83. Процес навчання. Поняття: навчання, досвід, знання, перетворення. Дві групи перетворювань у навчанні. Діяльності викладання, учіння, навчання. Процес навчання – модель.

Навчання – це перетворення досвіду людства в досвід тих, хто навчається.

У філософії під досвідом розуміють 1) взаємодію суспільного об’єкту з оточуючим його світом 2) результати цієї взаємодії.

До результатів взаємодії людини з оточуючим його світом відносяться знання про цей світ і раціональні способи діяльності.

Знання – особлива форма духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності, яка характеризується усвідомленням їх істинності. Знання – це результат створення у свідомості людини ідеальних об’єктів.

У методології наукового пізнання поняття ідеального об’єкту вживається для того, щоб відрізнити мислені конструкції, притаманні науці і які утворюють наукову картину світу, від реальних об’єктів, що існують зовні й не залежно від пізнання.

Перетворення – це зміни реального або ідеального з метою одержання нового реального або ідеального.

В основі навчання лежать дві групи перетворень перетворення ідеальних об’єктів у досвіді людства в реальні об’єкти для учнів перетворення цих реальних об’єктів в ідеальні об’єкти тих, хто навчається. Тому не можна розглядати навчання як просту передачу переднайденого.

Це слід розуміти так. Учитель є суб’єктом навчального процесу, у нього сформовані ідеальні об’єкти – знання про компоненти змісту шкільного курсу фізики, їх системи, та про раціональні способи діяльності, що пов’язані із пізнанням та застосуванням навчального матеріалу. Ідеальні об’єкти завжди суб’єктивні, тобто є надбанням свідомості конкретної людини. Такі самі ідеальні об’єкти повинні бути сформовані в учнів. Передати ідеальні об’єкти від одного суб’єкта іншим суб’єктам безпосередньо не можна. Їх потрібно спочатку матеріалізувати – вибрати такі реальні об’єкти, які мають властивості відповідних ідеальних об’єктів. Аналіз змісту таких реальних об’єктів дозволяє виділити у них ті істотні ознаки, засвоєння яких забезпечить створення у свідомості учнів потрібних ідеальних об’єктів.

Перетворення ідеальних об’єктів у досвіді людства в реальні об’єкти для учнів визначають діяльність викладання, суб’єктом якої є вчитель, а об’єктом – навчальний зміст.

Діяльність викладання спрямована на аналіз цілей і задач вивчення навчального предмета, його розділів, тем, компонентів, відомих та пошуки нових способів уведення навчального матеріалу на конструювання блоків структурних елементів, реальних об’єктів, визначення послідовності вивчення програмного матеріалу на вибір дидактичних засобів подання навчальної інформації подання цієї інформації.

Перетворення реальних об’єктів на ідеальні об’єкти школярів визначають діяльність учіння, суб’єктом якої є учень, а об’єктом – навчальний зміст.

Діяльність учіння спрямована на пошук та сприймання, аналіз навчальної інформації, яка пропонується за допомогою різних дидактичних засобів (учителя можна розглядати також як один із цих засобів) усвідомлення, осмислення, застосування результатів пізнання до нових ситуацій тощо.

Таким чином, сутність навчання полягає в організації діяльності суб’єктів навчального процесу на пізнання та засвоєння учнями змісту основ науки, що супроводжується формуванням у школярів раціональних способів дій.

Діяльність викладання й учіння є підсистемами єдиної системи – діяльності навчання. Об’єднує обидва види діяльності в систему управління ними з боку вчителя.

Діяльність навчання відображає закономірності спільної діяльності учителя й учнів, без персоніфікації окремих дій.

Закономірна послідовність дій, з яких складається діяльність навчання, являє собою процес навчання.

Зміст, хід і структура діяльності навчання визначають процес навчання, моделюючи навчальний процес.

Діяльність навчання на соціальному, а не психологічному рівні, являє собою вид людської діяльності.