- •“Київський політехнічний інститут”
- •Конспект лекцій
- •Основні поняття та визначення
- •Класифікація елементів цифрових пристроїв
- •Діоди і транзистори як елементи логічних схем
- •Особливості цифрової форми подачі інформації
- •Транзисторні схеми із загальними навантаженнями або транзисторна логіка з безпосередніми зв’язками (тлбз)
- •Основні параметри і характеристики елементів цифрових схем
- •Транзисторний ключ з нелінійним зворотним зв’язком
- •Види зв’язків у схемах
- •Біполярний ключ з використанням прискорюючого (форсуючого) конденсатора
- •Діодна фіксація вихідного високого рівня
- •Базова схема дтл (діодно-транзисторної логіки)
- •Основи схемотехніки ттл (транзисторно-транзисторної логіки)
- •Складний інвертор
- •Розширення функціональних можливостей схем ттл (схема з розширенням за входом)
- •Схеми з забороною по входу
- •Перехідні процеси на виході ттл-схем з парафазним підсилювачем
- •Схеми ттлш (транзисторно-транзисторна логіка з діодами Шоткі)
- •Інтегрально-інжекційна логіка (ііл, і2л, 2іл)
- •Різновидність схем і2л
- •Емітерно–з’єднана логіка
- •Базова схема езл (однорівнева)
- •Переваги схем езл
- •Дворівнева схема езл
- •Технологія е2зл
- •Уніполярні транзистори
- •Базові схеми на польових транзисторах
- •Переваги та недоліки схем на базі мдн транзисторів.
- •Технологія кмдн (кмон).
- •Схемотехнічні різновиди кмдн.
- •Порівняльна характеристика технологій
- •Тригери та їх використання
- •Ділення вхідної частоти на 2 за допомогою d-тригера
- •Jk тригер та його використання
- •Ділення вхідної частоти на 3 за допомогою jk-тригерів
- •Видалення явища “дребезгу” за допомогою тригера.
- •Лічильники та їх застосування
- •Двійково-десятковий лічильник і його застосування
- •Декадні реверсивні лічильники
- •Програмований лічильник, що ділить частоту від 3 до 21327
- •Синхронізатор імпульсів на базі тригерів та особливості його роботи
- •Файл–регістр 4x4
- •Шинні формувачі
- •Одновібратори і їх використання
- •Формування 2-х імпульсів заданої довжини
- •Захищеність від завад
- •Розв’язка по виходу
- •Забезпечення завадостійкості цифрових пристроїв.
- •Підключення до первинних джерел живлення
- •Правила заземлення, що забезпечують захист від завад по землі
- •Правила роботи з погодженими лініями
- •Фізична реалізація магістралей
- •Передача магістральних сигналів через роз’єми
- •Виконання відгалужень від магістралі
- •Загальні рекомендації зі зменшення завад при реалізації електронної апаратури
- •Передача інформації на довгі відстані за допомогою оптронних пар
Синхронізатор імпульсів на базі тригерів та особливості його роботи
Рис. 82. Синхронізатор імпульсів на базі тригерів
Рис. 83. Часова діаграма роботи синхронізатора
Задача
З’єднати два реверсивних двійково-десяткових лічильника у каскадне з’єднання на віднімання та отримати керуючий сигнал на 12 синхроімпульсі.
Рис. 84
Рис. 85. Часова діаграма роботи схеми
Якщо синхронізація тригера D проходить за додатнім переходом, тоді наприкінці серії імпульсів на виході може спостерігатися сплеск, який виникає за рахунок затримки розповсюдження сигналу через тригер.
Файл–регістр 4x4
Рис. 86. Файл–регістр 4×4
D0÷D3 – інформаційні входи (Рис. 86), через які відбувається запис у внутрішні регістри RG0÷RG3.
SWR0,
SWR1 визначають
номер внутрішнього регістра (RG0÷RG3), в
який буде здійснено запис,
–
строб запису.
SRD0,
SRD1 визначають регістр, з якого буде
здійснено читання,
– строб читання і задання
третього стану на виходах.
Q0÷Q3 – виходи.
Режим запису:
Керуючі сигнали |
Регістри |
||||||
SWR0 |
SWR1 |
EWR |
RG0 |
RG1 |
RG2 |
RG3 |
|
L |
L |
L |
W0Bi:=Di |
Git+1=Git |
Git+1=Git |
Git+1=Git |
|
H |
L |
L |
Git+1=Git |
W1Bi:=Di |
−//− |
−//− |
|
L |
H |
L |
−//− |
−//− |
W2Bi:=Di |
−//− |
|
H |
H |
L |
−//− |
−//− |
−//− |
W3Bi:=Di |
|
* |
* |
H |
Git |
Git |
Git |
Git |
|
Режим читання:
Керуючі сигнали |
Регістри (Виходи) |
|||||
SRD0 |
SRD1 |
ERD |
Q0 |
Q1 |
Q2 |
Q3 |
L |
L |
L |
W0B0 |
W0B1 |
W0B2 |
W0B3 |
H |
L |
L |
W1B0 |
W1B1 |
W1B2 |
W1B3 |
L |
H |
L |
W2B0 |
W2B1 |
W2B2 |
W2B3 |
H |
H |
L |
W3B0 |
W3B1 |
W3B2 |
W3B3 |
* |
* |
H |
◊ |
◊ |
◊ |
◊ |
W0 – слово в регістрі 0;
…
W3 – слово в регістрі 3;
Bі – і-ий біт слова в регістрі.
Запис у внутрішні регістри відбувається за умови наявності інформації на входах D0÷D3 та низького рівня на вході . Номер регістра визначається відповідними комбінаціями на керуючих входах SWR0, SWR1. Якщо на високий рівень, то інформація в регістрах не змінюється.
Для зчитування необхідно подати на вхід низький рівень, а на входи SRD0, SRD1 – відповідний код регістра, з якого буде зчитано інформацію. Комбінація цих сигналів забезпечує роботу мультиплексорів і видачу необхідних розрядів на виходи Q0÷Q3. Якщо на вході високий рівень, то виходи Q0÷Q3 переводяться у третій стан.
Рис. 87. Побудова регістра 4х4
Приклад:
В регістрах RG0, RG1, RG2, RG3 знаходиться інформація 4, 6, 8, 3 відповідно.
Зчитати інформацію з RG2;
записати інформацію «9» в регістр RG3.
-
D3
D2
D1
D0
Q3
Q2
Q1
Q0
EWR
ERD
SRD1
SRD0
SWR1
SWR0
*
*
*
*
H
L
L
L
H
L
H
L
*
*
H
L
L
H
◊
◊
◊
◊
L
H
*
*
H
H
