- •1. Кінематика матеріальної точки. Радіус-вектор, вектори переміщення швидкості і прискорення.
- •2. Обертальний рух матеріальної точки. Кутова швидкість та прискорення. Рух точки по колу. Лінійні й кутові величини, їх зв'язок. Рівняння рівномірного і нерівномірного рухів точки по колу.
- •4. Робота, енергія, потужність. Збереження повної механічної енергії матеріальної точки в полі потенціальних сил.
- •5. Динаміка системи матеріальних точок. Система матеріальних точок. Зовнішні і внутрішні сили. Замкнута система. Центр мас, рух центра мас системи. Закон збереження імпульсу і його наслідки.
- •6. Енергія системи матеріальної точки. Консервативні і неконсервативні сили. Закон збереження механічної енергії в консервативних системах.
- •7. Задача двох тіл. Закони Кеплера.
- •9. Кінетична енергія тіла, що обертається. Закон збереження моменту імпульсу твердого тіла. Динаміка абсолютно твердого тіла
- •11. Механічні коливання. Рух під дією пружних і квазіпружних сил. Рівняння руху найпростіших систем: пружинний, математичний і фізичний маятники. Енергія коливального тіла.
- •12. Затухаючі коливання. Коефіцієнт затухання, логарифмічний. Декремент, добротність
- •15. Коливання в системі з багатьма ступенями вільності. Нелінійні коливання. Параметричний резонанс
- •16. Основні поняття аналітичної механіки (поняття узагальнених сил, імпульсів, координат; канонічні змінні і канонічні перетворення, дужки Пуассона).
- •17. Рівняння лагранжа першого роду. Рівняння Лагранжа другого роду
- •19. Рух відносно неінерціальних систем відліку
- •20. Деформації і напруги в твердих тілах
- •23. Ідеальний газ. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів. Рівняння стану ідеального газу. Газові закони. Закон Авогадро. Суміш ідеальних газів. Закон Дальтона
- •24. Вимірювання швидкостей молекул, дослід Штерна. Розподіл швидкостей молекул за Максвелом. Статистична теорія ідеальних газів.
- •25. Барометрична формула. Закон Больцмана. Експериментальне визначення числа Авогадро. Розподіл Максвела-Больцмана
- •26. Явище переносу в газах. Середня довжина і середній час вільного пробігу молекул. Дифузія. Внутрішнє тертя. Теплопровідність.
- •27. І начало термодинаміки. Застосування 1-го начала термодинаміки до ізопроцесів. Поняття про теплоємність. Рівняння Майєра. Адіабатичний процес. Рівняння Пуасона.
- •30. Властивості рідкого стану. Поверхневий шар рідини. Поверхневий натяг (формула Лапласа). Змочування. Капілярні явища
- •31. Загальна характеристика твердого стану. Аморфні і кристалічні тіла. Дальній порядок в кристалах. Класифікація кристалів за типом кристалічної ґратки. Анізотропія кристалів. Дефекти кристалів
- •32. Теплові властивості кристалів. Закон Дюлонга і Пті. Класична теорія теплоємності. Поняття про квантову теорію теплоємності.
- •Рівновага між твердим тілом і газом
- •34.Статистична теорія квантових ідеальних газів. Розподіли Фермі – Дірака та Бозе – Ейнштейна.
- •Властивості
- •Фізична природа
- •Наслідки
- •35. Закон Кулона. Напруженість поля. Принцип суперпозицій. Теорема Гауса та її застосування
- •36. Потенційний характер електричного поля. Потенціал та енергія електричного поля
- •37. Електричне поле в діелектриках
- •43. Провідність електролітів. Закони електролізу Фарадея. Електричний струм у рідинах
- •44. Магнітна взаємодія струмів. Закон Ампера. Закон Біо-Савара-Лапласа та його застосування
- •45. Дія магнітного поля на рухомий заряд. Сила Лоренца. Визначення питомого заряду електрону. Масспектрометр
- •Характеристики та опис
- •Застосування[ред. • ред. Код]
- •48. Принцип роботи трансформатора
- •Інші форми запису рівняння Лапласа
- •51.Закон збереження енергії для електромагнітного поля. Вектор Умова-Пойтінга.
- •Рівняння неперервності[ред. • ред. Код]
- •Властивості електромагнітних хвиль.
- •Енергія електромагнітної хвилі[ред. • ред. Код]
- •Електромагнітні хвилі на межі діелектриків. Електромагнітна природа світла.
- •Електромагнітні хвилі у провідниках.
- •Випромінювання електромагнітних хвиль. Розсіяння електромагнітних хвиль.
- •58. Принцип Гюйгенса-Френеля. Зони Френеля. Прямолінійне поширення світла і дифракція. Дифракція Френеля на круглому отворі, круглому екрані, від краю напівобмеженої площини
- •60. Оптичні основи голографії. Тривимірні голограми (метод Денисюка). Застосування голографії
- •62. Відбивання та заломлення світла на сферичних поверхнях. Дзеркала. Тонка лінза. Формула лінзи. Оптична сила лінзи. Аберація лінз
- •63. Застосування інтерференції світла в науці і техніці. Просвітлена оптика. Двопроменеві інтерферометри. Оптичні прилади. Генерація і підсилення світла
- •64. Неполяризоване і поляризоване світло. Поляризація світла на межі поділу двох однорідних ізотропних середовищ. Закон Брюстера
- •65. Поширення світла в однорідному анізотропному середовищі. Подвійне променезаломлення. Поляризація при подвійному променезаломленні. Поляризаційні прилади. Закон Малюса
- •66. Нормальна і аномальна дисперсії світла. Поглинання світла речовиною. Кольори тіл. Застосування явищ дисперсії і поглинання світла для визначення спектрального складу випромінювання
- •67. Розсіяння світла в оптично неоднорідному середовищі. Молекулярне розсіяння світла. Оптичні явища, зумовлені розсіянням світла в атмосфері. Нелінійні оптичні явища
- •68. Фотоелектричний ефект. Квантова теорія фотоефекту. Фотоелементи та їх застосування. Фотонна теорія світла. Характеристики фотона. Дослідне підтвердження корпускулярної природи світла
- •70. Експериментальні засади квантових уявлень. Корпускулярно-хвильовий дуалізм електромагнітного випромінювання
- •72. Молекули. Хімічні зв’язки. Енергія молекули. Молекулярні спектри
- •75. Багатоелектронні атоми. Квантові числа, що описують електрон в атомі. Принцип Паулі. Будова атомної оболонки. Періодична система елементів
- •76. Спонтанне і індуктивне випромінювання. Квантові генератори (лазери) і їх застосування
- •78. Склад ядра та його характеристики: заряд і масове число ядра, енергія зв'язку, дефект маси. Момент кількості руху і магнітний момент ядра. Експериментальні методи ядерної фізики
- •79. Ядерні сили. Моделі атомних ядер
- •80. Радіоактивність. Види радіоактивності. Закони радіоактивного розпаду. Приклади радіоактивних перетворень ядер. Дозиметрія
- •81. Ядерні реакції. Приклади ядерних реакцій під дією елементарних частинок і інших ядер. Штучні радіоактивні елементи. Трансуранові елементи. Ядерна реакція поділу. Реакція синтезу
- •Структурування навчального змісту шкільного курсу фізики.
- •Процес навчання. Поняття: навчання, досвід, знання, перетворення. Дві групи перетворювань у навчанні. Діяльності викладання, учіння, навчання. Процес навчання – модель.
- •Формування знань та умінь з фізики.
- •Шкільний фізичний експеримент. Демонстраційні досліди.
- •Фронтальні лабораторні роботи з фізики.
- •Фізичний практикум у школі: цілі практикуму, організація занять, інструкція до робіт практикуму.
- •Формування вмінь роботи з навчальною літературою з фізики.
- •Методика розв’язування задач з фізики.
- •Класифікація задач
- •Структура діяльності з розв’язування фізичних задач
- •2.3.3. Формування умінь розв’язувати задачі
- •Використання нових інформаційних технологій навчання.
- •Навчальний процес “сутність” і “процес” навчання, “явище” і навчальний процес: урок і система уроків.
- •Основні структурні елементи сучасного уроку з фізики (підготовка учнів до активного сприймання нового матеріалу, вивчення нового матеріалу та первинне його закріплення).
- •Навчальні конференції та семінари з фізики.
- •Поняття “фізична величина”. Узагальнений план діяльності з вивчення фізичних величин.
- •Введення узагальненого уявлення про фізичну величину на перших уроках фізики в 7 класі.
- •Застосування узагальненого плану діяльності до вивчення фізичних величин, які визначаються відношенням інших величин.
- •I. Навчальна проблема.
- •II. Планування наступної діяльності.
- •III. Виконання плану.
- •V. Розв’язується навчальна проблема.
- •VI. Робота з результатом.
- •Узагальнений план діяльності з вивчення видів сил.
- •V. Розв’язується навчальна проблема.
- •Vі. Робота з результатом.
- •Вивчення фізичних приладів та технічних пристроїв.
- •Способи організації навчальних занять в історії методики навчання фізики.
- •Планування навчального процесу: поняття “план”; робочий план, тематичний план.
- •Узагальнений план діяльності з вивчення фізичних величин.
- •Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.
- •Використання інтерактивних технологій навчання.
- •Типи і види уроків. Варіанти системи уроків. Характеристика окремих типів уроків.
- •Активізація пізнавальної діяльності учнів: умови існування активності учнів у навчанні; мотиви діяльності; ідея, способи висунення гіпотез.
- •Домашні досліди і спостереження учнів.
- •Методика навчання фізики. Приклади задач методики фізики-науки. Самостійність науки – методика навчання фізики. Методика навчання, як майстерність вчителя. Зв’язок між наукою і практикою.
- •Значущість змісту процесу навчання: поняття “взаємодія”, суспільна значущість діяльності та її зміст, освітні цілі навчання фізики.
- •Розвиток творчих здібностей учнів у циклах навчального процесу з фізики.
Фронтальні лабораторні роботи з фізики.
З метою підвищення активності учнів у навчальному процесі на початку 60-х років 20-го століття у практиці роботи шкіл з’явився новий вид навчального експерименту – фронтальні досліди, які в той час мали назву фронтального експерименту. Сутність цього нововведення полягала в тому, що частина простіших дослідів була перенесена з демонстраційного стола учителя на робочі місця учнів. Ці досліди виконуються на всіх етапах навчального процесу, маючі різні дидактичні цілі перевірка умінь у виконанні дій з вимірювальними приладами виконання перших дій з ними за зразком спостереження фізичних явищ розв’язування експериментальних задач тощо.
Деякі методисти відносять ці досліди до короткочасних лабороторних робіт. Але фронтальні досліди передбачають виконання учнями окремих дій, які є тільки частиною тієї діяльності, що визначається як лабораторна робота.
Під час проведення фронтальних лабораторних робіт всі учні класу одночасно виконують одне й те саме завдання, використовуючи однакові прилади і матеріали. Тому ці роботи називають фронтальними.
Прилади, що використовуються в цих роботах, відрізняються не тільки розмірами, а й тим, що вони близькі до технічних приладів.
Щоб визначити методику проведення фронтальних лабораторних робіт їх потрібно поділити на окремі групи, мета яких пряме вимірювання фізичних величин непряме вимірювання фізичних величин вивчення фізичних явищ (процесів) вивчення технічних приладів та пристроїв. Крім того ще є група лабораторних робіт, що пов’язана з вивченням фізичних законів.
Розглянемо методику проведення кожної групи лабораторних робіт, яка характеризується високою активністю й самостійністю учнів.
Роботи з прямого вимірювання фізичних величин
Прикладами лабораторних робіт цієї групи можуть бути такі вимірювання об’єму рідини і твердих тіл неправильної форми вимірювання маси тіл, сили струму та інші.
Лабораторні роботи входять у цикл процесу навчання, в якому вивчаються фізичні величини, для яких існують вимірювальні прилади.
Після введення поняття про відповідну фізичну величину вивчається вимірювальний прилад, за допомогою якого можна виміряти дану фізичну величину.
На вивчення цього приладу доцільно виділити окремий урок. На початку цього уроку конструюється принципова схема цього приладу. Потім вчитель ознайомлює учнів з реальним приладом і правилами його використання. Демонструються дії щодо вимірювання фізичної величини.
Наступний етап уроку – проведення фронтального досліду. Учні повинні провести одне вимірювання фізичної величини, виконуючи дії за зразком, який продемонстрував учитель. Під час виконання фронтально досліду вчитель контролює виконання дій учнями і допомогає тим, у кого виникли труднощі.
Наступний урок – це урок виконання лабораторної роботи.
Учитель формулює завдання. Учні виконують роботу. Ніякого інструктажу ні усного, ні письмового до виконання дослідів не має, тому що цьому учні повинні навчитися на попередньому уроці.
Завдання повинно вимагати проведення невеличкого дослідження. Наприклад, під час виконання лабораторної роботи Вимірювання маси тіла учням пропонується завдання з’ясувати чи залежить маса тіла від речовини, з якої виготовлено тіло. На робочих місцях учнів є два тіла однакового об’єму, але виготовлені з різних речовин. Зважуючи ці тіла, учні приходять до висновку маса тіла залежить від речовини, з якої виготовлено тіло. Цей висновок використовується на наступному уроці під час вивчення густини речовини.
Виконання кожної лабораторної роботи вимагає складання звіту. Щоб підвищіти самостійність учнів на даному етапі уроку, на першій лабораторній роботі цієї групи вчитель розповідає як треба складати звіт до них і дає зразок звіту
Дата
Лабораторна робота №
Назва лабораторної роботи
Завдання
Прилади і матеріали
Вимірювальний прилад
Одиниці вимірювання
Ціна поділки
Межі вимірювання даним приладом
Обчислення похибок
Висновки
Роботи з непрямого вимірювання фізичних величин
Прикладами лабораторних робіт цієї групи є роботи з вимірювання густини речовини, опору, питомого опору та інші.
Після вивчення відповідної фізичної величини виконується лабораторна робота.
Учні вже знають формулу, з якої можна знайти дану фізичну величину, виконані перші дії з її обчислення, вміють користуватися потрібними вимірювальними приладами.
Тому під час планування і виконання дослідів учням надається повна самостійність.
Водночас на першій лабораторній роботі цієї групи учням пояснюється як планується дана діяльність і дається зразок звіту.
Виходячи із завдання до роботи, треба спочатку визначити, з якої формули можна знайти шукану фізичну величину. Аналізуючи цю формулу, з’ясовують значення яких фізичних величин треба знайти з досліду, а які з довідкової таблиці. Потім визначається які потрібні прилади і матеріали, як виконати досліди. Виконавши вимірювання й обчислення, зробити висновок та обчислити похибки.
Схема звіту до лабораторної роботи
Дата
Лабораторна робота №
Назва лабораторної роботи
Завдання
Вихідна формула
Прилади і матеріали
Схема або малюнок дослідної установки
Таблиця результатів вимірювання та обчислень
Обчислення похибок
Висновки
Під час виконання лабораторних робіт обох груп учитель допомогає тим учням, у яких виникають труднощі у виконанні завдання.
Роботи з вивчення фізичних явищ
Якщо перші дві групи лабораторних робіт виконуються на етапі циклу – робота з результатом, то цю групу робіт доцільно виконувати після висунення навчальної проблеми і прогнозування наступної діяльності.
Учні самі повинні виявити зовнішні ознаки явища, побачити його, що стане предметом вивчення. Якщо ці лабораторні роботи виконуються після вивчення явища, то, по-перше, вони вже не викликають інтересу в учнів, по-друге, досліди, що виконуються, не спрямовані на формування у школярів умінь спостережень, на розвиток їх активності та самостійності.
Перед проведенням цієї групи лабораторних робіт потрібен докладний інструктаж учителя. Треба розповісти, навіть показати, як виконувати досліди, на що звернути увагу, як скласти звіт.
У звіті дається опис приладів, матеріалів, умов, за яких спостерігається явище, його ознаки.
Роботи з вивчення технічних пристроїв
У цьому випадку найбільш доцільним є використання письмових інструкцій, в яких дається опис пристрою, як його зібрати та перевірити дію.
Значущість цих робіт у формуванні умінь користування письмовими інструкціями, з якими люди зустрічаються під час експлуатації побутових пристроїв.
Роботи з вивчення фізичних законів
Цю групу лабораторних робіт доцільно проводити як роботи другої або третьої груп. У першому випадку вони спрямовані на засвоєння встановлених зв’язків, у другому – мають дослідницький характер.
Слід зауважити, що в історії методики фізики неодноразово розгорталися дискусії про методику проведення лабораторних робіт, які були безрезультатними. От і зараз намагаються запропонувати нову методику їх проведення. Вчитель повинен оцінювати ці пропозиції з точки зору того, який внесок дають ці методики у формування таких якостей особистості як активність, самостійність, ініціатива.
