10.1 Знімання – базова основа земельного кадастру

Для того ,щоб розпочати і довести до кінця процес кадастрового вивчення земель необхідно мати повноцінну геодезичну основу, яка за своєю суттю є базовою основою вивчення земель. Головною метою проведення кадастрових знімань є отримання доброякісного картографічного матеріалу. Плани та карти використовують як документальна основа , яка ,показуючи ситуацію земної поверхні ,несе і значне кадастрове навантаження у вигляді інформації про с/г угіддя об’єктів нерухомості , а також розмежовує адміністративно-територіальні угрупування земель ,землеволодіння і землекористування . В 1997 р. Держкомземом розроблені « Основні положення щодо створення планово-картографічної основи» , які є офіційним нормативним документом для ведення ДЗК. Згідно з цим документом планово-картографічною основою земельного кадастру є планово-картографічні матеріали у графічному чи цифровому вигляді, для отримання яких виконується комплекс топографо-геодезичних , картографічних і знімально-кадастрових вишукувань. Всі вишукування , які здійснюються для потреб ДЗК можуть мати загально- геодезичне або спеціальне спрямування. До планово-картографічного матеріалу, який забезпечує ведення ДЗК відносяться кадастрові плани і карти , плани виконавчих знімань, матеріали інвентаризації земель , матеріали межування населених пунктів , сільських , селищних ,міських рад , окремих землеволодінь і землекористувань та плани і карти спеціального призначення (грунтового покриву, зонування території та ін.). Елементи змісту топографічних планів і карт вимагають наявності одиниці певних розмірів для того ,щоб ці матеріали могли сприйматись візуально або визначатись експериментально з тією чи іншою точністю. Розміри таких площ в залежності від відомчого підпорядкування та призначення земель становлять:

• В містах республіканського і обласного призначення 1 м²;

• Ділянки садово-городніх кооперативів та товариств – 2, 5 м²;

• В містах районного підпорядкування та селищах міського типу – 15 м²;

• В сільських населених пунктах – 100 м².

10.2 Способи проведення кадастрових знімань

Джерелом отримання інформації для планово-картографічних матеріалів є роботи по анзмному теодолітному і мензульному зніманню , а також роботи по АФЗ. Особливо велику точність земельно-кадастрових даних забезпечують саме матеріали АФЗ , які дають можливість скласти як кількісну так і якісну характеристику землеволодінь і землекористувань . Аерофотоплани мають досить чіткі зображення меж окремих земельних угідь і містять їх якісну характеристику. За допомогою їх можна визначити розміри та площі межі переходу грунтових відмінностей , межі ділянок з різною рослинністю. Наземні знімання застосовуються в обмежених розмірах на невеликих площах, а також при облікупоточних змін у стані використання земель. В останній час широкого застосуваннядістали аерокосмічні методи, які називаються дистанціїними методами зондування землі. Найбільш розповсюдженими методами інформації про земельні ресурси є багатоспектральне знімання в оптичному та інфрачервоному діапазонах та радіолокаційного знімання.

Перший метод базується на виявлення залежностей між земними обєктами і характеристиками їх спектральних випромінювань. Радіолокаційний метод базується на використанні хвиль різного діапазону, які дають можливість досягти не тільки поверхні землі, а й проникати в її глибину. Цей метод дає можливість визначати якість грунтового покриву, глибину залягання підземних вод та водоносних шарів, проводити оцінку вологості грунтів,оцінювати товщину снігового покриву та запаси води в ньому. Космічні методи дають можливість визначення координат будь-якої точки на великих просторах , картографування обширної території , вивчення рельєфу місцевості т спостереження за такими негативними явищами як водна ерозія. Для оновлення земельно-кадастрових даних проводяться роботи по графічному обліку поточних змін шляхом коректування планово- картографічних матеріалів.

Коректування – це виявлення на місцевосі і нанесення на планово-картографічні матеріали змін у складі землеволодінь і землекористувань, які виникли від моменту знімання території. Якщо на певній території змінам піддано більше , ніж 30 % даної території , необхідно проводити повторні знімання.