16.Характеристика фпп на твердій основі.

Приймання матеріалу (формна пластина, фотопластина, вимивний розчин)

↓

Підготовка устаткування. Експонуюча установка – прогрівання ламп (5 хв). Вимивна установка – ввімкнення нагрівачів для підігріву вимивного розчину. Ввімкнення сушильної установки для створення робочої температури 60◦С.

↓

Попереднє устаткування – освітлення основи ФП пластини протягом 1-3хв з метою кращого з’єднання поліефірної основи з світлочутливим фотополімеризаційно здатним шаром.

↓

Основне експонування. Це опромінення ФП шару через фотоформу. В місцях друкуючих елементів проходить світло, під дією УФ променів відбувається реакція фотополімеризації, мономер перетворюється в полімер і стає твердим нерозчинним у відповідних розчинниках.

↓

Вимивання. Це видалення незаполімеризованих ділянок з ФП пластини в місцях утворення проміжкових елементів. Час вимивання залежить від товщики пластини, марки пластини та концентрації вимивного розчину. Вимивні розчини – вода+пар, спиртові розчини, універсальні органічні сполуки.

↓

Сушіння. З метою видалення вимивного розчину з поверхні форми для стабілізації друкуючих елементів.

↓

Фінішінг – короткочасне випромінення форми з метою усунення липкості поверхні форми та надання більшої твердості (до 1,5хв)

↓

Контроль якості форми (товщина форми, глибину вимивання, якість зображення).

17. Вибір фарби у відповідності до зм.

Фарби на водній основі використовуються для друку на папері, картоні, гофрокартоні. Процес висихання проходить під дією теплого повітря 40-60° і У/Ф променів. Спосіб закріплення фарб комбінований: випаровування розчинника та всотування. Ці фарби дешеві і екологічно чисті.

Фарби на спиртовій основі викор. Для друку на плівкових матеріалах. Спосіб закріплення: плівкоутворення для чого викор. Сушінням теплим повітрям, а також У/Ф сушкою.

Фарби У/Ф закріплення – містять спец. Мономери і закріп. під дією У/Ф променів. За властивостями вони є найкращі, але порівняно дорогі і повинні мати спец. приспосіблення.

18. Види приправок і процес виконання.

Приправка – технологічна операція в резулятаті якої досягаємо рівномірного рельєфу по всій площі форми і на окремих її ділянках.

Причини, які викликають необхідність її виконання:

• різна площа друкуючих елементів форми;

• зношеність форми;

• дефекти друкарського паперу;

• дефекти декеля.

Для текстових і таблично-бланкових форм виготовляють загальну вирівнюючу приправку. Для стереотипних і фотополімерних форм – приправку під форму. Для іслюстраційних форм – силові коректуючі приправки. З друкарської форми друкуємо відбиток на 2-3 аркушах одночасно. Приправочний відбиток кладемо на приправочний стіл і обрізаємо поле від передніх упорів (+ бокове для тигельних машин). Обертаємо відбиток віддрукованою стороною до стола і аналізуємо зворотній рельєф. Ділянки з надмірним тиском позначаємо «Х» (хрестом), а з недостатнім - «О».

Обмальовуєм приправку.

Виконуємо виклеювання від найменших ділянок до більших, смужки паперу вирізаєм по контурах обмальованих і приклеюємо їх за верхній край щоб вони вільно звисали від передніх упорів ( і навпаки для тигельних).

Виготовлений приправочний рельєф суміщаємо за допомогою проколів.

При потребі виготовляємо другу приправку, яка буде розташовуватись на четвертому аркуші декеля.

Після суміщення виконуєм обжим.

Перевіряємо якісь виконаної роботи і при незначних відхиленнях можемо обійтися підправкою, яка виконується на відбитку на затяжному аркуші декеля.