- •“Київський політехнічний інститут”
- •Конспект лекцій
- •Основні поняття та визначення
- •Класифікація елементів цифрових пристроїв
- •Діоди і транзистори як елементи логічних схем
- •Особливості цифрової форми подачі інформації
- •Транзисторні схеми із загальними навантаженнями або транзисторна логіка з безпосередніми зв’язками (тлбз)
- •Основні параметри і характеристики елементів цифрових схем
- •Транзисторний ключ з нелінійним зворотним зв’язком
- •Види зв’язків у схемах
- •Біполярний ключ з використанням прискорюючого (форсуючого) конденсатора
- •Діодна фіксація вихідного високого рівня
- •Базова схема дтл (діодно-транзисторної логіки)
- •Основи схемотехніки ттл (транзисторно-транзисторної логіки)
- •Складний інвертор
- •Розширення функціональних можливостей схем ттл (схема з розширенням за входом)
- •Схеми з забороною по входу
- •Перехідні процеси на виході ттл-схем з парафазним підсилювачем
- •Схеми ттлш (транзисторно-транзисторна логіка з діодами Шоткі)
- •Інтегрально-інжекційна логіка (ііл, і2л, 2іл)
- •Різновидність схем і2л
- •Емітерно–з’єднана логіка
- •Базова схема езл (однорівнева)
- •Переваги схем езл
- •Дворівнева схема езл
- •Технологія е2зл
- •Уніполярні транзистори
- •Базові схеми на польових транзисторах
- •Переваги та недоліки схем на базі мдн транзисторів.
- •Технологія кмдн (кмон).
- •Схемотехнічні різновиди кмдн.
- •Порівняльна характеристика технологій
- •Тригери та їх використання
- •Ділення вхідної частоти на 2 за допомогою d-тригера
- •Jk тригер та його використання
- •Ділення вхідної частоти на 3 за допомогою jk-тригерів
- •Видалення явища “дребезгу” за допомогою тригера.
- •Лічильники та їх застосування
- •Двійково-десятковий лічильник і його застосування
- •Декадні реверсивні лічильники
- •Програмований лічильник, що ділить частоту від 3 до 21327
- •Синхронізатор імпульсів на базі тригерів та особливості його роботи
- •Файл–регістр 4x4
- •Шинні формувачі
- •Одновібратори і їх використання
- •Формування 2-х імпульсів заданої довжини
- •Захищеність від завад
- •Розв’язка по виходу
- •Забезпечення завадостійкості цифрових пристроїв.
- •Підключення до первинних джерел живлення
- •Правила заземлення, що забезпечують захист від завад по землі
- •Правила роботи з погодженими лініями
- •Фізична реалізація магістралей
- •Передача магістральних сигналів через роз’єми
- •Виконання відгалужень від магістралі
- •Загальні рекомендації зі зменшення завад при реалізації електронної апаратури
- •Передача інформації на довгі відстані за допомогою оптронних пар
Види зв’язків у схемах
Зв’язки поділяються на активні (які змінюють сигнал) і пасивні (не змінюють сигнал).
До пасивних відносять:
Гальванічний зв’язок. Забезпечується за допомогою провідника.
Резисторний зв’язок. Обмежує струм в колі (Рис. 17).
Рис. 17
Резисторно-ємносний (резисторно-конденсаторний) зв’язок (Рис. 18)..
Рис. 18
Діодний зв’язок. Використовуєється для форсування включення елементів, які керуються струмом.
Гальванічна розв’язка. Забезпечує розв’язку в одному напрямку (Рис. 19).
Рис. 19
До активних відносять:
Інвертори (Рис. 20).
Рис. 20
Емітерні повторювачі (Рис. 21).
U
a=
Ub
+
UБЕ
Рис. 21
Перемикачі струму (Рис. 22).
a
b
Рис. 22
Призначення елементів перемикача:
UОП – джерело опорної напруги, відносно якої відбувається перемикання схеми;
R1, R2 – резистори, які обмежують струм на колекторах транзисторів T1 і T2 відповідно;
T1, T2 – транзистори, які працюють як ключі навантаження в емітерному колі.
Через схему постійно проходить струм IRe. Схема має бути абсолютно симетричною, тобто резистори R1, R2, а також транзистори T1, T2, повинні мати не лише однаковий тип і номінал, а й допуск (відхилення параметрів).
Якщо на вхід UВХ (база T1) подається струм і напруга UВХ перевищує UОП, то струм проходить по лівому колу
Якщо на виході в точці а низький рівень, то в точці b – високий (T1 – відкритий, T2 – закритий).
Якщо UВХ < UОП , то T1 – закритий, а відповідно а = H, b = L.
За
умови, коли UВХ
=
UОП,
струм
.
Транзистори в даній схемі працюють в активному режимі і не заходять в режим насичення. Це дозволяє підвищити швидкість роботи схеми, але збільшити потужність споживання.
Транзисторний ключ з нелінійним зворотним зв’язком
Для підвищення швидкодії у цифрових пристроях часто застосовується нелінійний колекторно-базовий від’ємний зворотний зв’язок.
U1 = UБЕ + UD1 пряме
U2 = U1 − UD2 пряме
Рис. 23. Транзисторний ключ з нелінійним зворотним зв’язком
Призначення елементів:
RБ – обмежує струм у колі бази транзистора;
RК – обмежує струм у колекторному колі транзистора;
RЗМ – резистор зміщення, забезпечує надійне вимикання транзистора при подачі на вхід низького рівня;
D1 – забезпечує гальванічну розв’язку в колі бази;
D2 – забезпечує нелінійний зворотний зв’язок.
Діод зворотного зв’язку D2 перебуває під напругою U1-U2. До моменту, поки напруга в точці 2 перевищує напругу в точці 1, діод закритий. При подачі на вхід високого рівня, струм проходить через резистор RБ та діод D1 на базу транзистора T1. Під час відкриття транзистора напруга в точці 2 зменшується. Коли напруга в точці 2 стає менша за напругу в точці 1, діод D2 включається у прямому напрямку (відкривається). Включення діода замикає вузли 1 та 2 через малий опір відкритого діода D2. Наявність нелінійного зворотного зв’язку (НЗЗ) знижує коефіцієнт підсилення струму каскаду так, що подальше збільшення вхідного струму IRб мало впливає на підвищення струму на колекторі. На колекторі зберігається позитивна напруга і транзистор T1 не заходить у режим насичення.
При наявності НЗЗ транзистор не може зайти в режим насичення. НЗЗ модернізує схему транзисторного ключа. Як тільки напруга відкриває діод, струм розділяється і йде як на колектор, так і на емітер. Якщо D1 та D2 однакові, то UKЕ=UБЕ (теоретична границя насичення).
При подачі замикаючого сигналу спочатку відключається діод D2, а потім змінюється колекторна напруга. При закритому транзисторі нелінійний зворотний зв’язок розірваний. Так як при використанні НЗЗ у базі транзистора не відбувається надлишкове накопичення зарядів, то при закритті транзистора спостерігається мінімальний струм розсмоктування, що забезпечує швидке закриття транзистора.
