11.4 Камеральні роботи

Камеральні роботи –це роботи по опрацюванню результатів натурних топографо-геодезичних та землепорядних робіт та формування на їх основі відповідної документації. Камеральні роботи виконує підрядник за результатами натурних обстежень. Підрядник здійснює вирахування площ усіх землекористувань у встановлених межах і формує документацію по кварталу. У складі документації по інвентаризації земель землевласникам та землекористувачам визначають обмеження та обтяження у використанні зем.діл., якщо такі передбаченні зем.законодавством, держ.бідівельними нормами, санітарними природоохоронними та іншими нормами. Графічні матеріали інвентаризації земель затверджуються виконавцем та власником землі та землекористувачами.

11.5 Складання та оформлення матеріалів інвентаризації земель

Результати польових робіт по інвентаризації земель подаються підрядником у вигляді зброшурованої документації на паперових та магнітних носіях . До складу документації входить:

1. Пояснювальна записка

2. Технічне завдання з робочим інвентаризаційним планом та нанесеними всіма межами землевласників та землекористувачів

3. Реєстр землевласників та землекористувачів із зазначенням площі їх ділянок за формою реєстрації в земельно кадастровій книзі.

4. Список власників землі та землекористувачів, які не мають документації на право власності чи користування земельними ділянками.

5. Перелік земель, які не використовуються або використовуються не за цільовим призначенням.

6. Перелік самовільно захоплених земельних ділянок.

7. Перелік земельних ділянок, що зазнали негативного антропогенного впливу.

8. Експлікація всіх земель та розподіл їх за власниками та користувачами та угіддями згідно форми 6-зем.

9. Зведений план розміщення землекористувань у масштабі 1:2000.

10. Каталог координат поворотних точок кварталів.

11. Акти встановлення та погодження меж землевласників та землекористувачів

12. Абриси меж земельних ділянок

13. Каталоги координат поворотних меж землекористувань

14. План встановлення меж землекористувань в масштабі 1:2000, 1:500.

15. Схема планово-геодезичної основи

16. Відомість врівноваження теодолітних ходів.

Документи по інвентаризації земель підрядником подаються до міського чи районного управління Держкомзему. Міські чи районні управління розглядають дану документацію і у випадку позитивного висновку готують відповідне рішення ради про затвердження матеріалів інвентаризації для всіх землевласників і землекористувачів. У разі прийняття негативного відгуку документація повертається підряднику на доопрацювання.

11.6 Типи зон особливого використання земель

При наданні земельних ділянок у власність чи користування певними державними органами можуть надаватись обмеження чи обтяження у їх використанні. Для цього у відповідних землевпорядних органах складається окремий план обмежень і обтяжень, який є складовою частиною чергового кадастрового плану і використовується при розмежуванні земель державної і комунальної власності, а також при проведенні грошової оцінки земель, здійснення контролю за режимом використання земель, проведенні робіт по землеустрою та розробці містобудівної документації. Плани обмежень і обтяжень складають з метою отримання достовірної графічної і аналітичної інформації пор наявність, склад і місце розташування об’єктів з особливим режимом використання земель і меж зон особливого режиму землекористування.

Зони особливого режиму землекористування – це територія з особливим режимом використання земель, що виділяються у відповідності до чинного законодавства. Особливий режим використання земель – це режим землекористування, що обмежує ті чи інші види господарської чи правової діяльності з метою захисту населення від шкідливого впливу промислових і інших об’єктів, що мають спеціальний режим виробничої діяльності.

До зон особливого режиму використання земель відносяться:

1. Охоронна зона – це територія з особливим режимом використання земель, яка виділяється навколо цінних природних об’єктів, об’єктів історичної і культурної спадщини з метою їх охорони і захисту від несприятливих антропогенних впливів, а також вздовж магістральних трубопроводів, ліній електропередач і зв’язку, земель транспорту з метою забезпечення нормальних умов експлуатації та випадків пошкодження. Ширина охоронних зон встановлюється відповідно до нормативної документації ДБН (державних будівельних норм).

2. Зона санітарної охорони – це зона, що прилягає до відкритих і підземних джерел водопостачання, водозабірних споруд на які поширюються обмеження господарської діяльності з метою забезпечення їх санітарно-епідеміологічної надійності.

3. Водоохоронна зона – це природні території господарської діяльності, що регулюються і встановлюються вздовж річок, морів, водних об’єктів для їх сприятливого режиму, попередження їх забруднення і засмічення, знищення навколо водних рослин і тварин і зменшення коливань стоку.

4. Прибережна захисна смуга – створюється в межах водоохоронних зон по обидва береги річок і навколо водойм, вздовж урізу води шириною від 25м для малих річок і струмків та ставків площею до 3 га. Для середніх річок і ставків понад 3 га – шириною від 50 м. Шириною від 100м для великих річок, озер і водосховищ. Ці зони створюються для забезпечення охорони поверхні вод від засмічення і забруднення та збереження їх водності.

5. Зона особливого режиму – створюється навколо військових об’єктів та вздовж державних кордонів України і призначається для забезпечення збереження озброєння і військової техніки та захисту населення і народного господарства від впливу аварійних ситуацій, що можуть виникнути на цих об’єктах внаслідок аварій, пожеж чи стихійного лиха.

6. Санітарно-захисна зона – це територія яка відокремлює об’єкти, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, ультразвуку, електро-магнітних хвиль та інших негативних впливів від житлової забудови.

7. Шумова зона – це територія в межах якої перевищуються допустимі рівні шуму і встановлюються вздовж аеродромів та інших об’єктів з підвищеним рівнем шуму з метою захисту населення від його впливу.