- •“Київський політехнічний інститут”
- •Конспект лекцій
- •Основні поняття та визначення
- •Класифікація елементів цифрових пристроїв
- •Діоди і транзистори як елементи логічних схем
- •Особливості цифрової форми подачі інформації
- •Транзисторні схеми із загальними навантаженнями або транзисторна логіка з безпосередніми зв’язками (тлбз)
- •Основні параметри і характеристики елементів цифрових схем
- •Транзисторний ключ з нелінійним зворотним зв’язком
- •Види зв’язків у схемах
- •Біполярний ключ з використанням прискорюючого (форсуючого) конденсатора
- •Діодна фіксація вихідного високого рівня
- •Базова схема дтл (діодно-транзисторної логіки)
- •Основи схемотехніки ттл (транзисторно-транзисторної логіки)
- •Складний інвертор
- •Розширення функціональних можливостей схем ттл (схема з розширенням за входом)
- •Схеми з забороною по входу
- •Перехідні процеси на виході ттл-схем з парафазним підсилювачем
- •Схеми ттлш (транзисторно-транзисторна логіка з діодами Шоткі)
- •Інтегрально-інжекційна логіка (ііл, і2л, 2іл)
- •Різновидність схем і2л
- •Емітерно–з’єднана логіка
- •Базова схема езл (однорівнева)
- •Переваги схем езл
- •Дворівнева схема езл
- •Технологія е2зл
- •Уніполярні транзистори
- •Базові схеми на польових транзисторах
- •Переваги та недоліки схем на базі мдн транзисторів.
- •Технологія кмдн (кмон).
- •Схемотехнічні різновиди кмдн.
- •Порівняльна характеристика технологій
- •Тригери та їх використання
- •Ділення вхідної частоти на 2 за допомогою d-тригера
- •Jk тригер та його використання
- •Ділення вхідної частоти на 3 за допомогою jk-тригерів
- •Видалення явища “дребезгу” за допомогою тригера.
- •Лічильники та їх застосування
- •Двійково-десятковий лічильник і його застосування
- •Декадні реверсивні лічильники
- •Програмований лічильник, що ділить частоту від 3 до 21327
- •Синхронізатор імпульсів на базі тригерів та особливості його роботи
- •Файл–регістр 4x4
- •Шинні формувачі
- •Одновібратори і їх використання
- •Формування 2-х імпульсів заданої довжини
- •Захищеність від завад
- •Розв’язка по виходу
- •Забезпечення завадостійкості цифрових пристроїв.
- •Підключення до первинних джерел живлення
- •Правила заземлення, що забезпечують захист від завад по землі
- •Правила роботи з погодженими лініями
- •Фізична реалізація магістралей
- •Передача магістральних сигналів через роз’єми
- •Виконання відгалужень від магістралі
- •Загальні рекомендації зі зменшення завад при реалізації електронної апаратури
- •Передача інформації на довгі відстані за допомогою оптронних пар
Підключення до первинних джерел живлення
Рис. 104.20 Підключення до первинних джерел живлення
CЩ - силовий щит;
ОЩ - освітлювальний щит;
СП - силовий пристрій;
ЦП - цифровий пристрій.
При підключенні до первинних джерел живлення також треба враховувати дію силових пристроїв, які теж можуть бути підключені до цього живлення (Рис. 104, схема а). При цьому підключенні цифровий пристрій отримає живлення, напруга якого може змінюватись при включенні, відключенні або роботі силового пристрою, що унеможливить правильну роботу цифрового пристрою. Підключення цифрового пристрою за допомогою окремого контуру допоможе зменшити завади (Рис. 104, схема б). Найбільший захист від завад дає схема (Рис. 104, схема в) з відокремленим від силових пристроїв живленням для цифрового пристрою, яке виконується екранованим кабелем та фільтром в цифровому пристрої (Рис. 105).
Рис. 105. Захист екранованим кабелем та фільтром
Призначення елементів фільтра:
Конденсатор C1 забезпечує погашення високочастотних завад, що надходять від первинного кола. Котушки L1 й L2 пропускають низьку частоту (30 Гц) і також забезпечують захист від високочастотних завад, що йдуть від первинного кола до пристрою. Крім того, котушки захищають первинне коло від високочастотних завад. Високочастотні завади, що йдуть від пристрою, гасяться за допомогою конденсаторів С2 і С3.
Так як підключення пристрою йде через виводи а й b, які можуть бути дзеркально повернені, то для погашення завад до середньої точки d підключається земля.
Для забезпечення надійної роботи пристрою необхідно також враховувати особливості завад у колах вторинного живлення. Моменти перемикання більшості інтегральних схем з одного стану в інший супроводжуються різким короткочасним зростанням струму, що споживається від вторинного джерела. Енергія, що відбирається від джерела живлення в ці моменти часу, витрачається на заряд паразитних ємностей і на протікання «наскрізного» струму через вихідні каскади. Розряд паразитних вихідних ємностей супроводжується короткочасними імпульсами струмів по земляних шинах. Через кінцеву індуктивність шин живлення й землі імпульсні струми викликають появу імпульсних напруг як позитивних, так і негативних полярностей, які прикладені між виводами живлення й землі мікросхеми. Якщо шини живлення виконані тонкими провідниками, а високочастотні розв'язуючі ємності або зовсім відсутні, або їх недостатньо, то амплітуда імпульсних завад по живленню може становити 2 В і більше. Тому необхідно, щоб шини живлення мали мінімальну індуктивність. Підключення зовнішніх шин живлення й землі до пристрою повинне здійснюватися через кілька контактів роз'єму, бажано рівномірно розташованих по довжині роз'єму. Подавлення завад повинне здійснюватися поблизу місць їхнього виникнення.
Правила заземлення, що забезпечують захист від завад по землі
Пристрої реалізуються у вигляді конструктивних блоків і мають, принаймні, два типи землі. Корпусна шина відповідно до вимог безпеки в обов'язковому порядку підключається до шини заземлення, прокладеної в приміщенні (Рис. 106).
Рис. 106. Правила заземлення
Схемна земля (від якої відраховують рівні напруги сигналів) не повинна бути з'єднана з навантаженням усередині блоку. Для неї повинен бути виведений окремий затискач, ізольований від корпуса.
Схемні шини землі повинні об’єднуватися індивідуально в точці В. Точка В може не підключаться до шини землі. Корпусна земля обов'язково підключається до шини землі.
При неправильному заземленні імпульсні напруги, породжувані врівноважуючими струмами по шині землі, будуть фактично прикладені до виходів прийомних магістральних елементів, що може викликати їхнє помилкове спрацьовування.
Вибір кращої точки для з'єднання схемної й корпусної землі залежить від конкретних умов для пристрою й найчастіше проводиться після серії ретельних експериментів. Однак загальне з'єднання точок А и В при цьому залишається в силі.
