Текст 2. Лист(а,о)пад

С(й,ь)огодні (в)лісі справжній жовтневий лист(а,о)пад. Клени о(б,п)сипают(ь?)ся від наймен(ь?)шого подиху віт(е,и)рця. Гаснут(ь?) осі(н,нн)і вогневі барви. (На)восковому лис(ь?)ті з(ь,’)являют(ь?)ся брудні плями і вони (з,с)дают(ь?)ся (У,у)лян(ь?)ці ві(д,т)битком чи(і,ї)хось ч(ь?)орних пал(ь?)ців. Деякі л(е,и)стки зас(е,и)хаючи (з,с)кручуют(ь?)ся (в)дудочку і коли об(е,и)режно ро(з,с)горнути такий листок, (в)с(е,и)редині (в)н(й,ь)ому тр(е,и)мтит(ь?) кр(е,и)шталева росинка.

Як же поріділи д(е,и)рева(.!) Наче довго хтось брів (по)коліна (в)опалому лис(ь?)ті в золотому шумі пр(е,и)йшов і навстіж ро(з,с)чинив (у)лісі тисячу синіх вікон(е,и)ц(ь?). (У)кожне (з)них, як у дзеркало, (по)черзі заз(е,и)рає (У,у)лянка, і (на)тихих галявинах тільки ш(е,и)пшина смієт(ь?)ся ч(е,и)рвоними губами та глід чванит(ь?)ся разками коралів.

(100 слів) (О.Донченко)

Текст 3. Відлітают(ь?) журавлі

С(й,ь)огодні вітряно. Дме різкий північний холодило. Хоч світ(е,и)т(ь?) сонце але хоч(е,и)т(ь?)ся стати (у)зат(е,и)шок і закутатись пот(е,и)пліше…

Ліс (не)спить. Крекче старий в(ь,’)яз. Лунко рипит(ь?) осика.

Та ось (з,с)дал(е,и)ку долітає ледве чутний журавлиний поклик. Зраділо шукаєш(ь?) очима (по)вс(й,ь)ому н(е,и)босхилу відлітних птахів. Аж ген вони!.. Сурмлят(ь?) (в)тужливі сурми л(е,и)тят(ь?) сумними тр(е,и)кутниками. І ось нарешті можна розрізнити чи (не)кожного (з)них.

В(а,о)жак упевн(е,и)но тр(е,и)ма(є,ї)т(ь?)ся курсу. (За)ним двома ш(е,и)ренгами л(е,и)тит(ь?) уся зграя.

Ключ (за)ключем пропл(е,и)ває (над)рідною з(е,и)млею. Над оксамитовими з(е,и)леними луками над багряними садами і п(е,и)р(е,и)лісками лине сумний прощальний п(е,и)р(е,и)гук.

Відлітают(ь?) журавлі…

(100 слів) (За К.Наріжним)

Текст 4. Осінь

Пр(е,и)йшла осінь. (У)з(е,и)лені коси б(е,и)різ впл(е,и)лися золотисті стріч(ь?)ки. Різнобарвними вогнями г(а,о)рят(ь?) осики дикі груші. Ч(е,и)рв(а,о)ніют(ь?) китиці ягід (на)горобинах. (На)лісовій ліщині дозріли горіхи. Важкі коричневі жолуді падают(ь?) (з,с)дубів. Лісовим мешкан(ь?)цям настав час заг(а,о)т(а,о)вляти (на)зиму харчі. Лісові миші наповнюют(ь?) сво(і,ї) нірки насі(н,нн)ям кленів бруслини жолудями горіхами. Моторні білоч(ь?)ки ховают(ь?) (під)мох (у)дупла д(е,и)рев лісові горіхи й жолуді (з,с)б(е,и)рают(ь?) і сушат(ь?) (на)голках гр(е,и)би.

Білки сойки горіхівки заносят(ь?) жолуді горіхи далеко від плодоносних д(е,и)рев. Частину сво(і,ї)х запасів вони (не)знаходят(ь?). А наступно(і,ї) в(е,и)сни за сотні метрів виростут(ь?) молоденькі дубки чи кедри.

(86 слів) (За В.Пархоменком)

Текст 5. Осінь пр(е,и)йшла

Дрібні осі(н,нн)і дощики зовсім (не)схожі (на)літні грози. Вони йдут(ь?) бе(з,с)п(е,и)р(е,и)станку. З(е,и)мля вже (не)просихає скоро. Вітер дме постійно далеко розносит(ь?) стигле насі(н,нн)я д(е,и)рев і трав.

Листя (на)д(е,и)ревах починає зрідка жовтіти ще наприкінці серпня. (У)вер(е,и)сні ви помічаєте як на все ще з(е,и)леній б(е,и)резі з(ь,’)являют(ь?)ся зовсім жовті золотисті гілоч(ь?)ки. Першою розвинулася б(е,и)реза. Вона ж першою поч(е,и)нає жовтіти. (З)кожним днем все біл(ь?)ше й біл(ь?)ше стає жовтого листя. (Не)забаром і тр(е,и)мтлива осика сто(і,ї)т(ь?) уся ч(е,и)рвона багряна золотава але поривчастий осі(н,нн)ій віт(е,и)р (з,с)риває й це оста(н,нн)є вбра(н,нн)я. Він крутит(ь?) (в)повітрі л(е,и)(г,х)ким листям уст(е,и)ляє ним мокру землю.

(96 слів) (За К.Ушинським)