- •“Київський політехнічний інститут”
- •Конспект лекцій
- •Основні поняття та визначення
- •Класифікація елементів цифрових пристроїв
- •Діоди і транзистори як елементи логічних схем
- •Особливості цифрової форми подачі інформації
- •Транзисторні схеми із загальними навантаженнями або транзисторна логіка з безпосередніми зв’язками (тлбз)
- •Основні параметри і характеристики елементів цифрових схем
- •Транзисторний ключ з нелінійним зворотним зв’язком
- •Види зв’язків у схемах
- •Біполярний ключ з використанням прискорюючого (форсуючого) конденсатора
- •Діодна фіксація вихідного високого рівня
- •Базова схема дтл (діодно-транзисторної логіки)
- •Основи схемотехніки ттл (транзисторно-транзисторної логіки)
- •Складний інвертор
- •Розширення функціональних можливостей схем ттл (схема з розширенням за входом)
- •Схеми з забороною по входу
- •Перехідні процеси на виході ттл-схем з парафазним підсилювачем
- •Схеми ттлш (транзисторно-транзисторна логіка з діодами Шоткі)
- •Інтегрально-інжекційна логіка (ііл, і2л, 2іл)
- •Різновидність схем і2л
- •Емітерно–з’єднана логіка
- •Базова схема езл (однорівнева)
- •Переваги схем езл
- •Дворівнева схема езл
- •Технологія е2зл
- •Уніполярні транзистори
- •Базові схеми на польових транзисторах
- •Переваги та недоліки схем на базі мдн транзисторів.
- •Технологія кмдн (кмон).
- •Схемотехнічні різновиди кмдн.
- •Порівняльна характеристика технологій
- •Тригери та їх використання
- •Ділення вхідної частоти на 2 за допомогою d-тригера
- •Jk тригер та його використання
- •Ділення вхідної частоти на 3 за допомогою jk-тригерів
- •Видалення явища “дребезгу” за допомогою тригера.
- •Лічильники та їх застосування
- •Двійково-десятковий лічильник і його застосування
- •Декадні реверсивні лічильники
- •Програмований лічильник, що ділить частоту від 3 до 21327
- •Синхронізатор імпульсів на базі тригерів та особливості його роботи
- •Файл–регістр 4x4
- •Шинні формувачі
- •Одновібратори і їх використання
- •Формування 2-х імпульсів заданої довжини
- •Захищеність від завад
- •Розв’язка по виходу
- •Забезпечення завадостійкості цифрових пристроїв.
- •Підключення до первинних джерел живлення
- •Правила заземлення, що забезпечують захист від завад по землі
- •Правила роботи з погодженими лініями
- •Фізична реалізація магістралей
- •Передача магістральних сигналів через роз’єми
- •Виконання відгалужень від магістралі
- •Загальні рекомендації зі зменшення завад при реалізації електронної апаратури
- •Передача інформації на довгі відстані за допомогою оптронних пар
Шинні формувачі
Двонапрямний обмін зазвичай реалізується за допомогою шинних формувачів (Рис. 88).
Рис. 88. Концепція обміну між пристроями з використанням третього стану
Керуючі сигнали |
Режим |
|
КВ |
ВК |
|
L |
L |
DBi:=DIi |
L |
H |
DOi:=DBi |
H |
* |
DOi, DBi – 3 стан |
Рис. 89. Шинний формувач
Рис. 90. Будова шинного формувача
Призначення входів та виходів:
DI – інформаційні входи;
DO – інформаційні виходи;
КВ – керування вводом;
ВК – вибір кристалу;
DB – входи/виходи залежно від режиму роботи.
Шинні формувачі забезпечують як двонапрямний обмін, так і буферизацію вхідних і вихідних сигналів. Крім того, виходи DB та DO можуть переводитись у третій стан.
Для організації передачі інформації із внутрішніх входів DI (Рис. 90) на виходи DB необхідно забезпечити високий рівень на виходах розширення. Для цього на керуючі входи КВ і ВК подаються низькі рівні. Інформація з DI передається на DB.
Якщо DB є входами, то передача здійснюється на шину DO. Це відбувається при установці високого рівня на входах 5, 6, 7, 8. Для забезпечення високого рівня необхідно подати на КВ низькій рівень, на ВК – високий.
Для переходу виводу в 3-й стан на керуючий вхід KB необхідно подати високий рівень. При цьому на входах 1-8 встановлюється логічний “0”, що забезпечує 3-й стан на вході. Принцип організації 3-го стану див. схему ТТЛ.
Інколи виходи B бувають інверсні.
Одновібратори і їх використання
Одновібратори використовуються для формування сигналу заданої довжини (Рис. 91).
A |
B |
R |
Q |
|
* |
* |
H |
L |
H |
|
H |
L |
|
|
L |
|
L |
|
|
Рис. 91. Одновібратор
Призначення входів та виходів (Рис. 91):
A, B – керуючі входи;
R – вхід скидання в нуль;
,
- виходи, на яких встановлюється сигнал
заданої довжини;
C, Rc – входи підключення елементів, що задають тривалість сигналу.
До входів C, RC під’єднуються конденсатор та резистор, номінали яких визначають тривалість сигналу на виході одновібратора.
Одновібратори бувають з перезапуском та без перезапуску. Якщо одновібратор з перезапуском, то довжина вихідного сигналу може бути збільшена на τ (Рис. 92), якщо на керуючий вхід у момент, коли на виході встановлений сигнал, подається повторний керуючий сигнал.
Рис. 92. Часова діаграма
Якщо необхідно використовувати одновібратор із перезапуском у режимі без перезапуску, то організують зв’язки між керуючими входами та відповідними виходами з урахуванням таблиці істинності (Рис. 93). У такому випадку довжина вихідного сигналу не може бути збільшена якщо на керуючий вхід у момент, коли на виході встановлений сигнал, подається повторний керуючий сигнал.
Рис. 93. Одновібратор із перезапуском у режимі без перезапуску
Так як одновібратор є різновидом тригерних схем, то їх недоцільно використовувати на виході пристроїв, оскільки має бути буферизація.
При організації одновібраторів використовуються як лінійні, так і нелінійні елементи, що визначає зміну параметрів сигналу в межах ±10%. Використання зовнішніх елементів, що задають час, обумовлене зміною довжини сигналу при зміні температурних режимів роботи, наявність декількох керуючих входів обумовлює необхідність встановлення постійних рівнів на керуючих входах, які не використовуються.
Так як одновібратори спрацьовують по переходу, то їх робота може бути порушена при наявності наводок, а також при зміні напруги.
Для встановлення довжини сигналу можуть використовуватися електроліти, які при деяких умовах можуть змінювати свої параметри і, отже, довжина вихідного сигналу. Як правило, одновібратори мають внутрішній опір R, який можна використовувати для встановлення довжини сигналу, але для більш стабільної роботи доцільно використовувати зовнішній резистор. При використанні одновібраторів треба пам’ятати, що зміна частоти роботи всього пристрою прямо не призведе до зміни довжини вихідних сигналів.
Так як в якості елементів, що задають час, використовуються R і C, що мають розкид параметрів, то при серійному випуску виробів необхідно враховувати це, оскільки вихідні сигнали будуть також мати розкид по довжині.
Схема встановлення приладу у початковий стан
Рис. 94
В
початковий момент часу на вході B
одновібратора DD2 (Рис. 94) до моменту
заряду конденсатора С1 буде низький
рівень. Після заряду конденсатора С1 на
вході встановлюється високий рівень,
який забезпечується резистором R2.
Перехід з L
в H на вході
B запускає одновібратор, і на виходах
з’являються сигнали довжини τ, які
поступають на всі пристрої схеми і
забезпечують початкове встановлення
пристрою. Довжина сигналів τ визначається
параметрами елементів C2 і R4. Невикористаний
вхід R у DD2 підключений через резистор
R3 до джерела живлення, що забезпечує
більш надійну роботу одновібратора.
Повторне встановлення пристрою у
початковий стан також може здійснюватися
за допомогою використання ключа К. Якщо
ключ К розімкнений, то тригер DD1
за наявності синхросигналів
на вході C
знаходиться в стані «1» (
).
При необхідності здійснити повторний перехід в початковий стан за допомогою ключа К на вхід D подається низький рівень, який при наявності синхросигналу C переводить тригер у стан «0». На вході A одно вібратора DD2 з’являється активний сигнал, який запускає одно вібратор.
R1 призначений для встановлення високого рівня на вході D, невикористані прямі входи R і S з’єднані зі схемною землею, що дозволяє уникнути хибних спрацювань тригеру.
