Текст 29. Запорожці (в)поході

На заклик кошового (І,і)вана (С,с)улими радіс(т?)но відгукнулося козацтво / Чого нам справді с(е,и)діти в (С,с)іч(и,і)(.?!) В(е,и)ди нас батьку! Визволим (не)вільників!

Застукали сокири і козаки почали ладнати чайки. Зібравши дві (з,с)половиною тисячі товариства кошовий махнув булавою. (В)мить сотні вес(е,и)л ударивши (в)прозорі хвилі (Д,д)ніпра рушили о(д,т) (С,с)іч(и,і).

Пл(е,и)вут(ь?) козаки і день і два і тижд(е,и)нь. (З,с)моря (на)зустріч(ь?) в(е,и)р(е,и)нают(ь?) вітрила (Т,т)уре(ь?)кої галери. На галері — (не)вільники пр(е,и)куті лан­цюгами а турки походжают(ь?) і б(ь,’)ют(ь?) (не)щасних. Тісним колом оточуют(ь?) чайки галеру. Випалило (в)раз кілька сот мушкетів. (На)галері збився галас. Пальба брязкіт збро(і,ї) й крик / все (з,с)билося (в)скаженому гармидері.

(Не)багато м(е,и)нуло часу і в(е,и)ликий корабель кол(е,и)ваючись почав пор(е,и)нати у воду. Визволених козаки забрали на чайки.

(115 слів) (За А. Кащенком)

Розділ ііі. Брати наші менші Текст 30. Турбота (про)птахів

Серед пташок що з(е,и)мують (у)нас є багато друзів з(е,и)лених насадж(е,и)нь. Ці пташки визбируют(ь?) різних шкідливих комах (у)парках садах скверах лісах.

Кожний може влаштувати (в)себе (на)подвір(ь,’)ї біля вікна їдальню для голодуючих пташок. Пр(е,и)в(ь,’)яжіт(ь?) (на)гілку дощеч(ь?)ку (з,с)маленькими борт(е,и)ками (з,с)верху на стійці пр(е,и)бийте дашок і пташина їдальня готова. Зал(е,и)ша(є,ї)т(ь?)ся тільки насипати (в)неї насі(н,нн)я соняшника гарбуза коноплі – його дуже полюбляют(ь?) с(е,и)нички. Підраховано що більшіс(ь?)т(ь?) усіх гнізд шкідливої гус(е,и)ні знищуют(ь?) ці пташки.

С(е,и)ниці охоче (з,с)дз(й,ь)обуют(ь?) (не)солоне м(ь,’)ясо різний жир.

Потурбуйтесь (про)пташок з(е,и)мою і вони вам ві(д,дд)ячат(ь?) тим що (з,с)б(е,и)р(е,и)жут(ь?) багато плодів від шкідливих комах.

(90 слів) (З календаря)

Текст 31. В(е,и)сняні води

Так щов(е,и)сни. Йдуть вони (до)свого човна одм(е,и)кают(ь?) і в(е,и)слуют(ь?) до (не)затопл(е,и)них горбоч(ь?)ків та острівців. Ось перше сухе місце чіплялося навколо кущ(и,і)в галу(з,зз)я пр(е,и)липлого смі(т,тт)я бур(ь,’)яну. (Не)видно жодного зайця. Проте (скоро)таки надибают(ь?). За(є,ї)ць бігає по мокрій латці з(е,и)млі і вуха (в)н(й,ь)ого теж жаліс(т?)ливо ст(е,и)рчат(ь?).

За(є,ї)ць хоче (у)воду скочити. Весь він напруж(е,и)ний наполоханий оч(и,і) в(е,и)ликі й опуклі. Батько б(е,и)ре його обома руками за(є,ї)ць (з,с)др(е,и)га(є,ї)т(ь?)ся. Вигляд (у)н(й,ь)ого заляканий і бе(з,с)порадний.

А ген ще двоє зайців! Напорошили вуха схожі на два вухаті п(е,и)н(й,ь)оч(ь?)ки. I такі вони насторожені та бе(з,с)порадні так вони вражені тим (не)сподіваним (багато)во(д,дд)ям.

Батько ступає на острівець зайці товчут(ь?)ся навколо н(й,ь)ого.

Батько їх ловить і в(е,и)пускає на (з,с)гірку (за)с(е,и)лом.

(100 слів) (За Є. Гуцалом)

Текст 32. Птах (з,с)л(е,и)генди

Синій птах. (Про)н(й,ь)ого ви зна(є,ї)те (з,с)казок. Та в(е,и)явля(є,ї)т(ь?)ся він ж(е,и)ве далеко від людс(ь?)ких осель (у)горах (П,п)аміру (Т,т)янь-(Ш,ш)аню.

Проте мало кому пощастило побач(е,и)ти ц(й,ь)ого та(є,ї)мничого крас(е,и)ня. Він гніздит(ь?)ся л(е,и)ше на стрімких урв(е,и)щах або (в)щ(и,і)линах скель, прич(ь?)ому у (важко)доступній місцевості.

Синій птах надзв(е,и)чайно красивий. Його опер(е,и)(н,нн)я п(е,и)р(е,и)л(е,и)ва(є,ї)т(ь?)ся то (яскраво)синім то навіть ліловим кол(й,ь)ором. Тому і наз(е,и)вают(ь?) пта­ха аджір, або ліловий дрізд. Довж(е,и)на його тіла чимала — до (пів)метра. Голову пр(е,и)крашає н(е,и)зький ч(е,и)рвоний гр(е,и)бінець.

Співає аджір лише (на)в(е,и)сні. Спів його дуже ніжний. Він нагадує м(е,и)лоді(і,ї) чарівно(і,ї) флейти. Місцеві жит(е,и)лі вважают(ь?) що птах пр(е,и)но­сит(ь?) щас(ь?)тя. Особливо тим, хто його бач(е,и)в і чув ніжний спів.

(107 слів) (За Г. Скарлато)