- •Поняття договору в цивільномуправі.
- •Свобода договору та її межі.
- •Консенсуальні і реальні договори. Односторонні і двосторонні договори. Відплатні та безвідплатні договори.
- •Попереднійдоговір. Змішанийдоговір.
- •Публічний договір. Договір приєднання.
- •6. Договір на користь третьої особи.
- •7. Зміст договору. Істотні умови договору.
- •8. Укладення договору.
- •9. Зміна і розірвання договору: підстави, порядок та правові наслідки
- •5. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною аборозірванням договору.
- •10. Поняття та ознаки договору купівлі-продажу, його значення в сучасних умовах, сфера застосування та джерела правового регулювання.
- •Судовий прецедент
- •Договір (наприклад - попередній договір або договір запродажу).
- •11. Сторони в договорі купівлі-продажу. Право продажу речі. Форма договору купівлі-продажу
- •12 Зміст договору купівлі-продажу
- •14. Гарантії якості товару в договорі купівлі-продажу. Гарантійний строк і строк придатності. Стаття 675. Гарантії якості товару
- •2. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).
- •3. Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
- •15. Права та обов’язки покупця. Правові наслідки порушення покупцем своїх зобов’язань.
- •16. Договір роздрібної купівлі-продажу
- •17. Договір поставки
- •18. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •19. Договір міни (бартеру)
- •20. Договір дарування
- •21. Відмова від договору дарування. Розірвання договору дарування.
- •22. Пожертва як різновид дарування
- •23. Договір ренти.
- •24. Договір довічного утримання: поняття, ознаки. Сторони у договорі.
- •25. Форма договору довічного утримання (догляду). Зміст договору.
- •32. Договір прокату
- •33. Договір оренди земельної ділянки
- •34.Договір найму(оренди)будівлі або іншої капітальної споруди.
- •35.Договір найму(оренди)транспортного засобу.
- •36. Договір фінансового лізингу : поняття,джерела правового регулювання,сфера застосування.Сторони у договорі.Форма договору фінансового лізингу.
- •37.Зміст договору фінансового лізингу. Відповідальність продавця (постачальника) предмета
- •38 Договір найму житла: поняття, ознаки, джерела правового регулювання.
- •39.Сторони у договорі найму житла. Особи, які постійно проживають з наймачем. Тим часові мешканці
- •40. Предмет договору найму житла. Плата за користування житлом. Строк договору найму житла.
- •41. Права та обов’язки сторін за договором найму житла. Припинення договору.
- •42. Договір позички.
- •1) Односторонній або двосторонній; 2) реальний або консенсуальний;3) безвідплатний.
- •43. Договір підряду: поняття, ознаки, сфера застосування, джерела правового регулювання.
- •44. Сторони в договорі підряду. Система генерального підряду.
- •45. Предмет договору підряду. Ціна в договорі підряду. Кошторис
- •46. Права та обов’язки сторін за договором підряду. Ризики підрядника. Правові наслідки порушення зобов’язань за договором підряду.
- •47. Договір побутового підряду
- •48.Договір будівельного підряду: поняття, сфера застосування, джерела правового регулювання. Сторони у договорі. Укладення договору будівельного підряду.
- •49.Зміст договору будівельного підряду. Права і обов’язки сторін. Порядок передання та прийняття виконаних робіт. Відповідальність сторін за договором.
- •50.Договір підряду на проектні та пошукові роботи
- •51.Поняття та види перевезень, джерела їх правового регулювання
- •52.Договір перевезення вантажу
- •58. Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) чи пошкодження речі. Особливості відповідальності професійного зберігача.
- •61. Страхування як цивільно-правовий інститут. Поняття страхування та джерела його правового.
- •62. Страховик, страхувальник, застрахована особа, вигодонабувач.
- •Зміст договору страхування.
- •66. Припинення договору страхування. Недійсність договору страхування.
- •69. Припинення договору доручення
- •70. Договір комісії: поняття, ознаки, сфера застосування. Сторони у договорі.
- •Сторони договору комісії
- •71. Зміст договору комісії. Права та обов’язки сторін, їх зміст та порядок виконання.
- •72. Припинення договору комісії.
- •73. Поняття та ознаки договору управління майном. Джерела правового регулювання. Сторони у договорі.
- •74. Договір позики: поняття, ознаки, джерела правового регулювання. Сторони в договорі.
- •75. Зміст договору позики. Форма договору.
- •76. Кредитний договір: поняття, ознаки, джерела правового регулювання.
- •77. Сторони в кредитному договорі.
- •78. Зміст кредитного договору. Форма договору.
- •79. Договір споживчого кредиту
- •80.Договір банківського вкладу: поняття, ознаки, джерела правового регулювання. Види вкладів.
- •81. Сторони в договорі банківського вкладу. Укладення договору
- •10.1. Якщо фізична особа не має рахунків у цьому банку, то
- •3.2. Якщо юридична особа не має рахунку в цьому банку, то для відкриття їй поточного рахунку потрібно подати такі документи:
- •82. Права та обов’язки сторін за договором банківського вкладу, їх виконання
- •83.Договір банківського рахунку: поняття, ознаки, джерела правового регулювання.
- •84. Сторони в договорі банківського рахунку. Укладення договору
- •85. Права та обов’язки сторін за договором банківського рахунку. Овердрафт. Підстави і черговість списання коштів з рахунка.
- •86. Договір факторингу: поняття, ознаки, джерела правового регулювання. Сторони в договорі
- •87. Загальна характеристика договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, їх види, вимоги до форми.
- •88. Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності: поняття, види.
- •89. Ліцензійний договір
- •90. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності. Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності.
- •91. Договір комерційної концесії (франчайзингу).
- •92. Договір про спільну діяльність: поняття, ознаки, сфера застосування, джерела правового регулювання. Сторони в договорі. Форма договору про спільну діяльність. Зміст договору.
- •93.Поняття договору простого товариства. Вклади учасників простого товариства. Правовий режим спільного майна
- •94. Порядок ведення спільних справ учасників простого товариства. Розподіл між учасниками прибутків, спільних витрат і збитків
- •95.Припинення договору простого товариства.
- •96. Зобов’язання і зпублічної обіцянкив инагороди.
- •97 Зобов’язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •98 Поняття і значення зобов’язань із відшкодування шкоди. Елементи зобов’язання із відшкодування шкоди. Підстави (умови) виникнення зобов’язання із відшкодування шкоди
- •100. Відшкодування шкоди, завданої при здійсненні особою права на самозахист та у стані крайньої необхідності.
- •101. Відшкодування шкоди, завданої працівником.
- •104. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою, недієздатною, обмежено дієздатною особою
- •105. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •107. Відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого. Розмір і порядок відшкодування
- •108.Зобов’язання із відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт чи послуг.
- •109. Зобов’язання із набуття чи збереження майна без достатньої правової підстави
- •116Право на обов’язкову частку у спадщині
- •117.Форма заповіту.Посвідчення заповіту при свідках
- •119.Умови спадкування за законом. Черговість спадкування за законом, зміна такої черговості. Спадкування за правом представлення.
- •118.Право заповідача на скасування та зміну заповіту.Недійсність заповіту
- •3. Спадкування за правом представлення
- •120.Загальний порядок прийняття спадщини. Особливості прийняття спадщини окремими категоріями спадкоємців.
- •122) Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія). Відумерлість спадщини.
- •123) Задоволення спадкоємцями вимог кредиторів спадкодавця.
- •124) Свідоцтво про право на спадщину та порядок його одержання. Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину. Визнання свідоцтва недійним
- •125) Поняття та ознаки спадкового договору. Сторони спадкового договору. Форма спадкового договору.
Публічний договір. Договір приєднання.
Стаття 633. Публічний договір
1. Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
2. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
3. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
4. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.
5. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. 6. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
Публічний договір є одним із найпоширеніших видів договорів. Перелік сфер, в яких може застосовуватись публічний договір, наданий в частині 1 коментованої статті, є приблизним і не може бути вичерпним. В той же час предметом договору можуть бути будь-які дії, які повинна вчиняти відповідна особа - підприємець за характером своєї діяльності. Укладаючи публічний договір, підприємець, за загальним правилом, не має права надавати переваги будь-кому, крім тих осіб, які мають право на такі переваги за законом. Отже, ціна на товари чи послуги за публічним договором встановлюється однакова як для фізичних осіб, так і для юридичних осіб - споживачів таких товарів чи послуг. Однак, деякі законодавчі акти встановлюють перелік пільг щодо певних категорій споживачів. Якщо у підприємця є можливість надання певного товару або послуг, виконання певного виду робіт, то ЦК забороняє йому відмовлятися від укладення публічного договору. Цивільним законодавством України можуть бути встановлені правила, які є обов'язковими для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Такі правила можуть мати форму типових договорів. Типові форми договорів забезпечують однакове оформлення договірних відносин
Стаття 634. Договір приєднання
1. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. 2. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. 3. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
Договори приєднання досить розповсюджені в різних сферах життєдіяльності. Прикладами таких договорів можуть бути угоди про користування електроенергією, газом та інші договори з комунальними підприємствами. Тобто це договір, за яким умови договору визначені заздалегідь однією із сторін, може бути укладений лише шляхом приєднання другою стороною до договору в цілому, що означає, що друга сторона не може змінювати умови запропонованого договору, а може лише прийняти їх в запропонованому вигляді. Частина 2 коментованої статті надає стороні, що приєдналась, право розірвати або змінити договір, але в установлених в нормі закону випадках. Однак частина третя обмежує таке право особі, яка приєдналась, у зв'язку із здійсненням нею підприємницької діяльності.
(+ Додатково)
Законодавець виокремлює публічний договір з-поміж інших як такий, специфічною рисою якого є обов'язок його сторони (а нею завжди є підприємець) здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Як правило, публічними є договори, що укладаються при купівлі-продажу в роздрібній торгівлі, при перевезенні транспортом загального користування, наданні послуг зв'язку, медичного, готельного, банківського обслуговування тощо (ч. І ст. 633 ЦК України). Відмінною рисою цих договорів є те, що підприємець не тільки зобов'язаний, здійснюючи свою діяльність, укладати відповідні договори з всіма і з кожним, хто до нього звернеться, а й умови цих договорів мають бути однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (наприклад, при укладенні договорів перевезення певні пасажири мають пільги по оплаті проїзду). Підприємець не наділяється правом ані надавати переваги одному споживачу перед іншим (частини 2 та 3 ст. 633 ЦК України), ані відмовлятися від укладення договору за наявності в нього такої можливості (ч. 4 ст. 633 ЦК).
Оскільки, як правило, підприємницька діяльність, здійснювана в означених вище сферах, спрямована на широкий загал, в основному населення, і пересічні люди далеко не завжди освічені у сфері своїх прав, законодавство, охороняючи та захищаючи їх права як слабкої сторони в договорі, встановлює обов'язкові для сторін правила, яких належить додержуватися. Умови публічного договору, які не відповідають правилам, обов'язковим для сторін при його укладенні і виконанні, або порушують правило щодо однаковості його умов для всіх споживачів, є нікчемними (ч. 6 ст. 633 ЦК України). Нікчемність окремої умови публічного договору не має наслідком недійсність договору в цілому, якщо можна припустити, що договір був би укладений і без включення до нього такої умови (ст. 217 ЦК України).
В Україні, як і у всьому світі, приділяється значна увага належному рівню захисту прав споживачів як показникові стану ринкової економіки.
Водночас підприємець, який не має можливості укласти договір на вимогу всіх осіб, хто звернувся до нього (наприклад, не розрахувавши кількість звернень за оголошеною акцією), внаслідок відсутності товару або виробничих можливостей для надання послуг чи виконання робіт не може вважатися таким, що порушив приписи ст. 633 ЦК України. Тобто відмова підприємця від укладення публічного договору має бути обгрунтованою під загрозою стягнення ним завданих споживачеві такою відмовою збитків.
Існування таких сфер підприємницької діяльності (сегментів ринку), у силу самої специфіки якої щоденно укладається чимало однотипних стандартних договорів, зокрема, при наданні банківських послуг, перевезенні пасажирів, побутового підряду, прокату, страхування тощо. Саме тому доцільно заздалегідь опрацювати умови цих договорів, передбачивши і врахувавши в них все значуще для встановлення договірних відносин. Розробляє умови договору лише одна сторона (відповідно банк, перевізник, страховик тощо), а другий контрагент лише приєднується до тих умов, з якими він знайомиться. Він не може запропоновувати свої умови договору (ч. І ст. 634 ЦК України). Тому такі договори й кваліфікуються як договори приєднання, хоча це не є певним їх угрупуванням. Інколи навіть у статтях закону, що регулюють певні види договорів, прямо вказується на те, що цей договір приєднання. Прикладом може бути договір прокату (ч. 2 ст. 787 ЦК України).
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, а отже, договори про надання банківських послуг одного банку не збігаються з договорами про надання аналогічних послуг іншим банком і не лише за вартістю цих послуг або ставками депозитів, а взагалі за змістом. Часто умови договорів приєднання розробляються материнським товариством і доводяться до залежних (дочірніх) товариств. Наприклад, ДАК "Хліб України" розробив умови договорів з товаровиробниками, які доведені до відома всіх організацій, що працюють під дахом ДАКу. Інколи ж умови договору містяться в типових договорах, затверджених державними органами.
Такий стан відносин на стадії укладення договору, з одного боку, є зручним для обох осіб, які мають намір зв'язати себе зобов'язанням, але з другого - містить загрозу для особи, яка приєднується до договору, адже вона, будучи позбавлена можливості впливати на зміст договору не лише на стадії його укладення (коли вона приймає рішення про вступ до правовідносин саме на цих умовах), айв подальшому, під час виконання сторонами своїх договірних прав та обов'язків, що не виключає можливість різного роду зловживань другою стороною.
Особливо це трапляється тоді, коли формулювання умов договору спеціально містить вирази, за якими приховуються певні моделі поведінки однієї зі сторін договору, що використовуються нею на свою користь і на шкоду інтересам другої сторони.
Цим і викликане положення ч. 2 ст. 634 ЦК України, за яким особі, яка приєдналася до договору, надається право вимагати його зміни або розірвання у випадках, якщо: сторона цим договором позбавлена прав, які звичайно мала; цей договір виключає або обмежує відповідальність сторони, що розробила формуляр або іншу стандартну форму; цей договір містить інші умови, які є явно обтяжливими для сторони, що приєдналася до договору. Одночасно встановлюється, що сторона, яка приєдналася до договору, зобов'язана довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. І навпаки, сторона, яка запропонувала редакцію договору, до якого приєдналася друга сторона, вправі відмовити у задоволенні вимог щодо зміни або розірвання договору якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору (ч. З ст. 634 ЦК України).
