні ознаки даного компонента. Але і в цьому випадку зберігається послідовність вивчення компонентів незалежно від того одночасно вводяться всі їх істотні ознаки, чи тільки їх частина. А це означає, що можна передбачити в який час розпочинається вивчення кожного компонента, яке дозволяє скласти календарний план аналогічний тому, що складається у випадку традиційного структурування навчального змісту.
Він складається з наступних частин у першій графі записується порядковий номер компонента у другій графі, яка має назву зміст навчальних занять, вказується назва компоненту, уроки розв’язування задач, лабораторні роботи, що входять у цикл навчального процесу, під час якого вивчається даний компонент у третій графі вказується кількість занять у даному циклі навчального процесу в четвертій графі визначаються дати початку вивчення відповідного компонента.
Як правило один раз у навчальній чверті планується контрольна робота.
Календарні плани складаються для кожного класу окремо. Вони дозволяють учителю орієнтуватися у виконанні шкільної програми з фізики.
Робочі плани визначають послідовність вивчення окремих компонентів та їх істотних ознак.
Складання робочого плану передбачає визначення компонентів навчального змісту теми складання блоків структурних елементів встановлення послідовності їх вивчення шляхом складання структурно-логічної схеми.
Наприклад, фраґмент структурно-логічної схеми має вигляд Б.1.(1–>2–>3) –> Б.2.(1–>2–>3–>4–>5) –> У.Б.2. –> Б.1.(4) –> У.Б.1.
Це означає, що спочатку вводяться структурні елементи 1, 2, 3 першого блоку, потім вивчається другий блок з наступним узагальненням його змісту, нарешті вводиться структурний елемент 4 першого блоку і узагальнюється його зміст.
Тільки при такому плануванні вивчення тем шкільного курсу фізики стає можливим обґрунтоване введення кожного структурного елемента, а не посилання на те, що з деякими з них учні ознайомляться пізніше.
Тематичний план являє собою деталізований календарний план. Після того як він буде складений необхідність у календарному плані відпадає.
У тематичний план входить нумерація уроків теми уроків, зокрема уроки розв’язування задач, лабораторних робіт, семінарів тощо вказівки на матеріал, який треба повторити і вивчити до наступного уроку (домашнє завдання) перелік демонстраційних дослідів строки проведення уроків.
Наявність робочих і тематичних планів дозволяє вчителю складати плани (конспекти) окремих уроків, враховуючи їх зв’язок з попередніми і наступними уроками.
