- •“Київський політехнічний інститут”
- •Конспект лекцій
- •Основні поняття та визначення
- •Класифікація елементів цифрових пристроїв
- •Діоди і транзистори як елементи логічних схем
- •Особливості цифрової форми подачі інформації
- •Транзисторні схеми із загальними навантаженнями або транзисторна логіка з безпосередніми зв’язками (тлбз)
- •Основні параметри і характеристики елементів цифрових схем
- •Транзисторний ключ з нелінійним зворотним зв’язком
- •Види зв’язків у схемах
- •Біполярний ключ з використанням прискорюючого (форсуючого) конденсатора
- •Діодна фіксація вихідного високого рівня
- •Базова схема дтл (діодно-транзисторної логіки)
- •Основи схемотехніки ттл (транзисторно-транзисторної логіки)
- •Складний інвертор
- •Розширення функціональних можливостей схем ттл (схема з розширенням за входом)
- •Схеми з забороною по входу
- •Перехідні процеси на виході ттл-схем з парафазним підсилювачем
- •Схеми ттлш (транзисторно-транзисторна логіка з діодами Шоткі)
- •Інтегрально-інжекційна логіка (ііл, і2л, 2іл)
- •Різновидність схем і2л
- •Емітерно–з’єднана логіка
- •Базова схема езл (однорівнева)
- •Переваги схем езл
- •Дворівнева схема езл
- •Технологія е2зл
- •Уніполярні транзистори
- •Базові схеми на польових транзисторах
- •Переваги та недоліки схем на базі мдн транзисторів.
- •Технологія кмдн (кмон).
- •Схемотехнічні різновиди кмдн.
- •Порівняльна характеристика технологій
- •Тригери та їх використання
- •Ділення вхідної частоти на 2 за допомогою d-тригера
- •Jk тригер та його використання
- •Ділення вхідної частоти на 3 за допомогою jk-тригерів
- •Видалення явища “дребезгу” за допомогою тригера.
- •Лічильники та їх застосування
- •Двійково-десятковий лічильник і його застосування
- •Декадні реверсивні лічильники
- •Програмований лічильник, що ділить частоту від 3 до 21327
- •Синхронізатор імпульсів на базі тригерів та особливості його роботи
- •Файл–регістр 4x4
- •Шинні формувачі
- •Одновібратори і їх використання
- •Формування 2-х імпульсів заданої довжини
- •Захищеність від завад
- •Розв’язка по виходу
- •Забезпечення завадостійкості цифрових пристроїв.
- •Підключення до первинних джерел живлення
- •Правила заземлення, що забезпечують захист від завад по землі
- •Правила роботи з погодженими лініями
- •Фізична реалізація магістралей
- •Передача магістральних сигналів через роз’єми
- •Виконання відгалужень від магістралі
- •Загальні рекомендації зі зменшення завад при реалізації електронної апаратури
- •Передача інформації на довгі відстані за допомогою оптронних пар
Біполярний ключ з використанням прискорюючого (форсуючого) конденсатора
Рис. 24. Транзисторний ключ із форсуючою ємністю на вході Рис. 25. Модифікація схеми
Один із найпростіших засобів прискорення роботи ключа – використання прискорюючого (форсуючого) конденсатора, який на вході схеми включається паралельно резистору RБ.
В момент різкої зміни вхідного сигналу створюється надлишковий струм на базі, який в декілька разів може перевищувати номінальний. В момент t1 струм проходить по колу конденсатора до моменту його повного заряду (Рис. 26). Наявність великого струму переводить транзистор в режим насичення. При подачі на вхід низького струму полярність конденсатора змінюється і струм розсмоктування проходить через конденсатор.
Ємність C вибирається виходячи з необхідної швидкодії так, щоб за період проходження імпульсів конденсатор встигав розряджатись, інакше швидкодія знижується і тривалість фронтів зростає. Необхідно враховувати максимальний струм на базі, а також зміну струму на базі в момент t2.
Перевага: висока швидкодія.
Недолік: наявність додаткової ємності.
Рис. 26. Часова діаграма струму на базі та напруг
Діодна фіксація вихідного високого рівня
Рис. 2. Схема транзисторного ключа з діодною фіксацією на виході
Dф – діод фіксації
RH1=RH2=…=RHN
Нехай N = 10, Rеквівалентний = 30 Ом => RHi = 1300 Ом.
Схема з фіксуючим діодом на виході забезпечує фіксацію вихідного високого рівня при заданому вихідному навантаженні (при заданій кількості N резисторів RНi). Для фіксації високого вихідного рівня використовується додаткове джерело живлення опори Eоп, величина якого визначається виходячи з величини U1вих (вихідний високий рівень) та прямого падіння напруги на діоді фіксації Dф:
Еоп = U1вих – UDпр , U1вих ≥ U1вих min
Якщо на виході відсутнє навантаження, то струм I1вих проходить по колу E→R3→Dф→Eоп.
Фіксуюче коло дозволяє підтримувати вихідну напругу високого рівня в заданому діапазоні за умови, що навантаження не перевищує Nmax:
0 ≤ N ≤ Nmax
Кількість навантаження визначається вихідним струмом I1вих.
При зміні навантаження в заданих межах N = 1 ÷ k вихідний струм точки a розподіляється між колом фіксації (Dф→Еоп) та елементами навантаження RНi.
У випадку перевищення навантаження коло фіксації відключається і весь струм йде на паралельно ввімкнене навантаження та вихідний рівень «1» стає меншим заданого мінімального вихідного рівня «1» (U1вих < U1вих min). Вихідний рівень визначається співвідношенням номіналів резисторів R3 та Rекв. Таким чином коло Еоп→Dф забезпечує стабільність вихідного високого рівня при зміні навантаження з урахуванням заданого коефіцієнта розгалуження та не впливає на вихідний низький рівень (при низькому рівні це коло закрите).
Базова схема дтл (діодно-транзисторної логіки)
a
Рис. 38. Базова схема ДТЛ
Призначення елементів:
R1, D1, D2 − вхідний блок, що реалізує функцію «І».
D3, D4 – діоди зміщення.
Резистор R1 та діоди D1 і D2 утворюють вхідний блок, який реалізує функцію «І». Резистор R1 задає величину вхідного струму I0вх, якщо на входах хоча б один низький рівень, та величину базового струму для T1, якщо на всіх входах встановлений високий рівень. Діоди D1 та D2 підвищують поріг спрацьовування схеми та пропускають струм в одному напрямку. Діоди D3, D4 − діоди зміщення, забезпечують надійне закриття транзистора, коли хоча б на одному вході низький рівень. Резистор зміщення використовується для забезпечення перемикання транзистора при переході його з режиму насичення, а також підвищує надійне закриття при зміні напруги в точці а.
Резистор Rк обмежує колекторний струм транзистора T1.
Транзистор T1 забезпечує інверсію базового сигналу. Тобто вся схема реалізує функцію «І-НЕ».
Uвх=L=UКЕн Тi-1 => Ua = UКЕн Тi-1 + UD1(2) , де Ti-1 - схема на вході.
Через колектор транзистора схеми на вході протікає сумарний струм:
IK = IRк+k * IH
Максимальний вхідний струм I0вх буде в тому випадку, коли низький рівень тільки на одному вході.
I0вих = k*IH , де k – кількість навантаження.
Принцип роботи схеми:
Якщо хоча б на один із входів схеми подати низький рівень, то відкривається відповідний вхідний діод та вхідний струм протікає по колу E→R1→D1(2). При цьому струм на базу транзистора не подається, транзистор Т1 закритий і на виході високий рівень.
Ua = U0вх + UD1(2) = UКЕ Ti-1 + UD1(2)
При послідовно ввімкненій схемі ДТЛ струм I0вх потрапляє на вхід попередньої схеми, тобто визначає навантажувальну здатність схеми в режимі, коли на її виході встановлений низький рівень, при цьому струм на базу транзистора T1 не потрапляє, відповідно T1 знаходиться в режимі відсічки та на виході нашої схеми встановлено високий рівень.
Якщо на всі входи подати високий рівень (Uвх1=Uвх2=Н), то вхідні діоди D1 та D2 закриті і струм по колу E→R1→D3→D4 від джерела живлення потрапляє на базу T1, відповідно транзистор відкривається, переходить в режим насичення і на виході встановлюється низький рівень: Uвих=L=UКЕн Т.
Uа = UD3 + UD4 + UБЕн Т
