83. Навчальний процес “сутність” і “процес” навчання, “явище” і навчальний процес: урок і система уроків.

Процес навчання розглядався як модель реального процесу. В той же час у педагогічній літературі зустрічаються ці поняття як синоніми, тобто вони позначають один і той самий процес.

Поняття процес навчання і навчальний процес дійсно взаємопов’язані, але вони не тотожні.

Щоб розрізняти ці поняття доцільно їх зіставити філософським категоріям сутність і явище.

Під сутністю розуміють сукупність глибинних зв’язків, відношень і внутрішніх законів розвитку матеріальної системи.

Процес навчання, як відмічалося вище, розглядається як закономірна послідовність систем дій, з яких складається діяльність навчання, що відображає сутність взаємодій учителя, учнів, навчального змісту.

Процес навчання, як і будь-яка сутність, має свою форму організації. Відображенням внутрішнього взаємозв’язку ланок системи діяльність навчання, їх закономірної послідовності є структура циклу процесу навчання.

Поняття навчання, процес навчання не є незмінними. Вони розвиваються у відповідності з розвитком суспільних процесів і суспільної свідомості.

Це вказує на те, що намагання зберегти погляди на організацію навчання в школі, які раніше вважалися загальноприйнятими, суперечить законам розвитку суспільних процесів і з часом така організація навчання принесе більше шкоди ніж користі у формуванні особистостей школярів.

Якщо врахувати, що під явищем розуміють конкретну подію, властивість, процес, що відображають зовнішні сторони дійсності та являють собою виявлення сутності, то цю роль по відношенню до процесу навчання відіграє інший процес, що називається навчальним.

Одна й та сама сутність може мати множину різних виявлень. Це вказує на те, що навчальний процес, який організується різними учителями, може відрізнятися дидактичним матеріалом, який використовується, технічними засобами навчання, організацією навчальної діяльності учнів та іншими рисами. Але все це може бути виявленням однієї і тієї ж самої сутності. У своїй професійній діяльності майбутній учитель нажаль може зустрітися з ситуацією, в якій намагаються звести навчальний процес до деякого шаблону.

Навчальний процес, як і процес навчання, має циклічний характер. Тому основною формою організації навчального процесу є система уроків.

Погляди на форму організації навчального процесу, згідно яким його роль відіграє урок, не стали загальноприйнятими. У педагогічній літературі все частіше можна зустрітися й з іншими поглядами, згідно яким урок розглядається не як ізольоване ціле, а як частина більш багатої системи, тісно пов’язаної з попередніми і наступними уроками. Цей висновок випливає і з інтегративної моделі навчального процесу.

Традиційне уявлення про урок, як самостійну одиницю навчального процесу, створює значні труднощі у досягненні освітніх цілей. Так, можна зустрітися з однією з оцінок уроку вчитель виконав намічений план діяльності на уроці. Дійсно, вчитель повинен намагатися досягти цієї мети, але це не головне. Вчителя перш за все повинно хвилювати те, чому він навчив, яких результатів він досяг на даному навчальному занятті. Намагання виконати план і стає причиною тому, що вже після закінчення уроку вчитель продовжує виклад нового матеріалу.

Під час планування не окремих уроків, а їх систем перед вчителем постає задача навчити учнів під час навчального заняття. І якщо він не встигає виконати увесь план діяльності, що був спланований, то для цього є навчальний час у циклі навчального процесу.

Навіть, іноді не виконання цього плану свідчить не про недоліки, а про позитивні якості навчального заняття.

Звичайно, кожний урок повинен являти собою завершене ціле, під час навчального заняття повинні бути вирішені конкретні педагогічні завдання. Тому, наприкінці уроку вчитель повинен обов’язково виділити час для підведення підсумків навчального заняття, надав йому цілісність, завершеність.