- •“Київський політехнічний інститут”
- •Конспект лекцій
- •Основні поняття та визначення
- •Класифікація елементів цифрових пристроїв
- •Діоди і транзистори як елементи логічних схем
- •Особливості цифрової форми подачі інформації
- •Транзисторні схеми із загальними навантаженнями або транзисторна логіка з безпосередніми зв’язками (тлбз)
- •Основні параметри і характеристики елементів цифрових схем
- •Транзисторний ключ з нелінійним зворотним зв’язком
- •Види зв’язків у схемах
- •Біполярний ключ з використанням прискорюючого (форсуючого) конденсатора
- •Діодна фіксація вихідного високого рівня
- •Базова схема дтл (діодно-транзисторної логіки)
- •Основи схемотехніки ттл (транзисторно-транзисторної логіки)
- •Складний інвертор
- •Розширення функціональних можливостей схем ттл (схема з розширенням за входом)
- •Схеми з забороною по входу
- •Перехідні процеси на виході ттл-схем з парафазним підсилювачем
- •Схеми ттлш (транзисторно-транзисторна логіка з діодами Шоткі)
- •Інтегрально-інжекційна логіка (ііл, і2л, 2іл)
- •Різновидність схем і2л
- •Емітерно–з’єднана логіка
- •Базова схема езл (однорівнева)
- •Переваги схем езл
- •Дворівнева схема езл
- •Технологія е2зл
- •Уніполярні транзистори
- •Базові схеми на польових транзисторах
- •Переваги та недоліки схем на базі мдн транзисторів.
- •Технологія кмдн (кмон).
- •Схемотехнічні різновиди кмдн.
- •Порівняльна характеристика технологій
- •Тригери та їх використання
- •Ділення вхідної частоти на 2 за допомогою d-тригера
- •Jk тригер та його використання
- •Ділення вхідної частоти на 3 за допомогою jk-тригерів
- •Видалення явища “дребезгу” за допомогою тригера.
- •Лічильники та їх застосування
- •Двійково-десятковий лічильник і його застосування
- •Декадні реверсивні лічильники
- •Програмований лічильник, що ділить частоту від 3 до 21327
- •Синхронізатор імпульсів на базі тригерів та особливості його роботи
- •Файл–регістр 4x4
- •Шинні формувачі
- •Одновібратори і їх використання
- •Формування 2-х імпульсів заданої довжини
- •Захищеність від завад
- •Розв’язка по виходу
- •Забезпечення завадостійкості цифрових пристроїв.
- •Підключення до первинних джерел живлення
- •Правила заземлення, що забезпечують захист від завад по землі
- •Правила роботи з погодженими лініями
- •Фізична реалізація магістралей
- •Передача магістральних сигналів через роз’єми
- •Виконання відгалужень від магістралі
- •Загальні рекомендації зі зменшення завад при реалізації електронної апаратури
- •Передача інформації на довгі відстані за допомогою оптронних пар
Основи схемотехніки ттл (транзисторно-транзисторної логіки)
Рис. 49. Приклади ТТЛ-схем
Основний елемент ТТЛ схем – це багатоемітерний транзистор (БЕТ).
При переході від схем ДТЛ до схем ТТЛ вхідний блок, який реалізує функцію «І» (R1→D1→D2 плюс діоди зміщення), змінюється на БЕТ.
При цьому вхідний транзистор працює як в прямому так і в інверсному режимах, причому вхідний транзистор завжди відкритий, тобто на базу завжди потрапляє струм (через опір Rб). Якщо хоча б на одному з емітерів низький рівень, то транзистор працює в прямому режимі, тобто струм потрапляє на базу та проходить через перехід БЕ, так як цей перехід має пряме зміщення (відкритий). Якщо ж на всі емітери подаються високі рівні, то транзистор працює в інверсному режимі, так як переходи БЕ мають зворотне зміщення, а переходи БК − пряме. В інверсному режимі колектор та емітер як би змінюються місцями, причому коефіцієнт підсилення при інверсному включенні близький до одиниці.
Інтегральні схеми (ІС) ТТЛ розповсюджені як елементна база ЕВМ. Існують наступні різновиди ІС ТТЛ: стандартної або середньої швидкодії (СТТЛ), малопотужні (МпТТЛ), потужні (ПТТЛ). Крім цього близькими за параметрами є схеми з діодами Шоткі (ТТЛШ).
Напруга живлення для схем 5В±10%. Всі перелічених типи мають спільні вхідні та вихідні рівні.
Принцип роботи опускаємо.
Для зручності розглянемо перемикання логічного елемента, до входу підключено перемикач S, яким можна керувати (двигун, який може займати два положення H або L).
В положенні H на вхід надходить високий рівень, який дорівнює E, в положенні L − низький рівень схемної землі.
Якщо
на вхід подати низьку напругу, то
з’явиться вхідний струм I0вх,
який буде протікати по колу
E→Rб→БЕ→контакт LS-земля.
Величина цього струму
.
У швидкодіючих та економічних ІС ТТЛ опір резистора Rб відрізняється на порядок. Перехід БК відкритися не може (при подачі низького рівня), так як на ньому немає надлишкової напруги більш ніж 0,7 В. Напруга на виході дорівнює логічному «0».
Якщо кількість входів, на які подається логічний «0», збільшити, то, як правило, струм, який протікає через Rб, не змінюється, але при цьому на виходах ми маємо струм менший за I0вх max. Якщо нульовий рівень хоча б на одному вході БЕТ, то значення рівня на інших входах не впливає на вихідний сигнал.
Переведемо двигун перемикача S в положення H, тобто подамо на вхід високий рівень (на всі входи). Тоді перехід БЕ БЕТ буде мати зворотне зміщення. Струм через Rб від джерела потрапляє на перехід БК, потім на Rн і на землю. На колекторі з’являється напруга високого рівня. При цьому БЕТ має інверсне включення з коефіцієнтом близьким до 1.
Дана схема реалізує логічну функцію «І».
Для отримання інвертуючого елемента, який реалізує функцію «І-НЕ», необхідно до БЕТ T1 додати ключовий транзистор T2. При подачі на емітер T1 високого рівня струм потрапляє через T1 на базу T2, T2 переходить в режим насичення і вихідний низький рівень напруги знімається з колектора T2, причому Uвих = UКЕн T2 = L. При подачі на вхід низького рівня T1 має пряме зміщення, на базу T2 струм не потрапляє і на виході встановлюється високий рівень.
Розглянутий інвертор виконаний на T2 є простим інвертором, як правило така схема використовується в ІС з відкритим колектором (немає навантаження на колекторі).
Недоліком простого інвертора є низька навантажувальна здатність (як в закритому, так і в відкритому стані).
