Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навчальний посібник Інформаційні системи та технології_Ільєнко_Шершньова.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

7. Використання стандартних функцій Microsoft Excel

    1. Основні поняття. Робота з майстром функцій

Функції табличного процесора Microsoft Excel зручно використовувати для виконання розрахунків за певною складною формулою.

Функція – це заздалегідь визначена формула, яка оперує з одним або декількома значеннями і повертає значення.

Пакет Microsoft Excel має потужні можливості по застосуванню більш ніж 300 вбудованих функцій, які мають широкий спектр різних розрахунків. Всі функцї об'єднані в такі категорії:

фінансові - функції, що виконують фінансові розрахунки;

дата і час - функції, що дозволяють представляти дату і час у вигляді чисел і виконувати операції над ними;

математичні і тригонометричні - містить математичні, логарифмічні і тригонометричні функції;

інженерні - функції для работи з комплексними числами, для перетворення між 10-; 16-; 8-; і 2-ичною системами числення, різні форми функції Бесселя;

статистичні - функції для анализу статистичних даних;

просмотру і посилання - функції, що дозволяють “проглядати” інформацію, яка зберігається у списку або таблиці, а також обробляти посилання;

текстові - перетворюють текстові значення у числа, числові значення у рядки символів, дозволяють виконувати різні операції над рядками символів;

логичні - більшість цих функцій використовують логичні вирази для визначення истиності заданої умови;

визначені користувачем - функції, що створені користувачем самостійно.

Функції складаються з двох частин: імені функції і одного чи декілька аргументів. Функція завжди починається зі знаку « = », а аргументи заключаються в круглі дужки. В якості аргументів можуть використовуватися константи, посилання на клітинки, діапазони клітинок, функції, арифметичні вирази, що розділяються « ; ».

Функції поділяються на такі типи:

  • без аргументу;

  • з одним аргументом;

  • з фіксованою кількістю аргументів;

  • з невизначеною кількістю аргументів;

  • з необов'язковими документами.

Якщо у якості аргументів функції використовуються інші функції, вони називаються вбудованими.

Для виклику категорій і самих функцій можна скористатися Майстром функцій - кнопка зі значком fx на панели инструментов либо пункт меню Вставка команда Функции, або набрати з клавіатури. Вибір категорій виконується клацанням в лівій частині вікна, а в правій при цьому відображаються упорядковані за алфавітом функції цієї категорії. Виділення будь-якої функції визиває появу в нижній частині вікна її краткої характеристики. При клацанні по кнопці ОК відображається друге вікно Майстра функцій (рис. 7.1), що допомогає користувачу заповнити аргументи. Після знака « = » справа нижче аргументів можна побачити результат розрахунку, не виходячи з цього вікна (рис. 7.2).

Рисунок 7.1 – Вікно майстра функцій – крок 1

Рисунок 7.2 – Вікно майстра функцій – крок 2

Якщо формула має декілька функцій то другу і наступні функції можна визивати після знака операції, використовуючи лівий список, що випадає в рядку формул (рис. 7.3).

Рисунок 7.3 – Список для включення додаткових функцій у формулу

Формулу із застосуванням функцій можна також вводити вручну. У цьому випадку потрібно пам'ятати, що аргументи функції відділяються один від іншого крапкою з комою.