Передача інформації на довгі відстані за допомогою оптронних пар
Рис. 27 Оптронна пара
Оптронна пара пристрою включає світлоелемент (джерело) і фотоелемент (приймач) (Рис. 116). У якості світлоелемента, як правило, використається світлодіод. Приймач – фотодіод або фототранзистор.
Призначення елементів:
R1, R2, R4 – призначені для обмеження струмів через відповідне коло, наприклад, R1 – через світлодіод оптрону V1.
D1, D2 виконують захисні функції в колах при виникненні негативних завад.
Джерело U1 використовується для живлення схеми джерела сигналу, U2 - для кола передавача, U3 - джерело живлення приймача.
Схема а і схема б відрізняються розміщенням джерела живлення U2. Схема а – схема з активним приймачем, схема б – схема з активним джерелом. Джерело U2 розміщається виходячи з доцільності й, у цілому, на роботу впливає.
Робота схеми:
Якщо на вході Х низький рівень, то через світлодіод оптрону V1 проходить струм. Світлодіод випромінює світло на базу фототранзистора, що приводить до різкого зменшення опору між колектором й емітером. Коло передавача із джерелом U2 опиняється під струмом. Від джерела U2 струм проходить через світлодіод оптрону V2 і забезпечує на виході інвертора оптрона V2 низький рівень, що надходить на вхід приймача сигналу (схема І-НЕ).
Якщо на вході Х високий рівень, то світлодіод оптрону V1 закритий і між колектором й емітером фототранзистора високий опір, тому що він перебуває в режимі відсічки. При цьому струм по передавальному колу не проходить. На вході інвертора оптрону V2 немає світла, що забезпечує на виході високий рівень.
Схема б працює аналогічно.