- •Поняття договору в цивільномуправі.
- •Свобода договору та її межі.
- •Консенсуальні і реальні договори. Односторонні і двосторонні договори. Відплатні та безвідплатні договори.
- •Попереднійдоговір. Змішанийдоговір.
- •Публічний договір. Договір приєднання.
- •6. Договір на користь третьої особи.
- •7. Зміст договору. Істотні умови договору.
- •8. Укладення договору.
- •9. Зміна і розірвання договору: підстави, порядок та правові наслідки
- •5. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною аборозірванням договору.
- •10. Поняття та ознаки договору купівлі-продажу, його значення в сучасних умовах, сфера застосування та джерела правового регулювання.
- •Судовий прецедент
- •Договір (наприклад - попередній договір або договір запродажу).
- •11. Сторони в договорі купівлі-продажу. Право продажу речі. Форма договору купівлі-продажу
- •12 Зміст договору купівлі-продажу
- •14. Гарантії якості товару в договорі купівлі-продажу. Гарантійний строк і строк придатності. Стаття 675. Гарантії якості товару
- •2. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).
- •3. Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
- •15. Права та обов’язки покупця. Правові наслідки порушення покупцем своїх зобов’язань.
- •16. Договір роздрібної купівлі-продажу
- •17. Договір поставки
- •18. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •19. Договір міни (бартеру)
- •20. Договір дарування
- •21. Відмова від договору дарування. Розірвання договору дарування.
- •22. Пожертва як різновид дарування
- •23. Договір ренти.
- •24. Договір довічного утримання: поняття, ознаки. Сторони у договорі.
- •25. Форма договору довічного утримання (догляду). Зміст договору.
- •32. Договір прокату
- •33. Договір оренди земельної ділянки
- •34.Договір найму(оренди)будівлі або іншої капітальної споруди.
- •35.Договір найму(оренди)транспортного засобу.
- •36. Договір фінансового лізингу : поняття,джерела правового регулювання,сфера застосування.Сторони у договорі.Форма договору фінансового лізингу.
- •37.Зміст договору фінансового лізингу. Відповідальність продавця (постачальника) предмета
- •38 Договір найму житла: поняття, ознаки, джерела правового регулювання.
- •39.Сторони у договорі найму житла. Особи, які постійно проживають з наймачем. Тим часові мешканці
- •40. Предмет договору найму житла. Плата за користування житлом. Строк договору найму житла.
- •41. Права та обов’язки сторін за договором найму житла. Припинення договору.
- •42. Договір позички.
- •1) Односторонній або двосторонній; 2) реальний або консенсуальний;3) безвідплатний.
- •43. Договір підряду: поняття, ознаки, сфера застосування, джерела правового регулювання.
- •44. Сторони в договорі підряду. Система генерального підряду.
- •45. Предмет договору підряду. Ціна в договорі підряду. Кошторис
- •46. Права та обов’язки сторін за договором підряду. Ризики підрядника. Правові наслідки порушення зобов’язань за договором підряду.
- •47. Договір побутового підряду
- •48.Договір будівельного підряду: поняття, сфера застосування, джерела правового регулювання. Сторони у договорі. Укладення договору будівельного підряду.
- •49.Зміст договору будівельного підряду. Права і обов’язки сторін. Порядок передання та прийняття виконаних робіт. Відповідальність сторін за договором.
- •50.Договір підряду на проектні та пошукові роботи
- •51.Поняття та види перевезень, джерела їх правового регулювання
- •52.Договір перевезення вантажу
- •58. Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) чи пошкодження речі. Особливості відповідальності професійного зберігача.
- •61. Страхування як цивільно-правовий інститут. Поняття страхування та джерела його правового.
- •62. Страховик, страхувальник, застрахована особа, вигодонабувач.
- •Зміст договору страхування.
- •66. Припинення договору страхування. Недійсність договору страхування.
- •69. Припинення договору доручення
- •70. Договір комісії: поняття, ознаки, сфера застосування. Сторони у договорі.
- •Сторони договору комісії
- •71. Зміст договору комісії. Права та обов’язки сторін, їх зміст та порядок виконання.
- •72. Припинення договору комісії.
- •73. Поняття та ознаки договору управління майном. Джерела правового регулювання. Сторони у договорі.
- •74. Договір позики: поняття, ознаки, джерела правового регулювання. Сторони в договорі.
- •75. Зміст договору позики. Форма договору.
- •76. Кредитний договір: поняття, ознаки, джерела правового регулювання.
- •77. Сторони в кредитному договорі.
- •78. Зміст кредитного договору. Форма договору.
- •79. Договір споживчого кредиту
- •80.Договір банківського вкладу: поняття, ознаки, джерела правового регулювання. Види вкладів.
- •81. Сторони в договорі банківського вкладу. Укладення договору
- •10.1. Якщо фізична особа не має рахунків у цьому банку, то
- •3.2. Якщо юридична особа не має рахунку в цьому банку, то для відкриття їй поточного рахунку потрібно подати такі документи:
- •82. Права та обов’язки сторін за договором банківського вкладу, їх виконання
- •83.Договір банківського рахунку: поняття, ознаки, джерела правового регулювання.
- •84. Сторони в договорі банківського рахунку. Укладення договору
- •85. Права та обов’язки сторін за договором банківського рахунку. Овердрафт. Підстави і черговість списання коштів з рахунка.
- •86. Договір факторингу: поняття, ознаки, джерела правового регулювання. Сторони в договорі
- •87. Загальна характеристика договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, їх види, вимоги до форми.
- •88. Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності: поняття, види.
- •89. Ліцензійний договір
- •90. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності. Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності.
- •91. Договір комерційної концесії (франчайзингу).
- •92. Договір про спільну діяльність: поняття, ознаки, сфера застосування, джерела правового регулювання. Сторони в договорі. Форма договору про спільну діяльність. Зміст договору.
- •93.Поняття договору простого товариства. Вклади учасників простого товариства. Правовий режим спільного майна
- •94. Порядок ведення спільних справ учасників простого товариства. Розподіл між учасниками прибутків, спільних витрат і збитків
- •95.Припинення договору простого товариства.
- •96. Зобов’язання і зпублічної обіцянкив инагороди.
- •97 Зобов’язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •98 Поняття і значення зобов’язань із відшкодування шкоди. Елементи зобов’язання із відшкодування шкоди. Підстави (умови) виникнення зобов’язання із відшкодування шкоди
- •100. Відшкодування шкоди, завданої при здійсненні особою права на самозахист та у стані крайньої необхідності.
- •101. Відшкодування шкоди, завданої працівником.
- •104. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою, недієздатною, обмежено дієздатною особою
- •105. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •107. Відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого. Розмір і порядок відшкодування
- •108.Зобов’язання із відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт чи послуг.
- •109. Зобов’язання із набуття чи збереження майна без достатньої правової підстави
- •116Право на обов’язкову частку у спадщині
- •117.Форма заповіту.Посвідчення заповіту при свідках
- •119.Умови спадкування за законом. Черговість спадкування за законом, зміна такої черговості. Спадкування за правом представлення.
- •118.Право заповідача на скасування та зміну заповіту.Недійсність заповіту
- •3. Спадкування за правом представлення
- •120.Загальний порядок прийняття спадщини. Особливості прийняття спадщини окремими категоріями спадкоємців.
- •122) Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія). Відумерлість спадщини.
- •123) Задоволення спадкоємцями вимог кредиторів спадкодавця.
- •124) Свідоцтво про право на спадщину та порядок його одержання. Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину. Визнання свідоцтва недійним
- •125) Поняття та ознаки спадкового договору. Сторони спадкового договору. Форма спадкового договору.
89. Ліцензійний договір
Стаття 1109. Ліцензійний договір
1. За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
2. У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.
3. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
4. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.
5. Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними.
6. Права на використання об'єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату.
7. У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України.
8. Якщо в ліцензійному договорі про видання або інше відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої грошової суми, то в договорі має бути встановлений максимальний тираж твору.
9. Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням цього Кодексу, є нікчемними.
Стаття 1110. Строк ліцензійного договору
1. Ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності.
2. Ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використання об'єкта права інтелектуальної власності. Ліцензіар або ліцензіат можуть відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення другою стороною інших умов договору.
3. У разі відсутності у ліцензійному договорі умови про строк договору він вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на п'ять років. Якщо за шість місяців до спливу зазначеного п'ятирічного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на невизначений час. У цьому випадку кожна із сторін може в будь-який час відмовитися від договору, письмово повідомивши про це другу сторону за шість місяців до розірвання договору, якщо більший строк для повідомлення не встановлений за домовленістю сторін.
Стаття 1111. Типовий ліцензійний договір
1. Уповноважені відомства або творчі спілки можуть затверджувати типові ліцензійні договори.
2. Ліцензійний договір може містити умови, не передбачені типовим ліцензійним договором. Умови ліцензійного договору, укладеного з творцем об'єкта права інтелектуальної власності, що погіршують його становище порівняно з становищем, передбаченим законом або типовим договором, є нікчемними і замінюються умовами, встановленими типовим договором або законом.
Ліцензійний договір - це цивільно-правовий договір, за яким одна сторона - ліцензіар - на о платній основі надає іншій стороні договору - ліцензіату - право на використання об'єктів промислової власності. Результатом укладення та реєстрації ліцензійного договору в Державному департаменті інтелектуальної власності (далі - Держдепартамент), який функціонує при Міністерстві освіти і науки України, є видача ліцензії. У ліцензійному договорі зазначають вид ліцензії, сферу використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, що їх сторони вважають за доцільне включити у договір. Ліцензія - це дозвіл на використання винаходу або іншого технічного досягнення, який надається на основі ліцензійного договору або судового чи адміністративного рішення компетентного державного органу.
Чинне законодавство України про промислову власність передбачає іще один різновид ліцензії - так звану відкриту ліцензію, за якою власник патенту (свідоцтва) на об'єкт промислової власності (крім патентів на секретні об'єкти) має право подати до Держдепартаменту для офіційної публікації заяву про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого об'єкта промислової власності. Тобто власник патенту оголошує відкриту ліцензію для будь-якої особи, яка забажає скористатися цим запатентованим об'єктом. Для стимулювання відкритих ліцензій у законодавстві встановлено певну пільгу для власників патентів - збір за підтримання чинності патенту в такому разі зменшується наполовину, починаючи від року, що настає за роком публікації такої заяви.
Особа, яка виявила бажання скористатися зазначеним дозволом, зобов'язана укласти з власником патенту договір про платежі. Спори, що виникають під час виконання цього договору, вирішуються в судовому порядку.
Проте може бути таке, що охочих скористатися оголошеним дозволом не знайшлося. Тоді власник патенту може подати до Держдепартаменту письмове клопотання про відкликання своєї заяви. У такому разі річний збір за підтримання чинності патенту сплачується в повному обсязі, починаючи від року, що настає за роком публікації такого клопотання.
3. Укладення та припинення ліцензійного договору
Передача права використання товарного знака здійснюється шляхом видачі ліцензії на підставі ліцензійного договору про використання знака.
Об'єктом ліцензійного договору є об'єкти промислової власності, а саме - товарні знаки. Предмет ліцензійного договору - дії сторін, спрямовані на виникнення, зміну та припинення прав і обов'язків сторін договору. Суб'єкти ліцензійного договору - юридичні та фізичні особи, в тому числі іноземці, особи без громадянства.
Ліцензійний договір уважають укладеним, якщо сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов (тобто тих умов, які закон визнає істотними або які необхідні для договорів даного виду). Але дійсним ліцензійний договір стає від дати публікації відомостей про видачу ліцензії в офіційному бюлетені "Промислова власність" та внесення їх до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг. Дотримання письмової форми договору є необхідною умовою його дійсності.
Відповідно до п. 2.3.2 Інструкції про подання, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видання ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг, існує дев'ять істотних умов ліцензійного договору.
1. Сторони ліцензійного договору.
Слід звернути увагу на те, що фізична особа, яка повинна мати необмежену законом чи рішенням суду дієздатність (глава 2 ЦК України), може діяти особисто або через свого представника, якому такі повноваження надано через належно оформлене доручення. Іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права (ст. 26 Конституції України). Іноземці та інші особи, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Держдепартаментом реалізують свої права через своїх представників - патентних повірених, зареєстрованих згідно з Положенням про представників у справах інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1994 р. № 545.
Якщо власником товарного знака є кілька осіб (колективна власність), що на практиці трапляється дуже рідко, вони можуть особисто брати участь у зазначених правовідносинах або надати таке право одному зі співвласників. В останньому випадку обов'язковим є нотаріальне оформлення доручення, в якому чітко визначаються права уповноваженого.
Ліцензійний договір від імені юридичної особи підписує особа, що має на це відповідні повноваження, які можуть бути передбачені в Статуті юридичної особи. Підпис складається з повного найменування посади особи, яка підписує договір, самого підпису, ініціалів, прізвища та дати. Документ посвідчується печаткою підприємства. Бажано відразу взяти належним чином завірену копію доручення, протоколу або виписки зі статуту, які засвідчують повноваження особи. Якщо стороною договору є іноземна юридична особа, необхідно враховувати вимоги, передбачені Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 6 вересня 2001 р. № 201.
2. Предмет ліцензійного договору.
Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними.
Права на використання об'єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату.
3. Номер свідоцтва
(Міжнародної реєстрації товарного знака), де зазначається власне номер свідоцтва, дата його видачі, орган, який здійснив реєстрацію товарного знака та видав свідоцтво про його реєстрацію.
4. Перелік товарів і послуг
Із зазначенням класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП), для яких передається право на використання товарного знака (міжнародного товарного знака).
5. Обсяг прав, що передаються.
В цьому розділі необхідно чітко визначити та описати права ліцензіата. Можна назвати права, реалізація яких потребує додаткового погодження з ліцензіаром. Також варто зазначити, що якість товарів, послуг, робіт, які виконуються (виготовляються) під даним товарним знаком, не буде гіршою, ніж у ліцензіара, й останній здійснюватиме контроль за дотриманням даної вимоги.
6. Вид ліцензії.
У цьому розділі необхідно зазначити, виключність/невиключність ліцензії. Власник свідоцтва (міжнародної реєстрації товарного знака) може передати право на використання товарного знака (міжнародного товарного знака) за договором про виключну ліцензію, відомості про яку опубліковано в бюлетені та внесено до реєстру. Ліцензіат, який одержав таке право, може в межах строку дії виданої ліцензії та в обсязі переданих йому прав видавати ліцензію на використання товарного знака (міжнародного товарного знака). Якщо в ліцензійному договорі не зазначено вид ліцензії, то вважається, що надається не ви ключ на ліцензія.
7. Строк дії ліцензійного договору.
Він не може перевищувати терміну дії свідоцтва. Видача ліцензії на використання міжнародного товарного знака здійснюється в межах строку дії міжнародної реєстрації товарного знака.
8. Територія дії ліцензійного договору.
В договорі необхідно зазначити межі географічного регіону, на який поширюється дія ліцензії. Якщо у ліцензійному договорі не визначено цю територію, то дія ліцензійного договору поширюється на всю територію України.
9. Місцезнаходження (місце проживання) сторін.
Перед укладенням договору необхідно отримати інформацію про місцезнаходження ліцензіата (фактичне та юридичне), місця проживання та прописки, органи управління ліцензіата тощо. Такі заходи дають змогу уникнути багатьох проблем, зокрема завдання шкоди товарному знаку та репутації ліцензіара, можливих судових спорів-між сторонами ліцензійного договору.
