Текст 26. Укра(і,ї)нс(ь?)кі козаки

Безмежний степ у в(е,и)соких травах. Р(е,и)ві(н,нн)я (Д,д)ніпровс(ь?)ких порогів. І тупіт копит що відлунює аж у в(е,и)соких н(е,и)б(е,и)сах. І плач(ь?) дітей жінок і р(е,и)ві(н,нн)я худоби. Вершники в острішкуватих шапках на н(е,и)зеньких пру(д,т)ких конях ж(е,и)нут(ь?) натовп людей і череди корів. І раптом ніби (з,с)самого неба падає (на)степ могут(ь?)ній, мов грім, свист аж трави обізвалися шел(е,и)стом і сполохано побігли в усі боки.

Ро(з,с)гублено оз(е,и)рнулися татари... Хто посмів їх п(е,и)р(е,и)слідувати(.?).. Піз(ь?)ніше татари спізнают(ь?) що то ос(е,и)ледці / (не)одмі(н,нн)а ознака особ­ливого стану людей званих (У,у)кра(і,ї)нс(ь?)кими козаками.

Отже і (не)литвини і (не)поляки. Козаки. Гостро (з,с)блиснули їхні шаблі почалася січа. Кидают(ь?) здобич(ь?) і (в)безла(д,дд)і втікают(ь?) ордин(ь?)ці. Татарс(ь?)кі бранці ніяк (не)можут(ь?) повірити що їх врятовано.

(114 слів) (М. Слабошпицький)

Текст 27. Брати

Ж(е,и)ла (в)одному (з,с)сіл на (Ч,ч)ернігівщ(и,і)ні зв(е,и)чайна козацька родина. В(е,и)ростав у тій сім(ь,’)ї хлоп(е,и)ць з (не)зв(е,и)чайним голосом. Д(е,и)путація з (П,п)етербурга що ві(д,т)б(е,и)рала співаків для царс(ь?)кого хору зв(е,и)рнула (на)н(й,ь)ого увагу. Так (О,о)лексій (Р,р)озум потрапив до столиці імпері(і,ї).

В юнака закохалася в(е,и)лика княгиня (Є,є)лизавета. Хоча юнак (не)був дворянином коха(н,нн)я вияв(е,и)лося с(е,и)льнішим за станові забобони. (Не)­зважаюч(и,і) на все це майбут(ь?)ня імп(е,и)ратриця потай обвінчалася з учораш(ь?)нім с(е,и)люком.

Шлюб пр(е,и)ховували досить довго хоча (О,о)лексій (Р,р)озум вже (не)був рядовим співаком царс(ь?)кого хору. Коли(ж) (Є,є)лизавета стала повнов­ладною правителькою (Р,р)осі(і,ї) козак (Р,р)озум став графом (Р,р)озумовс(ь?)ким...

Моло(д,т)шого брата царициного чоловіка згодом було проголош(е,и)но гетьманом (У,у)кра(і,ї)ни.

Дарма що доля піднесла братів (Р,р)озумовс(ь?)ких на (не)досяжну ви(е,и)со­ту п(е,и)хатими й чванькуватими в(е,и)льможами вони (не)стали. Історики стверджуют(ь?) що обидва вирізнялися в(е,и)сокою освіч(е,и)ніс(ь?)тю скромною та спокійною вдач(е,и)ю.

(129 слів) (За М. Слабошпицьким)

Текст 28. Буша

Якщо уважно подив(е,и)мось (на)карту (В,в)і(н,нн)иц(ь?)ко(і,ї) області то (на)півдні поблизу з (М,м)олдовою ми побач(е,и)мо с(е,и)ло (Б,б)ушу. Це вс(й,ь)ого л(е,и)ше (не)в(е,и)личка крапка (на)карті. Це в таких селах як Буша народжувалися во(і,ї)ни що стояли на зах(е,и)сті (Б,б)атьківщ(и,і)ни у буремні часи.

У (Б,б)уші д(е,и)вовижно спл(е,и)лися історія і с(й,ь)огоде(н,нн)я. Буша пам(ь,’)ятає і козац(ь?)ку славу і кр(е,и)ваві гайдамац(ь?)кі часи. У центрі с(е,и)ла (з,с)б(е,и)р(е,и)глися зал(е,и)шки замку.

Народна пам(ь,’)ять (з,с)б(е,и)р(е,и)гла п(е,и)реказ про подвиг дружини одного (з,с)к(е,и)рівників оборони (Б,б)уші, сотн(е,и)ка (З,з)авісного. Коли поляки та їхні союзники татари увірвалися (до)фортеці ця жінка підірвала пороховий л(й,ь)ох і загинувши сама знищ(и,і)ла безліч(ь?) ворогів. (97 слів) (3 журналу)