- •8.1 Загальні положення та терміни.
- •8.2 Порядок взаємодії при веденні державного реєстру земель
- •Порядок заповнення реєстраційної картки
- •Порядок ведення книги реєстрації
- •8.5 Ведення поземельної книги
- •Природно с/г зонування
- •Кадастрове зонування
- •9.2.2 Структура кадастрового номеру земельної ділянки
- •9.2.3 Індексний кадастровий план
- •Структура кадастрового номера об’єкту нерухомості
- •Кадастрове зонування території ради базового рівня
- •10.1 Знімання – базова основа земельного кадастру
- •10.2 Способи проведення кадастрових знімань
- •10.3 Обстеження при земельному кадастрі.
- •11.1 Загальні положення про інвентаризацію земель
- •11.2 Організація інвентаризації земель
- •11.3 Виконання робіт по інвентаризації земель
- •11.4 Камеральні роботи
- •11.5 Складання та оформлення матеріалів інвентаризації земель
- •11.6 Типи зон особливого використання земель
- •12.1.Загальні положення обліку державної к-сті землі
- •12.2.Текстовий облік земель
- •12.3.Графічний облік земель
- •12,4. Земельна звітність.
- •13.1 Загальні положення обліку якості земель
- •13.2 Облік земель за якістю
- •13.3 Використання даних якості земель
- •14.1Основні поняття об’єкту бонітування
- •Методика проведення бонітувальних робіт
- •Визначення і статистична оцінка діагностичних ознак
- •14.4 Визначення балів бонітету
- •15.1 Сутність економічної оцінки земель
- •15.2 Осново утворюючі поняття економічної оцінки земель
- •15.3 Диференційовані та абсолютні рентні доходи
- •15.4 Вихідна оцінювальна основа
- •15.5 Перебіг економічної оцінки земель
- •15.6 Визначення економічних показників
- •15.7 Складання оцінювальних шкал
- •Загальні засади грошової оцінки земель
- •Грошова оцінка с/г земель
- •16.3. Грошова оцінка земель населених пунктів
14.4 Визначення балів бонітету
Маючи кількісне значення діагностичних ознак по кожній таксономічній одиниці, переходять до заключного етапу бонітування – визначення балів бонітету, за формулою:
, Б- бал бонітету відповідної таксономічної одиниці; П-показник властивості ґрунту для якого визначається бал бонітету, Пе - показник властивості ґрунту прийнятий за еталон.
Якість еталонного ґрунту оцінюється в 100 балів. Бал бонітету за кислотністю :
Для визначення середньозваженого балу бонітету по таксономічній одиниці використовують формулу:
, де Б1,Б2..,- бали бонітету ґрунтів за окремими показниками; Д1,Д2…– показники детермінації між окремими властивостями і урожайністю с/г культур.
За визначеними балами бонітету складають дві оцінювальних шкали: * першу основну складають за об’єктивними, тобто природними і набутими властивостями; * другу – за урожайністю с/г культур на орних землях, або за продуктивністю кормової маси на сіножатях і пасовищах. Оцінювальні шкали можуть бути замкненими та розімкненими. Якщо при бонітуванні еталоном служать ґрунти, які за природними властивостями належать до найбільш родючих або за такий же еталон приймається показник максимальної урожайності, отримаємо замкнену шкалу. якщо за еталон приймаються природні властивості і дані урожайності домінуючого типу грунтів в даному оціночному районі побудовану шкалу називають розімкненою.
15.1 Сутність економічної оцінки земель
Економічна оцінка земель є підсумковою частиною аналітичного етапу кадастрового процесу. Вона має за мету визначення виробничої придатності земель через технологічні умови виробництва на цих землях. Оскільки головним показником родючості є урожайність в процесі економічної оцінки розглядають всю сукупність факторів, які причетні до створення урожаю на певній земельній ділянці, а також її розташування відносно центрі технічного забезпечення урожаю та пунктів реалізації с/г продукції. В процесі економічної оцінки земель ефект від використання різних за якістю земель з врахуванням різного рівня продуктивності праці.
Матеріали економічної оцінки земель мають багатоцільове призначення:
вони є основою науково обґрунтованого розподілу земельного фонду між галузями народного господарства на загально державному рівні для забезпечення оптимального і збалансованого розвитку всього господарства.
На їх підставі аналізують існуючий рівень ефективності використання земель та розробляють альтернативні варіанти з врахуванням екологічних і соціальних аспектів.
На їх дані спираються при визначенні ставки земельного податку, розмірів орендної плати, грошової оцінки земель, вартісної оцінки земель населених пунктів, ринкової оцінки земель, а також стартової ціни земельної ділянки при продажі на аукціоні.
За даними економічної оцінки земель визначають розміри відшкодувань внаслідок відчуження земель на потреби держави при переведенні с/г земель в інші категорії, а також розміри відшкодувань і штрафів при порушенні природно екологічного стану середовища.
Таким чином економічна оцінка земель дозволяє застосовувати економічно обґрунтовані важелі для регулювання земельних відносин в державі.
