- •“Київський політехнічний інститут”
- •Конспект лекцій
- •Основні поняття та визначення
- •Класифікація елементів цифрових пристроїв
- •Діоди і транзистори як елементи логічних схем
- •Особливості цифрової форми подачі інформації
- •Транзисторні схеми із загальними навантаженнями або транзисторна логіка з безпосередніми зв’язками (тлбз)
- •Основні параметри і характеристики елементів цифрових схем
- •Транзисторний ключ з нелінійним зворотним зв’язком
- •Види зв’язків у схемах
- •Біполярний ключ з використанням прискорюючого (форсуючого) конденсатора
- •Діодна фіксація вихідного високого рівня
- •Базова схема дтл (діодно-транзисторної логіки)
- •Основи схемотехніки ттл (транзисторно-транзисторної логіки)
- •Складний інвертор
- •Розширення функціональних можливостей схем ттл (схема з розширенням за входом)
- •Схеми з забороною по входу
- •Перехідні процеси на виході ттл-схем з парафазним підсилювачем
- •Схеми ттлш (транзисторно-транзисторна логіка з діодами Шоткі)
- •Інтегрально-інжекційна логіка (ііл, і2л, 2іл)
- •Різновидність схем і2л
- •Емітерно–з’єднана логіка
- •Базова схема езл (однорівнева)
- •Переваги схем езл
- •Дворівнева схема езл
- •Технологія е2зл
- •Уніполярні транзистори
- •Базові схеми на польових транзисторах
- •Переваги та недоліки схем на базі мдн транзисторів.
- •Технологія кмдн (кмон).
- •Схемотехнічні різновиди кмдн.
- •Порівняльна характеристика технологій
- •Тригери та їх використання
- •Ділення вхідної частоти на 2 за допомогою d-тригера
- •Jk тригер та його використання
- •Ділення вхідної частоти на 3 за допомогою jk-тригерів
- •Видалення явища “дребезгу” за допомогою тригера.
- •Лічильники та їх застосування
- •Двійково-десятковий лічильник і його застосування
- •Декадні реверсивні лічильники
- •Програмований лічильник, що ділить частоту від 3 до 21327
- •Синхронізатор імпульсів на базі тригерів та особливості його роботи
- •Файл–регістр 4x4
- •Шинні формувачі
- •Одновібратори і їх використання
- •Формування 2-х імпульсів заданої довжини
- •Захищеність від завад
- •Розв’язка по виходу
- •Забезпечення завадостійкості цифрових пристроїв.
- •Підключення до первинних джерел живлення
- •Правила заземлення, що забезпечують захист від завад по землі
- •Правила роботи з погодженими лініями
- •Фізична реалізація магістралей
- •Передача магістральних сигналів через роз’єми
- •Виконання відгалужень від магістралі
- •Загальні рекомендації зі зменшення завад при реалізації електронної апаратури
- •Передача інформації на довгі відстані за допомогою оптронних пар
Лічильники та їх застосування
Лічильник – це автомат, призначений для виконання мікрооперацій лічби та зберігання слів. Кількість дозволених станів лічильника називається модулем. Лічильники поділяють на інкрементні, декрементні та інверсні. Залежно від основи системи числення використовуються для операції лічби двійкові, двійково-десяткові (декадні), двійково-п’ятіркові та інші. Лічильники також бувають синхронні та асинхронні.
Рис. 72. Лічильник
Даний лічильник (Рис. 72) фізично складається з двох лічильників. Перший, із входом C1 та виходом Q1, забезпечує ділення вхідної частоти на 2. Другий, із входом C2 та виходами Q2, Q3, Q4, забезпечує ділення вхідної частоти на 2 (Q2), 4 (Q3) та 8 (Q4). Поєднання цих лічильників забезпечує ділення вхідної частоти на 16. Вхід R забезпечує встановлення лічильника в початковий стан.
Для того, щоб лічильник ділив вхідну частоту на 16 (Рис. 74), можна з’єднати входи та виходи лічильника двома способами:
на вхід C1 подати вхідний сигнал, а до входу C2 приєднати вихід Q1 (Рис. 73);
на вхід C2 подати вхідний сигнал, а до входу C1 приєднати вихід Q4.
Рис. 73. Ділення вхідної частоти на 16 першим способом
Рис. 74. Часова діаграма ділення вхідної частоти на 16 першим способом
Двійково-десятковий лічильник і його застосування
Перший лічильник ділить вхідну частоту на 2 (вхід C1, вихід Q1), другий – на 5 (вхід C2, виходи Q2, Q3, Q4).
Якщо поєднати 1-й та 2-й лічильники другим способом (Рис. 75), то на виході Q1 ми отримаємо ділення вхідної частоти на 10 зі скважністю 2 (скважність – відношення періоду сигналу до довжини Q = T / τ).
Рис. 75. Ділення вхідної частоти на 10 другим способом
При підрахуванні вхідних імпульсів за допомогою двійково-десяткового лічильника в першому випадку з’єднання першого та другого лічильника на виходах ми отримаємо послідовність від 0 до 9 (0000 ÷ 1001), в другому випадку (подання Q4 на C1) послідовність лічби на виходах Q1, Q2, Q3, Q4 порушується, але при цьому забезпечується скважність 2 вихідного сигналу Q1. Ці особливості необхідно враховувати при послідовному з’єднанні лічильника та дешифрації вихідних сигналів для подання керуючого сигналу через визначену кількість вхідних синхросигналів.
Якщо ділення вхідної частоти реалізується за першим варіантом, то при послідовному з’єднанні лічильників, як правило, вихід Q4 першого лічильника з’єднується з входом C1 наступного, при чому перший рахує одиниці, а другий – десятки.
Рис. 76. Часова діаграма ділення вхідної частоти на 10 другим способом
Якщо виникає необхідність тримати керуючий сигнал деякий час, то використовують тригери або одновібратори.
Декадні реверсивні лічильники
Рис. 77. Декадний реверсивний лічильник
Призначення входів та виходів (Рис. 77):
C1, С2 – керуючі синхровходи (С1 – для прямої лічби, C2 – для зворотної);
D0, D1, D2, D3 – інформаційні входи для запису числа, з якого починається лічба;
V – дозвіл для запису інформації із входів D0 – D3;
R – вхід для скидання;
Q0, Q1, Q2, Q3 – інформаційні виходи;
P – вихід переносу;
B – вихід займу (позики).
входи |
виходи |
||||||||
R |
V |
C1 |
C2 |
D3-D0 |
Qi3-Qi0 |
Qi+13-Qi+10 |
P |
B |
|
L |
H |
H |
H |
* |
q3 q2 q1 q0 |
q3 q2 q1 q0 |
H |
H |
|
H |
* |
* |
* |
* |
* |
L L L L |
H |
H |
|
L |
L |
H |
H |
d3 d2 d1 d0 |
* |
d3 d2 d1 d0 |
H |
H |
|
L |
H |
L |
H |
* |
q’3 q’2 q’1 q’0 |
q’3 q’2 q’1 q’0 |
H |
H |
|
L |
H |
|
H |
* |
q’3 q’2 q’1 q’0 |
q’3 q’2 q’1 (q’0+1) |
H |
H |
|
L |
H |
L |
H |
* |
H L L H |
H L L H |
L |
H |
|
L |
H |
|
H |
* |
H L L H |
L L L L |
|
H |
|
L |
H |
H |
L |
* |
q’’3 q’’2 q’’1 q’’0 |
q’’3 q’’2 q’’1 q’’0 |
H |
H |
|
L |
H |
H |
|
* |
q’’3 q’’2 q’’1 q’’0 |
q’’3 q’’2 q’’1 (q’’0-1) |
H |
H |
|
L |
H |
H |
L |
* |
L L L L |
L L L L |
H |
L |
|
L |
H |
H |
|
* |
L L L L |
H L L H |
H |
|
|
Рис. 78. Таблиця переходів декадного реверсивного лічильника
Рис. 79. Часова діаграма декадного реверсивного лічильника на додавання
Двійково-десятковий реверсивний лічильник побудовано на базі чотирьох JK-тригерів. Особливістю лічильника є побудова за синхронним принципом, за яким всі тригери перемикаються одночасно від одного імпульсу.
Напрямок лічби задається станом керуючих входів. При прямій лічбі повинна бути напруга високого рівня на вході зворотної лічби. При зворотній лічбі – на вході прямої лічби.
Встановлення в „0” реалізується за допомогою входу R незалежно від стану інформаційних, керуючих та входів попереднього запису.
Для побудови лічильників з більшою розрядністю використовують виходи прямого та зворотного переносів. З виходу прямого подають сигнал на вхід прямого керуючого входу наступного каскаду. Сигнал займу подається на вхід зворотної лічби наступного каскаду.
Інформація із входів D0 – D3 знімається тільки після завершення сигналу дозволу запису, при цьому переводити виходи в нульовий стан не обов’язково. Змінювати сигнали на входах D0 – D3 необхідно з урахуванням довжини сигналу на вході V.
При такій побудові перший лічильник буде рахувати одиниці, а другий – десятки.
Рис. 80. Часова діаграма декадного реверсивного лічильника на віднімання
