4.1.5. Державний і відомчий нагляд за вимірювальним устаткуванням

За технічним станом вимірювального устаткування і його експлуатацією, дотриманням правильності вимірів встановлений дер­жавний і відомчий нагляд. Державний нагляд здійснює Державний комітет із стандартизації та метрології Кабінету Міністрів України. Цей орган розробляє і затверджує стандарти на міри і ваговимірю­вальні прилади, на методи їхньої перевірки, організовує контроль за якістю виготовлення і ремонту всього вимірювального устаткування, здійснює періодичну перевірку і таврування мір і ваговимірювального устаткування, вилучає з експлуатації непридатні вимірювальні прилади. Перевірку і таврування вимірювальних приладів виконують при випуску із заводу, після капітального ремонту й у процесі експлуатації.

Державні перевіряючі здійснюють перевірку і таврування вимі­рювального устаткування у всіх галузях господарства. У закладах ресторанного господарства перевіряють і таврують придатні вагови­мірювальні прилади і гирі не рідше одного разу на рік. Ваги і гирі з простроченим клеймом чи ті, які не пройшли перевірку в ресторані, зберігати не можна, їх ремонтують чи списують.

Відповідальність за справний стан і правильне використання ваговимірювальних приладів несе керівник підприємства разом з тими, хто працює на вагах. Усі вимірювальні прилади повинні бути закріплені за певним працівником, який знає правила роботи з ними і терміни надання на державну перевірку і таврування. З числа працівни­ків закладів ресторанного господарства призначають відповідальну особу для контролю за станом засобів вимірів і дотриманням правил їхнього використання. За обрахування, обмірювання, обваження, користування неперевіреними вимірювальними приладами винуватців притягають до суворої відповідальності, аж до карної включно. У разі виявлення несправностей у ваговимірювальному устаткуванні особи, за якими вони закріплені, повинні негайно повідомити про це відповідальному пра­цівнику чи директору. Користуватися цими засобами до усунення несправностей забороняється.

4.2. Устаткування для розрахунків у закладах ресторанного господарства

4.2.1. Призначення електронних контрольно-касових реєстраторів, їх місце в організації роботи в ресторанах

Облік і контроль грошових сум, що надходять у каси закладів ресторанного господарства, а також своєчасна здача грошей у банки мають велике значення для розвитку народного господарства України.

Всі існуючі способи здійснення розрахунків зі споживачами можна поділити на дві групи: безмашинні і з використанням касових апаратів.

До безмашинних способів належать розрахунки: а) без видачі покупцеві грошового документа; б) з видачею попередньо підготовле­ного документа; в) із видачею документа, який оформлюється у момент здійснення розрахунків за придбані товари чи надані послуги.

Використання машинних способів проведення розрахунків забезпечує: можливість точного обліку торговельної виручки по

кожному з касирів І в цілому по торговельному підприємству, високу продуктивність праці, скорочення до мінімуму помилок під час проведення розрахунків за товари, зменшення витрат часу на розра­хунки за товари, підвищення культури торговельного обслуговування, вивчення реалізованого попиту на кожен із запрограмованих товарів або страв тощо.

Конструкція сучасних електронних контрольно-касових апара­тів (ЕККА) забезпечує можливість виконання таких операцій: програмування різних параметрів товарів (залежно від моделі ЕККА); програмування постійної інформації (назви ресторанного підпри­ємства, його адреси, фіскального номера, % ставок ПДВ, дати і часу тощо); продаж як попередньо запрограмованих, так і незапрограмо-ваних товарів; отримання службових та фіскальних звітів; службового внесення і видачі готівки; корекція неправильно набраної інформації; анулювання зареєстрованих товарів у межах незакритого чека тощо. Окремі моделі ЕККА також дають можливість здійснювати зчитуван­ня штрихового коду; програмувати продаж товарів, отримувати звіти за допомогою ЕОМ; використовувати кредитні картки для розра­хунків за придбані товари; працювати в режимі продажу товарів у комплексі з електронними вагами.

Все це сприяє прискоренню товарооборотності, скороченню чисельності працівників, які займаються обліком товарно-мате­ріальних цінностей. Окремі моделі сучасних ЕККА є складовими частинами автоматизованих систем управління торговельно-техноло­гічними процесами, що сприяє підвищенню рівня оперативного керів­ництва закладів ресторанного господарства.

Застосування реєстраторів розрахункових операцій, до яких згідно із Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксо­метр, автомат із продажу товарів (послуг) тощо, створює умови для чіткого обліку і контролю готівки, отриманої від покупців за продані товари, сприяє як механізації праці контролерів-касирів, так і точному обліку і зберіганню товароматеріальних цінностей.

Відповідно до загальноприйнятої у світовій практиці класифі­кації ЕККА за сферами застосування поділяються на: 1) ЕККА для

торгівлі; 2) ЕККА для сфери послуг; 3) ЕККА для торгівлі нафтопродуктами; 4) ЕККА для готелів і ресторанів.

Залежно від функціональних можливостей апарати також поділяються на: 1) автоматний ЕККА; 2) пасивний системний ЕККА; 3) активний системний ЕККА.