Підключення до первинних джерел живлення
Рис. 104.20 Підключення до первинних джерел живлення
CЩ - силовий щит;
ОЩ - освітлювальний щит;
СП - силовий пристрій;
ЦП - цифровий пристрій.
При підключенні до первинних джерел живлення також треба враховувати дію силових пристроїв, які теж можуть бути підключені до цього живлення (Рис. 104, схема а). При цьому підключенні цифровий пристрій отримає живлення, напруга якого може змінюватись при включенні, відключенні або роботі силового пристрою, що унеможливить правильну роботу цифрового пристрою. Підключення цифрового пристрою за допомогою окремого контуру допоможе зменшити завади (Рис. 104, схема б). Найбільший захист від завад дає схема (Рис. 104, схема в) з відокремленим від силових пристроїв живленням для цифрового пристрою, яке виконується екранованим кабелем та фільтром в цифровому пристрої (Рис. 105).
Рис. 105. Захист екранованим кабелем та фільтром
Призначення елементів фільтра:
Конденсатор C1 забезпечує погашення високочастотних завад, що надходять від первинного кола. Котушки L1 й L2 пропускають низьку частоту (30 Гц) і також забезпечують захист від високочастотних завад, що йдуть від первинного кола до пристрою. Крім того, котушки захищають первинне коло від високочастотних завад. Високочастотні завади, що йдуть від пристрою, гасяться за допомогою конденсаторів С2 і С3.
Так як підключення пристрою йде через виводи а й b, які можуть бути дзеркально повернені, то для погашення завад до середньої точки d підключається земля.
Для забезпечення надійної роботи пристрою необхідно також враховувати особливості завад у колах вторинного живлення. Моменти перемикання більшості інтегральних схем з одного стану в інший супроводжуються різким короткочасним зростанням струму, що споживається від вторинного джерела. Енергія, що відбирається від джерела живлення в ці моменти часу, витрачається на заряд паразитних ємностей і на протікання «наскрізного» струму через вихідні каскади. Розряд паразитних вихідних ємностей супроводжується короткочасними імпульсами струмів по земляних шинах. Через кінцеву індуктивність шин живлення й землі імпульсні струми викликають появу імпульсних напруг як позитивних, так і негативних полярностей, які прикладені між виводами живлення й землі мікросхеми. Якщо шини живлення виконані тонкими провідниками, а високочастотні розв'язуючі ємності або зовсім відсутні, або їх недостатньо, то амплітуда імпульсних завад по живленню може становити 2 В і більше. Тому необхідно, щоб шини живлення мали мінімальну індуктивність. Підключення зовнішніх шин живлення й землі до пристрою повинне здійснюватися через кілька контактів роз'єму, бажано рівномірно розташованих по довжині роз'єму. Подавлення завад повинне здійснюватися поблизу місць їхнього виникнення.
Правила заземлення, що забезпечують захист від завад по землі
Пристрої реалізуються у вигляді конструктивних блоків і мають, принаймні, два типи землі. Корпусна шина відповідно до вимог безпеки в обов'язковому порядку підключається до шини заземлення, прокладеної в приміщенні (Рис. 106).
Рис. 106. Правила заземлення
Схемна земля (від якої відраховують рівні напруги сигналів) не повинна бути з'єднана з навантаженням усередині блоку. Для неї повинен бути виведений окремий затискач, ізольований від корпуса.
Схемні шини землі повинні об’єднуватися індивідуально в точці В. Точка В може не підключаться до шини землі. Корпусна земля обов'язково підключається до шини землі.
При неправильному заземленні імпульсні напруги, породжувані врівноважуючими струмами по шині землі, будуть фактично прикладені до виходів прийомних магістральних елементів, що може викликати їхнє помилкове спрацьовування.
Вибір кращої точки для з'єднання схемної й корпусної землі залежить від конкретних умов для пристрою й найчастіше проводиться після серії ретельних експериментів. Однак загальне з'єднання точок А и В при цьому залишається в силі.