- •Лінійні системи автоматичного управління Лабораторна робота № 1
- •Порядок виконання роботи
- •Основні теоретичні відомості
- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 2
- •Порядок виконання роботи
- •Основні теоретичні відомості
- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 3
- •Порядок виконання роботи
- •Основні теоретичні відомості
- •Лабораторна робота № 4
- •Порядок виконання роботи
- •Основні теоретичні відомості
- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 5
- •Порядок виконання роботи
- •Основні теоретичні відомості
- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 6
- •Порядок виконання роботи
- •Основні теоретичні відомості
- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 7
- •Порядок виконанняроботи
- •Основні теоретичнівідомості
- •Методичні вказівки
- •Змістзвіту
- •1.2. Основні положення
- •Приклад створення додатку
- •2.1. Програма роботи
- •2.2. Основні положення
- •2.3. Методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 3
- •3.1. Програма роботи
- •3.2. Основні положення
- •3.3. Методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1. Програма роботи
- •4.2. Основні положення
- •4.3. Методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 5
- •5.1. Програма роботи
- •5.2. Основні положення
- •5.3. Методичні вказівки
- •Література
Основні теоретичнівідомості
В системіпі дпорядкованого регулювання кожен контур має свій регулятор, причому вихідна напруга регулятора зовнішнього контуру є заданим для внутрішнього контуру. Зовнішній контур може, в свою чергу, виступати, як внутрішній по відношенню до третього контуру і т. д.
При налаштуванні контуру на модульний оптимум його передавальна функція в розімкнутому стані
де
-
мала некомпенсована
постійна
часу контуру.
Передатна функція замкнутого контуру
-
коефіцієнт передачі датчика зворотного
зв'язку контуру.
Передавальні функції розімкненого і замкнено гоконтурів, оптимізованних по симетричному оптимуму:
Якщо
контур складається з декількох, інерційних
ланок, то з числа постійних часу вибирають
одну (або дві, якщо застосовується
пропорційно-інтегрально-диференціальний
регулятор) - найбільшу, вплив якої на
перехідний процес необхідно компенсувати
регулятором контуру. Для
визначення
параметрів
регулятора інші
постійні
часу
,
,
…складають
і в наведені
формули
підставляють
Методичні вказівки
1.
Якщо до складу внутрішнього контуру
досліджуваної системи (див. рис. 7.1)
входить інерційна ланка з малою постійною
часу
і
ланка з великою постійною часу
(
або
)
для оптимізації контура по МО застосовують
пропорційно-інтегральний (ПІ) регулятор
з передатною функцією
де
.
При відсутності в контурі великої постійної часу регулятора повинен бути інтегруючим (І):
де
.
Якщо контур містить ідеальну інтегруючу ланку і інерційну ланку з малою постійною часу, для оптимізації по МО використовують пропорційний (П) регулятор з коефіцієнтом підсилення
2.
При синтезі регулятора зовнішнього
контуру внутрішній контур замінюють
аперіодичною ланкою з постійною часу
яка приймається як некомпенсована
постійна для зовнішнього контуру:
Отже, для оптимізаціїзовнішнього контуру по МО застосовують П-регулятор з коефіцієнтом підсилення
Для оптимізаціїзовн контуру по СО регулятор повинен бути пропорційно-інтегральним:
де
,
3.
Логарифмічні
амплітудні
частотні
характеристики розімкнутого
зовнішнього
контуру слід
будувати
за наведеними
раніше
передаточними
функціям.
В якості
малої
некомпенсованої
постійної
часу контура беруть
,
де
-
некомпенсовані
постоянні
часу внутрішнього контуру. Якщо,
наприклад,
то
При
то
.
Змістзвіту
1. Структурна схема системи, схеми набору внутрішнього
і зовнішнього контурів регулювання, а також розрахунок параметрів моделі.
2. Результати синтезу регуляторів внутрішнього і зовнішнього контрів регулювання.
3. Перехідні характеристики внутрішнього контуру при оптимізації по МО, а також зовнішнього контуру при настроюванні на МО і СО.
4.
Результат
ивимірювання
помилки
регулювання
і розрахунку показників
якості
.
5. Логарифмічні амплітудні частотні характеристики розімкнутого контуру при оптимізації по МО і СО.
Приклад виконання лабораторної роботи
НЕЛІНІЙНІ СИСТЕМИ АВТОМАТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ
Лабораторна робота № I
МОДЕЛЮВАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ
ТИПОВИХ НЕЛІНІЙНИХ ЛАНОК
Мета роботи - скласти схеми набору типових нелінійних та експериментально досліджувати однозначні і неоднозначні нелінійні характеристики.
Програма роботи
Скласти структурні схеми моделей нелінійних ланок (рис.1.1-1.7).
1.1.2. Скласти структурну схему генератора синусоїдальних коливань (рис.1.8)
1.1.3..
По черзі набрати моделі нелінійних
ланок, підключити до входу моделі ланки,
вихід генератора синусоїдальних коливань
і зафіксувати криві змін вихідних
і вхідних
величин ланки.
