10.3 Обстеження при земельному кадастрі.

Всі обстеження при проведенні земельного кадастру поділяються на два види: агрогосподарські, спеціальні.

Агрогосподарські обстеження забезпечують отримання необхідної інформації про якісний стан земель за зовнішніми ознакамита господарським використанням. При агрогосподарському обстеженні землеволодіння та землекористування кожній земельній ділянцідають характеристику за типом грунту , механічним складом , глибиною гумусового горизонту , ступенем кислотності , засміченості, камінням , рівнем грунтових вод та зволоженості, крутизною схилів та розвитком ерозійних процесів. Результатом агрогосподарських обстежень показують на планово-картографічних матеріалах та заносять в спеціальні відомості агрогосподарських спостережень.

До спеціальних обстежень відносяться грунтові , агрохімічні,геоботанічні та меліоративні. Грунтові обстеження мають метою визначення характеру грунтового покриву на тих чи інших територіях шляхом дослідження грунтових перерізів . За їх результатами складають спеціальні грунтові карти. На цих картах подібні за властивостями грунтові відмінності об’єднують у компактні групи, які дістали назву агровиробничих груп грунтів.

Агровиробнича група грунтів—це поєднання однієї або декількох грунтових відмінностей, для яких характерні однакові або близькі властивості , які впливають на їх агротехніку та умови вирощування с/г культур.

Агрохімічні обстеження проводять для визначення вмісту в грунтах поживних речовин .

Геоботанічні обстеження забезпечують характеристику природних кормових угідь за складом і якістю травостою. За їх результатами складають плани кормових угідь , визначають їх продуктивність та розробляють схеми їх використання. Меліоративні обстеження проводять з метою визначення рівня засоленості грунтів. На основі цих обстежень створюють картограми засоленості , на яких проводять характеристику засоленості грунтів за трьома показниками : ступенем засоленості, глибиною засоленості, типом засоленості.

11.1 Загальні положення про інвентаризацію земель

Метою проведення інвентаризації земель є створення інформаційної бази для ведення ДЗК, регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земельних ресурсів і оподаткування. Перед початком проведення робіт по інвентаризації земель затверджується порядок, обсяги,черговість і терміни проведення інвентаризаційних робіт. Координація робіт по здійсненню інвентаризаційних робіт здійснюється управлінням Держкомзему в районах та містах. Фінансування інвениризаційних робіт здійснюється у відповідності до чинного законодавства. Призначенням інвентаризації земель є:

1. Визначення кількісного складу земель

2. Отримання даних про виготовлення технічної документації по оформленню документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою.

3. Одержання достовірної інформації для вирішення питань, щодо припинення права власності чи користування зем.діл., які використовуються не за цільовим призначенням, або з порушенням земельного законодавства.

4. Вирішення питань розбіжності місцезнаходження, форми та розміру ділянки, яка фактично знаходиться у власності чи користуванні та ділянки, яка була надана у власність раніше.

5. Аналіз фактичного використання земельних ресурсів

6. Надання інформації для обчислення земельного податку та орендної плати

Обліковим об'єктом інвентаризації земель є земельна ділянка, яка знаходиться у власності чи користуванні юридичних чи фізичних осіб.