2. Методика проведення бонітувальних робіт

Бонітувальні роботи виконуються на вихідному об’єкті - грантах зведених за матеріалами ґрунтових зйомок в окремі угрупування ґрунтових відмінностей, які називають – таксономічні одиниці. Вони близькі між собою за рельєфними ознаками, гідротермічними умовами та всією сукупністю природних властивостей в цілому. Найбільш поширеною таксономічною одиницею на території України є аґровиробнича група ґрунтів. Ці групування широко використовують в організації с/г виробництва, а також в кадастрових земле оцінювальних заходах. вся сукупність природних і набутих властивостей таксономічної одиниці через родючість певною мірою впливають на урожайність с/г культур. Однак вплив відповідних ознак є неоднаковим, тобто одні властивості впливають більше на врожайність, інші менше. Критерієм проведення бонітувальних робіт є визначення властивостей ґрунтів, які найбільш впливають на урожайність с/г культур. Дані властивості, при проведенні бонітування носять назву діагностичних. Основними діагностичними ознаками при бонітувальних роботах є: 1. вміст гумусу в орному шарі по генетичних горизонтах; 2. потужність гумусового горизонту; 3. вміст фізичної глини; 4. індекс фізичного стану; 5. ступінь засоленості; 6. ступінь скелетності; 7. кислотність(pH сольової витяжки); 8. глибина і ступінь оглеєності; 9. ступінь еродованості; 10. вміст рухомих поживних речовин( фосфору і калію).

Для отримання вірогідних результатів бонітування ґрунтів необхідно детально розглянути всю сукупність природних і набутих властивостей, і визначити серед них ті, які найбільш корелюють з урожайність. Такі ознаки залежать від особливостей земельно – оцінювального району та від характеру ґрунтів конкретної таксономічної одиниці і вимагають належного рівня кваліфікації від виконавця робіт.

2. Визначення і статистична оцінка діагностичних ознак

Переходячи до виконання практичної частини бонітувальних робіт збирають і опрацьовують матеріали, які є вихідними для їх виконання. Це в основному дві групи вихідних матеріалів: 1. матеріали крупно масштабних ґрунтових зйомок на територіях; 2. багаторічні дані про урожайність основних с/г культур на землях району. Для обробки цієї інформації обчислення виконують за методом математичної статистики. Послідовно знаходячи ймовірне значення з наведеного ряду даних, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт змінюваності та середню помилку ймовірного значення. ймовірне значення показника знаходять за формулою середньоарифметичного. ,де - сума кількісно вираженого значення окремого конкретного показника; - кількість значень показника. Середньоквадратичне відхилення визначається за формулою: , де - відхилення показника від ймовірного значення ), m - середньоквадратичне відхилення. Коефіцієнт змінюваності: , Середня помилка ймовірності значення . В процесі обчислювальної обробки, оцінюючи якість ґрунтів паралельно із середніми показниками визначають так звані валові запаси тієї чи іншої речовини в ґрунті. Найчастіше це стосується запасу поживних речовин, які містяться в ґрунті (тобто гумусу, азоту та калію). -де Н- валові запаси гумусу, В об’ємна маса грунту, Г потужність гумусового горизонту, Н – вміст гумусу в %. Аналогічно для натрію та фосфору: .