Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ponyattya_dogovoru_v_tsivilnomupravi.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
410 Кб
Скачать
☆

38 Договір найму житла: поняття, ознаки, джерела правового регулювання.

За договором найму (оренди) житла одна сторона — власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату (ст. 810 ЦК).

Юридичні ознаки договору: взаємний, реальний або консенсуальний, відплатний.

ЦК України розрізняє такі види найму:

• договір найму (оренди) житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності;

• договір найму (оренди) житла, за яким наймодавцем є підприємець (договір комерційного найму).

Відповідно, правове регулювання договору найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, здійснюється житловим законодавством, а договору комерційного найму — ЦК, якщо інше не встановлено законом.

Договір найму житла укладається у письмовій формі.

+ сюди можна додати наступні питання…щоб не дублювати)

39.Сторони у договорі найму житла. Особи, які постійно проживають з наймачем. Тим часові мешканці

Сторонами договору є наймодавець та наймач, якими можуть бути фізичні та юридичні особи.

Це будь-які особи: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства. Фізичні особи мають бути дієздатними. Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб. які можуть бути сторонами договору

До наймодавця юридичної особи висуваються такі вимоги: юридична особа має бути власником житла і володіти достатнім обсягом правосуб'єктності.

За договором найму житла в державному або комунальному та соціальному житлових фондах наймачем може виступати лише громадянин України.

Особливість договору найму в приватному фонді полягає в тому, що в цьому документі визначається правове положення осіб, які постійно проживають разом із наймачем. На відміну від ЖК, ЦК не вимагає наявності родинного зв'язку між наймачем та цими особами. Це можуть бути як подружжя, діти й батьки, інші родичі, так і сторонні (такі, що не є родичами) особи, наприклад друзі, колеги.

Особливий статус цих осіб полягає в тому, що вони, хоч і не є співнаймачами, вони мають рівні з наймачем права та обов'язки щодо користування житлом.

Але такий комплекс прав і обов'язків може виникнути лише за сукупності таких фактів:

- особи мають бути поіменовані в договорі. А це передбачає, що наймодавець дає згоду на їх проживання;

- вони повинні вселитися в надане житло разом із наймачем або в інший обумовлений строк;

- особи мають вселитися на постійне проживання.

Постійний характер проживання підтверджується реєстрацією, що її здійснюють відповідні органи. Разом із тим реєстрація проживання здійснює обліково-статистичні функції, а її наявність чи відсутність сама по собі не є підставою для визнання права користування житлом за особою, яка там проживає.

Особливість правового становища осіб, які постійно проживають із наймачем, полягає і в тому, що законодавець установлює імперативну норму, згідно з якою відповідальність перед наймодавцем за порушення умов договору цими особами несе наймач.

Новелою законодавства є передбачення множинності стосовно наймача. В цьому разі у співнаймачів виникають не лише рівні права, а й обов'язки за договором. І права, й обов'язки мають солідарний характер.

В осіб, які постійно проживають із наймачем, виникає право користування житлом, яке базується на договорі. Порядок користування помешканням визначається за домовленістю між наймачем і цими особами. Форму домовленості законодавство не передбачає, тому порядок користування житлом може бути визначено і в самому договорі найму. У разі виникнення спору з приводу користування житлом порядок користування встановлюється за рішенням суду.

Детальніше всі ці питання регулює ЖК України.

У частині і ст. 64 та ст. 160 ЖК передбачено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом із ним, користуються всіма правами і мають усі обов'язки нарівні з наймачем. Повнолітні члени сім'ї наймача несуть солідарну з ним відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із договору.

У частині 2 ст. 64 ЖК визначено, хто може належати до членів сім'ї наймача. Передусім це його дружина, їхні діти та батьки.

Членами сім'ї наймача можуть бути визнані й інші особи, якщо вони постійно проживають разом із наймачем та ведуть з ним спільне господарство. До таких осіб належать не лише родичі наймача та його дружини, а й особа, з якою наймач перебуває у фактичних шлюбних стосунках, утриманці наймача тощо. Наявність родинних зв'язків при цьому не обов'язкова.

Тимчасові мешканці

1. Наймач та особи, які постійно проживають разом з ним, заїхньою взаємною згодою та з попереднім повідомленням наймодавця можуть дозволити тимчасове проживання у помешканні іншої особи(осіб) без стягнення плати за користування житлом (тимчасових мешканців). 2. Тимчасові мешканці не мають самостійного правакористування житлом.

3. Тимчасові мешканці повинні звільнити житло після спливу погодженого з ними строку проживання або не пізніше семи днів від дня пред'явлення до них наймачем або наймодавцем вимоги про звільнення помешкання.