- •“Київський політехнічний інститут”
- •Конспект лекцій
- •Основні поняття та визначення
- •Класифікація елементів цифрових пристроїв
- •Діоди і транзистори як елементи логічних схем
- •Особливості цифрової форми подачі інформації
- •Транзисторні схеми із загальними навантаженнями або транзисторна логіка з безпосередніми зв’язками (тлбз)
- •Основні параметри і характеристики елементів цифрових схем
- •Транзисторний ключ з нелінійним зворотним зв’язком
- •Види зв’язків у схемах
- •Біполярний ключ з використанням прискорюючого (форсуючого) конденсатора
- •Діодна фіксація вихідного високого рівня
- •Базова схема дтл (діодно-транзисторної логіки)
- •Основи схемотехніки ттл (транзисторно-транзисторної логіки)
- •Складний інвертор
- •Розширення функціональних можливостей схем ттл (схема з розширенням за входом)
- •Схеми з забороною по входу
- •Перехідні процеси на виході ттл-схем з парафазним підсилювачем
- •Схеми ттлш (транзисторно-транзисторна логіка з діодами Шоткі)
- •Інтегрально-інжекційна логіка (ііл, і2л, 2іл)
- •Різновидність схем і2л
- •Емітерно–з’єднана логіка
- •Базова схема езл (однорівнева)
- •Переваги схем езл
- •Дворівнева схема езл
- •Технологія е2зл
- •Уніполярні транзистори
- •Базові схеми на польових транзисторах
- •Переваги та недоліки схем на базі мдн транзисторів.
- •Технологія кмдн (кмон).
- •Схемотехнічні різновиди кмдн.
- •Порівняльна характеристика технологій
- •Тригери та їх використання
- •Ділення вхідної частоти на 2 за допомогою d-тригера
- •Jk тригер та його використання
- •Ділення вхідної частоти на 3 за допомогою jk-тригерів
- •Видалення явища “дребезгу” за допомогою тригера.
- •Лічильники та їх застосування
- •Двійково-десятковий лічильник і його застосування
- •Декадні реверсивні лічильники
- •Програмований лічильник, що ділить частоту від 3 до 21327
- •Синхронізатор імпульсів на базі тригерів та особливості його роботи
- •Файл–регістр 4x4
- •Шинні формувачі
- •Одновібратори і їх використання
- •Формування 2-х імпульсів заданої довжини
- •Захищеність від завад
- •Розв’язка по виходу
- •Забезпечення завадостійкості цифрових пристроїв.
- •Підключення до первинних джерел живлення
- •Правила заземлення, що забезпечують захист від завад по землі
- •Правила роботи з погодженими лініями
- •Фізична реалізація магістралей
- •Передача магістральних сигналів через роз’єми
- •Виконання відгалужень від магістралі
- •Загальні рекомендації зі зменшення завад при реалізації електронної апаратури
- •Передача інформації на довгі відстані за допомогою оптронних пар
Основні параметри і характеристики елементів цифрових схем
Схема характеризується вхідною й вихідною напругою, вхідним і вихідним струмами, а також часовими параметрами (швидкодією).
Швидкодія логічного елемента при перемиканні визначається логічною схемою, технологією виготовлення і характером навантаження. Для ідентифікації вимірювання динамічних параметрів встановлені вимоги до амплітуди і тривалості фронтів вхідних і вихідних сигналів.
Основними динамічними параметрами логічних елементів є:
затримка поширення сигналів під час перемикання;
тривалість позитивного (наростаючого) і негативного (спадаючого) фронтів.
Затримка поширення визначається як інтервал часу між вхідним і вихідним сигналами логічного елемента і вимірюється на рівні 0,5 логічного переходу вхідного і вихідного сигналу. Оскільки час затримки передачі під час переходу з одиниці в нуль може відрізнятись від часу затримки передачі під час переходу з нуля в одиницю, то здебільшого користуються формулою
Рис. 15. схема інвертору
Рис. 16. Часова діаграма (цифрове представлення інформації)
Час переходу t10 – інтервал часу, протягом якого напруга на виході логічного елемента переходить від рівня логічної одиниці до рівня логічного нуля. Вимірюється період часу між 0,1 і 0,9 від логічного перепаду.
Час
затримки
вмикання логічного елемента
– інтервал часу між вхідним і вихідним
сигналами під час переходу напруги на
виході логічного елемента від одиниці
до нуля, виміряний на рівні 0,1 від
логічного переходу вхідного сигналу і
на рівні 0,9 від логічного переходу
вихідного сигналу. Такий підхід зумовлений
тим, що на верхньому й нижньому плато
(рівна частина сигналу) можуть
спостерігатися загасаючі коливання.
Інтенсивність відмови (відказу):
,
де
n − кількість елементів, які відмовили за час випробування T,
N – кількість елементів, над якими проводились випробування.
Надійність (ймовірність безвідмовної роботи):
До статичних параметрів відносять:
,
,
,
,
,
,
,
,
Де, наприклад, – вхідний струм логічної одиниці, який визначають за умови, коли на вхід елемента подається напруга логічної одиниці.
Вхідні та вихідні значення рівнів і значення струмів визначають навантажувальну спроможність схем, а також сповивальну потужність за заданих умов. Здебільшого вхідні і вихідні параметри задаються для несприятливих режимів.
Для побудови розгалужених логічних кіл потрібно, щоб кожен елемент мав визначену навантажувальну здатність за входом і виходом, тобто міг працювати за кількома логічними входами та одночасно керувати кількома входами інших логічних елементів. Навантажувальну здатність елемента виражають коефіцієнтом об’єднання по входу та коефіцієнтом розгалуження на виході.
Коефіцієнт об’єднання по входу – це число входів логічного розширення.
Коефіцієнт розгалуження – число одиничних навантажень, які можна одночасно підключити до виходу логічного елемента. Одиничним навантаженням є один вхід базового логічного елемента. Кожен логічний елемент з боку входу є нелінійним навантаженням.
До конструктивних параметрів відносять:
кількість джерел живлення, необхідних для роботи певної серії;
тип корпусу (габарити, кількість виводів тощо);
інтегральні характеристики (ступінь інтеграції N логічної схеми, тобто кількість вентилів, розміщених на одному кристалі);
енергія перемикання
– енергія
перемикання;
–
середній
час розповсюдження сигналу;
–
середня потужність споживання (середнє
арифметичне потужностей перемикання
з нуля в одиницю та з одиниці в нуль).
