- •Поняття договору в цивільномуправі.
- •Свобода договору та її межі.
- •Консенсуальні і реальні договори. Односторонні і двосторонні договори. Відплатні та безвідплатні договори.
- •Попереднійдоговір. Змішанийдоговір.
- •Публічний договір. Договір приєднання.
- •6. Договір на користь третьої особи.
- •7. Зміст договору. Істотні умови договору.
- •8. Укладення договору.
- •9. Зміна і розірвання договору: підстави, порядок та правові наслідки
- •5. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною аборозірванням договору.
- •10. Поняття та ознаки договору купівлі-продажу, його значення в сучасних умовах, сфера застосування та джерела правового регулювання.
- •Судовий прецедент
- •Договір (наприклад - попередній договір або договір запродажу).
- •11. Сторони в договорі купівлі-продажу. Право продажу речі. Форма договору купівлі-продажу
- •12 Зміст договору купівлі-продажу
- •14. Гарантії якості товару в договорі купівлі-продажу. Гарантійний строк і строк придатності. Стаття 675. Гарантії якості товару
- •2. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).
- •3. Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
- •15. Права та обов’язки покупця. Правові наслідки порушення покупцем своїх зобов’язань.
- •16. Договір роздрібної купівлі-продажу
- •17. Договір поставки
- •18. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •19. Договір міни (бартеру)
- •20. Договір дарування
- •21. Відмова від договору дарування. Розірвання договору дарування.
- •22. Пожертва як різновид дарування
- •23. Договір ренти.
- •24. Договір довічного утримання: поняття, ознаки. Сторони у договорі.
- •25. Форма договору довічного утримання (догляду). Зміст договору.
- •32. Договір прокату
- •33. Договір оренди земельної ділянки
- •34.Договір найму(оренди)будівлі або іншої капітальної споруди.
- •35.Договір найму(оренди)транспортного засобу.
- •36. Договір фінансового лізингу : поняття,джерела правового регулювання,сфера застосування.Сторони у договорі.Форма договору фінансового лізингу.
- •37.Зміст договору фінансового лізингу. Відповідальність продавця (постачальника) предмета
- •38 Договір найму житла: поняття, ознаки, джерела правового регулювання.
- •39.Сторони у договорі найму житла. Особи, які постійно проживають з наймачем. Тим часові мешканці
- •40. Предмет договору найму житла. Плата за користування житлом. Строк договору найму житла.
- •41. Права та обов’язки сторін за договором найму житла. Припинення договору.
- •42. Договір позички.
- •1) Односторонній або двосторонній; 2) реальний або консенсуальний;3) безвідплатний.
- •43. Договір підряду: поняття, ознаки, сфера застосування, джерела правового регулювання.
- •44. Сторони в договорі підряду. Система генерального підряду.
- •45. Предмет договору підряду. Ціна в договорі підряду. Кошторис
- •46. Права та обов’язки сторін за договором підряду. Ризики підрядника. Правові наслідки порушення зобов’язань за договором підряду.
- •47. Договір побутового підряду
- •48.Договір будівельного підряду: поняття, сфера застосування, джерела правового регулювання. Сторони у договорі. Укладення договору будівельного підряду.
- •49.Зміст договору будівельного підряду. Права і обов’язки сторін. Порядок передання та прийняття виконаних робіт. Відповідальність сторін за договором.
- •50.Договір підряду на проектні та пошукові роботи
- •51.Поняття та види перевезень, джерела їх правового регулювання
- •52.Договір перевезення вантажу
- •58. Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) чи пошкодження речі. Особливості відповідальності професійного зберігача.
- •61. Страхування як цивільно-правовий інститут. Поняття страхування та джерела його правового.
- •62. Страховик, страхувальник, застрахована особа, вигодонабувач.
- •Зміст договору страхування.
- •66. Припинення договору страхування. Недійсність договору страхування.
- •69. Припинення договору доручення
- •70. Договір комісії: поняття, ознаки, сфера застосування. Сторони у договорі.
- •Сторони договору комісії
- •71. Зміст договору комісії. Права та обов’язки сторін, їх зміст та порядок виконання.
- •72. Припинення договору комісії.
- •73. Поняття та ознаки договору управління майном. Джерела правового регулювання. Сторони у договорі.
- •74. Договір позики: поняття, ознаки, джерела правового регулювання. Сторони в договорі.
- •75. Зміст договору позики. Форма договору.
- •76. Кредитний договір: поняття, ознаки, джерела правового регулювання.
- •77. Сторони в кредитному договорі.
- •78. Зміст кредитного договору. Форма договору.
- •79. Договір споживчого кредиту
- •80.Договір банківського вкладу: поняття, ознаки, джерела правового регулювання. Види вкладів.
- •81. Сторони в договорі банківського вкладу. Укладення договору
- •10.1. Якщо фізична особа не має рахунків у цьому банку, то
- •3.2. Якщо юридична особа не має рахунку в цьому банку, то для відкриття їй поточного рахунку потрібно подати такі документи:
- •82. Права та обов’язки сторін за договором банківського вкладу, їх виконання
- •83.Договір банківського рахунку: поняття, ознаки, джерела правового регулювання.
- •84. Сторони в договорі банківського рахунку. Укладення договору
- •85. Права та обов’язки сторін за договором банківського рахунку. Овердрафт. Підстави і черговість списання коштів з рахунка.
- •86. Договір факторингу: поняття, ознаки, джерела правового регулювання. Сторони в договорі
- •87. Загальна характеристика договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, їх види, вимоги до форми.
- •88. Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності: поняття, види.
- •89. Ліцензійний договір
- •90. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності. Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності.
- •91. Договір комерційної концесії (франчайзингу).
- •92. Договір про спільну діяльність: поняття, ознаки, сфера застосування, джерела правового регулювання. Сторони в договорі. Форма договору про спільну діяльність. Зміст договору.
- •93.Поняття договору простого товариства. Вклади учасників простого товариства. Правовий режим спільного майна
- •94. Порядок ведення спільних справ учасників простого товариства. Розподіл між учасниками прибутків, спільних витрат і збитків
- •95.Припинення договору простого товариства.
- •96. Зобов’язання і зпублічної обіцянкив инагороди.
- •97 Зобов’язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •98 Поняття і значення зобов’язань із відшкодування шкоди. Елементи зобов’язання із відшкодування шкоди. Підстави (умови) виникнення зобов’язання із відшкодування шкоди
- •100. Відшкодування шкоди, завданої при здійсненні особою права на самозахист та у стані крайньої необхідності.
- •101. Відшкодування шкоди, завданої працівником.
- •104. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою, недієздатною, обмежено дієздатною особою
- •105. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •107. Відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого. Розмір і порядок відшкодування
- •108.Зобов’язання із відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт чи послуг.
- •109. Зобов’язання із набуття чи збереження майна без достатньої правової підстави
- •116Право на обов’язкову частку у спадщині
- •117.Форма заповіту.Посвідчення заповіту при свідках
- •119.Умови спадкування за законом. Черговість спадкування за законом, зміна такої черговості. Спадкування за правом представлення.
- •118.Право заповідача на скасування та зміну заповіту.Недійсність заповіту
- •3. Спадкування за правом представлення
- •120.Загальний порядок прийняття спадщини. Особливості прийняття спадщини окремими категоріями спадкоємців.
- •122) Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія). Відумерлість спадщини.
- •123) Задоволення спадкоємцями вимог кредиторів спадкодавця.
- •124) Свідоцтво про право на спадщину та порядок його одержання. Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину. Визнання свідоцтва недійним
- •125) Поняття та ознаки спадкового договору. Сторони спадкового договору. Форма спадкового договору.
92. Договір про спільну діяльність: поняття, ознаки, сфера застосування, джерела правового регулювання. Сторони в договорі. Форма договору про спільну діяльність. Зміст договору.
Стаття 1130. Договір про спільну діяльність
1. За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
2. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Стаття 1131. Форма та умови договору про спільну діяльність
1. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.
2. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
1. Загальні положення
Для більшості зобов'язань цивільного права характерна двосторонність: з одного боку, учасником виступає кредитор, з іншого - учасник-боржник. Цілі збігаються по зустрічній протилежній направленості: один передає, другий отримує. Але існує частина зобов'язань, де учасники переслідують одну і ту саму мету без протилежної направленості і для досягнення якої вони об'єднують свої зусилля і вклади. Наприклад, для будівництва певного об'єкта учасники об'єднують свої зусилля і вклади. Усі вони діють разом для досягнення певної мети. У відносинах між ними (учасниками) всі вони є кредиторами і боржниками одночасно один щодо одного.
Така взаємність у правах і обов'язках, а також наявність внутрішніх відносин (між учасниками) і зовнішніх відносин (учасників з третіми особами) робить їх схожими до відносин, які складаються в господарських товариствах. Проте законодавець надав вибір суб'єктам і дозволив у традиціях римського приватного права вступати в такі відносини без створення юридичної особи, виділивши їх в окрему групу договірних відносин - відносин, які виникають з договору про спільну діяльність. "Товариські об'єднання кількох осіб для спільного досягнення певної господарської мети зустрічаються вже у найглибшій давності. Сама ідея товариської домовленості там, де сил одного не вистачає для вирішення будь-якого життєвого завдання, сама по собі настільки проста і природна, що всюди, де ми зустрічаємо людину в гуртожитку, ми зустрічаємо і договір товариства. Немає такого цивільного законодавства в минулому, яке б не знало товариства"1. Інститут спільної діяльності бере витоки з основних положень договору товариства, які були викладені ще в Інституціях Гая. До нас перейшли основні ознаки та певні конструкції: внесення вкладів, правовий режим майна, порядок поділу прибутків тощо. "Проте, якщо в римському праві основна увага приділялася майновим аспектам внутрішніх взаємовідносин між самими товаришами, то наприкінці XIX і на початку XX ст. стало активно розвиватися регулювання зовнішньої сторони буття товариства - відносин його учасників з третіми особами".
Спільну діяльність регулює гл. 77 ЦК України, а ст. 1130 дає визначення і самого договору про спільну діяльність як договору, де сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Відносини, які виникають з указаного договору, за своїм характером носять кореальний характер. "...Встановлено зовсім інше юридичне правовідношення, в якому одне і те саме зобов'язання повністю і нероздільно відноситиметься до кожного із багатьох вірителів чи боржників... Віритель і боржник пов'язані в одне штучне ціле, називаються duo геі". Цей термін - це назва титулу Дігест XLV. Reus - спільна назва для кредитора і боржника. А самі відносини за участю осіб з таким статусом називали correus, "із нього новітні письменники і утворили термін, дуже часто вживаний: кореальні зобов'язання і корреальність". За цією ж точкою зору, а саме з встановлення характеру розподілення прав і обов'язків між сторонами, ці договори відносять до групи синалагматичних договорів (взаємних).
Корреальність може бути як активна, так і пасивна. Зрозуміло, що відносини спільної діяльності є активними корреальними відносинами, оскільки із самого визначення передбачається необхідність вчинення активних дій. Відсутність чіткого визначення статусу кредитора і боржника у відносинах між сторонами договору дає можливість вивести на перший план спільну мету і визначити, що "їх взаємні права і обов'язки слугують тільки засобом її досягнення. Тому суб'єкти даного договору, як правило, не іменуються кредиторами і боржники, а позначаються терміном "учасники"4. Вищезазначена активність стосується відносин, які виникають між учасниками щодо третіх осіб (тобто у зовнішніх відносинах). Щодо внутрішніх відносин, то "численні члени товариського договору не розподілені на дві сторони, активну і пасивну, але всі знаходяться в однаковому юридичному становищі. Кожен учасник договору щодо всіх учасників має права і несе обов'язки, будучи одночасно активним і пасивним суб'єктом"3.
Як правило, об'єднання вкладів, а також подальша діяльність за договором про спільну діяльність передбачає створення спільної власності. "Ця обставина іноді давала привід для твердження, нібито в договорі про спільну діяльність немає практичної необхідності, оскільки відповідні питання сповна можуть бути вирішені за допомогою норм про спільну власність".
Проте режим спільної власності встановлює правила лише щодо користування, володіння і розпорядження самою річчю, але не встановлює правила її використання в режимі спільної діяльності, "спільної діяльності в загальних цілях. У цьому і полягає її відмінність від спільної діяльності, яка так чи інакше пов'язана зі спільною власністю".
Питання про оплатність чи безоплатність договору є дискусійним. Перша група вчених (наприклад О. С. Йоффе) вважають, що учасники не отримають зустрічного майнового задоволення, а разом створюють один матеріальний об'єкт для досягнення певної спільної мети. Тому такий характер взаємовідносин між учасниками відносить цей договір до групи безоплатних. Проте зустрічний характер прав і обов'язків за договором дав ряду авторів взагалі заперечувати їх конкретне віднесення до тієї чи іншої групи. І третя група науковців (їх більшість, зокрема А. І. Масляєв, Є. А. Суханов) вбачають притаманність договору оплатного характеру. "Навіть якщо в договорі немає мети отримання прибутку, то і в цьому випадку можна розглядати його як о платний, оскільки за такої діяльності результатом буде задоволення будь-якого інтересу сторони. У будь-якому договорі кожен учасник вправі вимагати від інших (іншого) його учасників (учасника) виконання по здійсненню обов'язків майнового характеру, тобто кожен зобов'язаний їх здійснити на користь інших"3. Така позиція авторів, на наш погляд, стосується, насамперед, договору простого товариства, де обов'язковим є об'єднання вкладів. Важко знати оплатність у договорах про спільну діяльність без об'єднання вкладів і без мети отримання прибутку, оскільки зустрічні дії не носитимуть майнового характеру. Тому залежно від виду договору про спільну діяльність треба визначати його характер, о платний чи безоплатний.
З огляду на поділ цивільно-правових договорів на консенсуальні та реальні безсумнівною, на наш погляд, є позиція щодо віднесення договору про спільну діяльність до консенсуальних договорів, тобто права і обов'язки за цим договором виникають з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами. Такий порядок дій, а саме - спочатку досягнення згоди, а потім реальні дії, наприклад внесення вкладів, випливає зі ст. 1131 ЦК України.
